
- •Розділ 1. Соціологія як наука, її предмет, функції. Методи соціологічного дослідження
- •Предмет соціології. Структура соціологічного знання
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Взаємодія макро- і мікрорівнів соціології
- •Функції соціології
- •1.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Ю.А. Левада.
- •Питання для роздумів
- •В. Ядов
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •М. Вебер
- •Питання для роздумів
- •1.1.3. Завдання на семінар
- •Виникнення та розвиток соціології як науки
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Формування і розвиток соціологічної думки в Україні
- •Соціологічні погляди українських мислителів хіх – поч. Хх ст.
- •1.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •П. Сорокін
- •Питання для роздумів
- •Т. Парсонс
- •Питання для роздумів
- •1.2.3. Завдання на семінар
- •1.3. Програма та методи соціологічного дослідження
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Програма соціологічного дослідження
- •Методи опитування
- •Види запитань анкети за предметним змістом
- •Класифікація запитань за логічною природою
- •Види запитань за характером відповідей
- •Вимоги до запитань анкети
- •Різновиди інтерв’ю за рівнем формалізації
- •Види інтерв’ю за процедурою проведення
- •Аналіз документів
- •Ознаки, за якими поділяються документи в соціології
- •Соціальний експеримент
- •Вибірковий метод у соціологічному досліджені
- •1.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •1.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 2. Суспільство як соціальна система
- •2.1. Поняття суспільства, соціальна структура суспільства. Соціальні групи та спільноти
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види суспільств та їх індикатори
- •Види соціальних підструктур суспільства
- •2.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Е. Дюркгейм
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •2.1.3. Завдання на семінар
- •2.2. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Соціальний статус і соціальна роль. Соціальна нерівність
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Соціальна стратифікація радянського суспільства
- •Види соціальної мобільності
- •Види статусів
- •2.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •Ж. Ле Гофф
- •Питання для роздумів
- •2.2.3. Завдання на семінар
- •2.3. Соціальні інститути і соціальні організації
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види соціальних інститутів
- •Соціальна організація
- •Типи організацій
- •2.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Д. Норт
- •Питання для роздумів
- •2.3.3. Завдання на семінар
- •3.1. Соціальна взаємодія, соціальні зміни, соціальні процеси. Конфлікт як соціальний процес
- •3.1.1. Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Обов’язкові умови соціальної взаємодії за п. Сорокіним
- •Основні типи соціальних змін, які можуть відображатись на соціальному розвитку суспільства
- •Класифікація суспільних рухів
- •Класифікація основних соціальних процесів за р. Парком і е. Берджесом:
- •Учені про соціальний конфлікт
- •Підходи до розуміння конфлікту
- •Статичний розгляд конфлікту
- •Динаміка конфлікту як зміна одного етапу іншим
- •Причини конфліктів
- •Структурні методи керування конфліктом
- •Міжособистісні стилі вирішення конфліктів
- •3.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Р. Дарендорф
- •Питання для роздумів
- •3.1.3. Завдання на семінар
- •3.2. Особистість у системі соціальних зв’язків. Соціалізація як процес становлення особистості
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Найбільш значущі соціальні якості особистості
- •Компоненти структури особистості
- •Погляди різних вчених на феномен особистості
- •Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •Форми соціалізації
- •3.2.2. Творчі завдання і вправи до теми
- •Ю.А. Левада
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •3.2.3. Завдання на семінар
- •3.3. Соціологічне розуміння культури. Цінності й норми. Соціальний контроль та соціальні відхилення
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Функції культури
- •Головні елементи соціального контролю
- •Напрями соціології, що пояснюють причини виникнення девіантної поведінки
- •3.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Т. Шибутані
- •Питання для роздумів
- •Б.Я. Петелін
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •С.Б. Кримський
- •Питання для роздумів
- •3.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 4. Рекомендації та вимоги до студентів, які вивчають дисципліну «соціологія»
- •4.1. Теми для написання рефератів, творчих робіт, есеїв
- •4.2. Література
- •4.2.1. Загальна література (підручники)
- •4.2.2. Рекомендована література до кожної з розглянутих у посібнику тем До теми 1.1
- •До теми 1.2
- •До теми 1.3
- •До теми 2.1
- •До теми 2.2
- •До теми 2.3
- •До теми 3.1
- •До теми 3.2
- •До теми 3.3
- •4.3. Рекомендації до проведення соціологічного дослідження
- •4.3.1. Орієнтовні теми для проведення навчальних соціологічних досліджень студентів
- •4.3.2. Проект навчального дослідження
- •4.3.3. Приклад соціологічної анкети Шановні студенти!
- •1. Чи відчули Ви різницю між системою навчання у вузі й школою?
- •2. Якщо Ви відчули різницю, то в чому вона, насамперед, полягає (відзначте не більше 5 варіантів відповідей)?
- •49005. М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Види запитань анкети за предметним змістом
Запитання про факти, за допомогою яких отримують інформацію про соціальні явища, про стан справ у колективі, про поведінку і дії самого респондента, його вік, стать, освіту, соціальний стан тощо.
Запитання про знання, мета яких у з’ясуванні того, що знає і що може повідомити респондент. Як правило, це запитання, що мають на меті виявлення рівня поінформованості респондента і його знань у певній галузі.
Запитання про думки респондента покликані зафіксувати факти, побажання, плани на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем особистості респондента.
Запитання про мотиви як правило формують у респондента суб’єктивне уявлення про спонукальні причини своєї діяльності.
Класифікація запитань за логічною природою
Основні запитання – це запитання, відповіді на які є базою для побудови висновків про явища, які вивчаються. Саме вони становлять більшу частину анкети.
Запитання-фільтри використовуються для того, щоб відсіяти некомпетентних осіб при опитуванні з проблем дослідження, або ж для того, щоб виділити частину респондентів зі всього масиву за певною ознакою.
Контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості й несуперечливості відповідей, визначення їх достовірності та щирості. Контрольні запитання, зазвичай, розташовуються в анкеті на деякій відстані як від основного запитання, так і одне від одного. Різновидом контролю може бути повторне опитування із збереженням тих самих умов (панельне опитування) або опитування 5 – 10 відсотків осіб, опитаних раніше.
Види запитань за характером відповідей
Відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді й не надають варіантів відповідей, наприклад: «Скажіть, будь ласка, що могло б сприяти підвищенню Вашого інтересу до політики?».
Запитання напівзакритого типу – до них наводиться декілька варіантів відповіді, а також передбачається можливість надання свого варіанту відповіді, наприклад: «Чим Ви займаєтесь у вільний час? Просимо позначити ті з нижче наведених варіантів, що збігаються з Вашою думкою:
1) відвідую рідних і знайомих;
2) зустрічаюся з друзями;
3) слухаю радіо;
4) читаю книгу;
5) займаюсь рукоділлям;
6) ваш варіант відповіді (напишіть) ___________________».
Запитання закритого типу – мають лише одну відповідь, наприклад: «Укажіть Ваш вік:
18 – 30 років;
31 – 50 років;
більше 50 років».
Запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей.
Запитання-шкала – варіанти відповідей на це запитання даються у вигляді шкали, в якій необхідно відзначити той чи інший показник.
Дихотомічні запитання – передбачають одну відповідь з двох можливих, наприклад: «Чи вірите Ви у гороскопи й астрологічні прогнози?» Відповідь: «Так» або «Ні».
Вимоги до запитань анкети
Запитання повинні відповідати проблемі дослідження, рівню культури та освіти респондента.
Запитання повинні орієнтувати респондента на вибір точної відповіді, тобто формувати запитання не можна, орієнтуючись на такі категорії як «багато», «мало», «погано», «добре» й таке інше.
Запитання повинні мати нейтральну форму. Не слід використовувати запитання-підказки: «Вам не подобається Ваша робота, чи не так?».
Запитання не повинні спонукати респондента давати соціально недоцільні відповіді, порушувати службову або виховну етику.
Кількість позитивних і негативних варіантів відповідей має бути однакова.
Запитання не повинні включати декілька складників одразу («Де, коли і скільки?»), тому що це викликає ускладнення при відповіді респондента.
Запитання не повинні заперечувати одне одного.
Сама анкета зазвичай складається з трьох частин.
Перша – звернення до респондента, у якому формулюється мета опитування, аргументується соціальне значення дослідження, гарантується анонімність (за необхідності), роз’яснюється спосіб заповнення анкети, висловлюється подяка респонденту за згоду взяти участь в опитуванні.
Другу частину складають основні запитання, які починаються з найпростіших, а закінчуються найбільш складними.
Третя частина анкети, так звана «демографічка», складається із запитань соціально-демографічного характеру, сформульованих у закритій формі (стать, вік, соціальний стан, освіта і таке інше). Приклад анкети можна знайти у кінці четвертого розділу цього посібника.