Питання для роздумів

1. Скажіть, хто і чому визначав суспільство як організм?

2. Який внесок в соціологію, за версією Ф. Гіддінгса, зробили Е. Дюркгейм, Л. Гумплович, Г. Тард?

Завдання 6

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

П. Сорокін

Соціологія просунулась далеко вперед порівняно з тим, якою вона була в часи Конта. Попри це, ще досі немає єдиної, прийнятої усіма системи соціології, досі між соціологами існують серйозні розбіжності щодо низки важливих питань; інакше кажучи, і до нашого часу в галузі соціологічної думки існує не один, а багато напрямів, що по-різному усвідомлюють і завдання соціології, і питання, які вона вивчає, і способи пояснення соціальних явищ та ін. Але розбіжності – річ нормальна не лише для молодих наук, що починають своє існування, але й для наук розвинених, чітко окреслених, існування яких вимірюється сотнями років. «У зіткненні думок народжується істина». Тобто, в процесі боротьби різних соціологічних шкіл народжуються спільні пункти згоди, встановлюються загальнообов'язкові теми, зростає «науковий корпус» соціології. Поділ авторів на ті чи інші групи – річ умовна. Найбільш доцільним буде наведене нижче групування соціологів в окремі течії. Залежно від того, які явища визнаються тим чи іншим соціологом фундаментальними для соціальних явищ, можна розрізнити такі основні школи: 1) біологічну; 2) психологічну; 3) автономно-соціологічну.

Біологічна школа, частково в особі Спенсера, а особливо в особі Лілієнфельда, Йоффе та ін., стверджує, що соціальні явища за своєю сутністю є явищами біологічними. Що суспільство – це організм, що соціальні процеси тотожні біологічним процесам, що, нарешті, перші слід пояснювати принципами і законами біології.

Психологічна школа в соціології висуває інші положення. Вона, в особі Тарда, Уорда, Болдіна і багатьох інших соціологів, наполягає на психічній природі суспільних явищ.

Нарешті, соціологічна школа розходиться з обома попередніми напрямам. В особі Дюркгейма, Леві-Брюле, Де-Роберті, Зіммеля та інших, вона висуває гіпотези повної автономності соціології і своєрідності соціальних явищ. Так, в основі соціальних явищ лежать явища біологічні, говорить ця школа, але з цього не випливає, що соціальні явища є простим видом явищ життя. Адже в основі явищ життя лежать процеси фізико-хімічні. Але з цього не випливає, що життєві явища тотожні останнім.

Сорокин П. Общедоступный учебник по социологии. – М., 1992.

Питання для роздумів

1. Які соціологічні школи мав на увазі П. Сорокін у наведеному вище тексті. Назвіть основних представників і сформулюйте положення цих шкіл.

2. Чому П. Сорокін вважає, що в соціології існує не один, а багато напрямів, які по-різному пояснюють соціальні явища? Чи згодні Ви з цією думкою? Поясніть.

Завдання 7

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

Т. Парсонс

Загалом соціологи відмовились від колишніх суперечок щодо пріоритету тих або інших чинників у процесах соціальних змін. Так, питання про придатність теорії економічного детермінізму нині втратило значення реально важливої проблеми. У принципі, всі чинники, що впливають на поведінку людей, починаючи від фізичного середовища і біологічного складу населення через психологічні, економічні, правові та інші інтрасоцієтальні елементи і завершуючи чинниками культурної системи, заслуговують на детальне дослідження в ролі причини соціальних змін. При цьому багато що залежить не лише від конкретного випадку, але й від характеру проблеми зміни, яка розглядається.

Свої перші кроки соціологія робила під великим впливом еволюційних ідей – згадаємо хоча б цілком відмінні один від одного соціологічні підходи О. Конта і Г. Спенсера. Потім, протягом приблизно усієї першої половини нашого століття соціологи, за винятком М. Вебера, відкидали ці ідеї, що були безпосередньо пов’язані із загальною атмосферою, яка панувала в антропології. Останнім часом окреслилось однозначне відродження інтересу до еволюційних ідей. Цьому відродженню великою мірою сприяли подальший розвиток і зміцнення зв’язків між біологічними і соціальними науками, бо все переконливо свідчило про те, що їх неподільна єдність як «наук про життя» носить фундаментальний характер.

Американская социология / Под ред. Т. Парсонса. – М., 1972.