
- •Розділ 1. Соціологія як наука, її предмет, функції. Методи соціологічного дослідження
- •Предмет соціології. Структура соціологічного знання
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Взаємодія макро- і мікрорівнів соціології
- •Функції соціології
- •1.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Ю.А. Левада.
- •Питання для роздумів
- •В. Ядов
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •М. Вебер
- •Питання для роздумів
- •1.1.3. Завдання на семінар
- •Виникнення та розвиток соціології як науки
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Формування і розвиток соціологічної думки в Україні
- •Соціологічні погляди українських мислителів хіх – поч. Хх ст.
- •1.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •П. Сорокін
- •Питання для роздумів
- •Т. Парсонс
- •Питання для роздумів
- •1.2.3. Завдання на семінар
- •1.3. Програма та методи соціологічного дослідження
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Програма соціологічного дослідження
- •Методи опитування
- •Види запитань анкети за предметним змістом
- •Класифікація запитань за логічною природою
- •Види запитань за характером відповідей
- •Вимоги до запитань анкети
- •Різновиди інтерв’ю за рівнем формалізації
- •Види інтерв’ю за процедурою проведення
- •Аналіз документів
- •Ознаки, за якими поділяються документи в соціології
- •Соціальний експеримент
- •Вибірковий метод у соціологічному досліджені
- •1.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •1.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 2. Суспільство як соціальна система
- •2.1. Поняття суспільства, соціальна структура суспільства. Соціальні групи та спільноти
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види суспільств та їх індикатори
- •Види соціальних підструктур суспільства
- •2.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Е. Дюркгейм
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •2.1.3. Завдання на семінар
- •2.2. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Соціальний статус і соціальна роль. Соціальна нерівність
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Соціальна стратифікація радянського суспільства
- •Види соціальної мобільності
- •Види статусів
- •2.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •Ж. Ле Гофф
- •Питання для роздумів
- •2.2.3. Завдання на семінар
- •2.3. Соціальні інститути і соціальні організації
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види соціальних інститутів
- •Соціальна організація
- •Типи організацій
- •2.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Д. Норт
- •Питання для роздумів
- •2.3.3. Завдання на семінар
- •3.1. Соціальна взаємодія, соціальні зміни, соціальні процеси. Конфлікт як соціальний процес
- •3.1.1. Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Обов’язкові умови соціальної взаємодії за п. Сорокіним
- •Основні типи соціальних змін, які можуть відображатись на соціальному розвитку суспільства
- •Класифікація суспільних рухів
- •Класифікація основних соціальних процесів за р. Парком і е. Берджесом:
- •Учені про соціальний конфлікт
- •Підходи до розуміння конфлікту
- •Статичний розгляд конфлікту
- •Динаміка конфлікту як зміна одного етапу іншим
- •Причини конфліктів
- •Структурні методи керування конфліктом
- •Міжособистісні стилі вирішення конфліктів
- •3.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Р. Дарендорф
- •Питання для роздумів
- •3.1.3. Завдання на семінар
- •3.2. Особистість у системі соціальних зв’язків. Соціалізація як процес становлення особистості
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Найбільш значущі соціальні якості особистості
- •Компоненти структури особистості
- •Погляди різних вчених на феномен особистості
- •Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •Форми соціалізації
- •3.2.2. Творчі завдання і вправи до теми
- •Ю.А. Левада
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •3.2.3. Завдання на семінар
- •3.3. Соціологічне розуміння культури. Цінності й норми. Соціальний контроль та соціальні відхилення
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Функції культури
- •Головні елементи соціального контролю
- •Напрями соціології, що пояснюють причини виникнення девіантної поведінки
- •3.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Т. Шибутані
- •Питання для роздумів
- •Б.Я. Петелін
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •С.Б. Кримський
- •Питання для роздумів
- •3.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 4. Рекомендації та вимоги до студентів, які вивчають дисципліну «соціологія»
- •4.1. Теми для написання рефератів, творчих робіт, есеїв
- •4.2. Література
- •4.2.1. Загальна література (підручники)
- •4.2.2. Рекомендована література до кожної з розглянутих у посібнику тем До теми 1.1
- •До теми 1.2
- •До теми 1.3
- •До теми 2.1
- •До теми 2.2
- •До теми 2.3
- •До теми 3.1
- •До теми 3.2
- •До теми 3.3
- •4.3. Рекомендації до проведення соціологічного дослідження
- •4.3.1. Орієнтовні теми для проведення навчальних соціологічних досліджень студентів
- •4.3.2. Проект навчального дослідження
- •4.3.3. Приклад соціологічної анкети Шановні студенти!
- •1. Чи відчули Ви різницю між системою навчання у вузі й школою?
- •2. Якщо Ви відчули різницю, то в чому вона, насамперед, полягає (відзначте не більше 5 варіантів відповідей)?
- •49005. М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Питання для роздумів
Що мав на увазі Т. Парсонс, коли писав, що соціологія і досі перебуває під впливом еволюційних ідей?
Твори яких соціологів відносив Т. Парсонс до ідей еволюціонізму?
1.2.3. Завдання на семінар
Студентам запропоновано опрацювати одну з робіт стародавніх мислителів, що безумовно підвищить їх соціально-філософську культуру, оскільки саме цей матеріал більш за все сприяє розвитку логічної та історичної свідомості – обов’язкової передумови формування соціологічного мислення, вміння узагальнювати та аналізувати інформацію.
Студенти мають підготувати доповідь про маловідомих українських соціологів, спадщина яких недостатньо вивчена.
Семінар проводиться у формі наукової конференції, де студенти виголошують доповіді відповідно до тем рефератів, розвиваючи своє вміння узагальнювати інформацію, робити висновки.
1.3. Програма та методи соціологічного дослідження
суть соціологічного дослідження, його види;
основні етапи організації та проведення соціологічного дослідження;
основні методи збору соціологічної інформації;
основні способи узагальнення, аналізу та інтерпретації соціологічної інформації.
обґрунтувати доцільність проведення соціологічного дослідження;
запроваджувати необхідний тип вибірки для соціологічного дослідження;
скласти програму соціологічного дослідження та вміти на практиці застосовувати ті чи інші методи збору соціологічної інформації;
проаналізувати соціологічну інформацію, яка публікується в ЗМІ.
|
|
Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
Соціологічне дослідження – це система логічних, послідовних, методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, яка передбачає та забезпечує отримання достовірних даних і фактів про явища й процеси, що відбуваються у суспільстві. Соціологічні дослідження можуть носити теоретичний характер (використовують глибоке узагальнення нагромадженого матеріалу в галузі соціального життя та отримання на цій основі даних про об’єкт пізнання); а можуть бути емпіричними.
Емпіричне соціологічне дослідження – це нагромадження, збір фактичного матеріалу в обраній галузі на основі різних соціологічних методів отримання інформації (опитування, аналізу документів, спостереження, експерименту), первинна обробка інформації та узагальнення, яке спрямоване на розв’язання конкретної соціальної проблеми.
Існує три основних типи соціологічних досліджень (за глибиною вивчення): а) розвідувальне (пілотажне); б) описове; в) аналітичне.
Розвідувальне дослідження (пілотажне) – здійснюється для ознайомлення з об’єктом вивчення тоді, коли соціолог-дослідник недостатньо уявляє стан об’єкта, він неспроможний висунути будь-які гіпотези про об’єкт. Розвідувальне дослідження передбачає вивчення документів, ознайомлення з об’єктом дослідження, з поглядами компетентних фахівців на дане питання. Завершується розвідувальне дослідження чітким визначенням проблеми, мети й завдань дослідження, формулюванням основних гіпотез.
Описове дослідження складається з систематичного кількісно-якісного опису об’єкта вивчення, головним у ньому є впорядкування та обґрунтування певних груп емпіричного матеріалу. Таке дослідження завершується класифікацією емпіричних даних про об’єкт, кількісних і якісних характеристик елементів його структури.
Аналітичне дослідження – це процес, основною метою та змістом якого має бути встановлення функціональних зв’язків у соціальних об’єктах, аналіз закономірностей і випадковостей, які визначають функціонування та розвиток цих об’єктів, а можливо, розробка й пошук нових соціальних технологій з метою удосконалення управління соціальними процесами у суспільстві.
Існують також інші види досліджень: за частотою проведення (моніторингове, повторне, когортне, лонгітюдне, разове); за способом забезпечення репрезентативності (суцільне, монографічне, вибіркове); за масштабами досліджень (міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, локальне) тощо.
Моніторингове дослідження являє собою цілісну систему визначення змін в суспільстві на основі аналізу масових уявлень про них. Для цього проводяться щомісячні чи щоквартальні експрес-опитування з найбільш актуальних проблем.
Повторне дослідження – це вивчення одного й того самого або різних контингентів, що проводиться декілька разів, через певні проміжки часу, в однакових або відмінних соціальних умовах. Головне в повторних дослідженнях – можливість зіставлення результатів досліджень. Повторні дослідження також поділяються на когортні, панельні й лонгітюдні.
Панельне дослідження – це дослідження, при якому обстежуються одні й ті самі люди через однакові часові інтервали (за умов здійснення якогось соціального заходу тощо).
Лонгітюдне дослідження, його проведення і повторення залежить від генезису спільноти, яка вивчається, тобто коли ця спільнота досягає певної стадії свого розвитку.
Разове дослідження дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики якогось явища або процесу в момент його вивчення. Таку інформацію називають статичною, оскільки вона віддзеркалює нібито моментальний «зріз» характеристик об’єкта і не дає відповіді на питання про тенденції його змін у часі.
Суцільне дослідження – його об’єктом виступає сукупність респондентів, що належить до якоїсь цілісної групи. Найбільша з таких спільнот – населення країни. Але є й дрібніші, наприклад: персонал підприємства чи установи, мешканці міста, села тощо. Різновидом суцільного дослідження є перепис населення.
Монографічне дослідження спрямоване на вивчення певного соціального явища або процесу, сконцентроване на одному об’єкті, що виступає представником цілого класу подібних об’єктів. При вибірковому дослідженні описується лише репрезентативна група.
Вибіркове дослідження проводиться за певним типом вибірки (певні процедури входження респондентів у вибіркову сукупність).
Будь-яке соціологічне дослідження – це специфічний процес діяльності та конкретної роботи суб’єктів дослідження, який має свою структуру.