І.С. Полторак

Л.О. Колісник

Я.О. Лаптурова

СОЦІОЛОГІЯ

Навчальний посібник

Міністерство освіти та науки України

Національний гірничий університет

І.С. Полторак

Л.О. Колісник

Я.О. Лаптурова

СОЦІОЛОГІЯ

Навчальний посібник

Дніпропетровськ

НГУ

2008

УДК 32 (082.24)

ББК 60.5 я 73

П 52

Рецензенти:

Городяненко В.Г. д-р іст. наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії соціології Дніпропетровського національного університету;

Гілюн О.В. канд. філос. наук, доцент кафедри теорії та історії соціології Дніпропетровського національного університету;

Полторак І.С., Колісник Л.О., Лаптурова Я.О.

Соціологія. Навч. посібник. – Д.: Національний гірничий університет, 2007. – 112 с.

Автори:

І.С. Полторак, доцент (розділи 1 – 3);

Л.О. Колісник, канд. соціол. наук, доцент (розділи 4 – 6);

Я.О. Лаптурова, асистент (розділи 7 – 9).

ISBN

Ця книга – призначена для студентів несоціологічних вузів. Вона може бути також корисною для викладачів і вчителів, учнів старших класів шкіл, гімназій, ліцеїв та коледжів; а також для спеціалістів, які використовують соціологічні знання і методи.

У посібнику розкривається становлення і розвиток соціології як теоретичної та прикладної науки. Проаналізовано концепції найбільш відомих представників соціологічної думки. Включено основні поняття соціології, значна частина яких подається у формі схем і таблиць.

Кожний розділ супроводжується завданнями для самостійної роботи і семінару, рекомендованою літературою, приблизною тематикою доповідей, рефератів та есеїв. Крім того, у посібнику наводяться приклади соціологічного інструментарію та орієнтовні теми соціологічних досліджень.

УДК 32 (082.24)

ББК 60.5

ISBN © І.С. Полторак, Л.О. Колісник, Я.О. Лаптурова, 2007.

© Національний гірничий університет, 2007.

Присвячується 110-річчю

Національного гірничого університету

ЗМІСТ
ВСТУП	5
РОЗДІЛ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ, ФУНКЦІЇ. МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ	7
1.1. Предмет соціології. Структура соціологічного знання	7
1.2. Виникнення та розвиток соціології як науки	16
1.3. Програма й методи соціологічного дослідження	30
РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА	50
2.1. Поняття суспільства, соціальна структура суспільства, соціальні групи та спільноти	50
2.2. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність соціальний статус та соціальна роль. Соціальна нерівність	59
2.3. Соціальні інститути й соціальні організації	66
РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЙСНІСТЬ	71
3.1. Соціальна взаємодія, соціальні зміни, соціальні процеси, конфлікт, соціальний процес	71
3.2. Особистість у системі соціальних зв’язків. Соціалізація як процес становлення особистості	82
3.3. Соціологічне розуміння культури. Цінності й норми, соціальний контроль і соціальні відхилення	91
РОЗДІЛ 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ВИМОГИ ДО СТУДЕНТІВ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ ДИСЦИПЛІНУ «СОЦІОЛОГІЯ»	103
4.1. Теми для написання рефератів, творчих робіт, есеїв	103
4.2. Загальна література (підручники)	104
4.3. Рекомендації до проведення соціологічного дослідження	112

ВСТУП

Підготовлений викладачами кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету навчальний посібник з дисципліни «Соціологія» допоможе студентам самостійно підготуватися до занять, проконтролювати свої знання за допомогою творчих завдань. Структура посібника розроблена відповідно до програми курсу «Соціологія».

На початку кожної теми акцентується увага студента на тому, що він повинен знати і вміти після вивчення лекційного матеріалу, який викладено у підручниках й посібниках з соціології. Один з таких підручників створений викладачами кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету (див. Сурмин Ю.П., Полторак И.С., Липовская Н.А. // Проблемы социологической науки, общества, человека в трьох частинах, видання 2002 року).

Усі теми курсу «Соціологія» подано через опорний конспект, тобто за логічними схемами й таблицями. Щоб поглибити соціологічні знання та залучити студентів до оригінальних соціологічних концепцій, тверджень та аргументів, краще ознайомити їх з сучасними досягненнями науки про суспільство, в кожну тему включено додаткові підрозділи, які надають можливість студентам ознайомитись з соціологічними роботами різних авторів. До наведених фрагментів цих робіт подано конкретні питання та завдання, покликані сформувати у студентів зацікавленість до власної їх інтерпретації кожного дослідження.

Навчальний посібник містить теми рефератів, доповідей, есеїв¹, творчих завдань.

При написанні посібника були використані матеріали, підготовані викладачами кафедри історії та політичної теорії НГУ, а також матеріали інших посібників і підручників з соціології, створені українськими, російськими та білоруськими соціологами.

Мета курсу: формування у студентів соціологічного мислення, навичок критичного розуміння феноменів повсякденного життя з позицій соціологічної науки.

Завдання курсу:

• ознайомлення з понятійним та аналітичним апаратом соціологічної науки;

• ознайомлення з основними теоретичними соціологічними концепціями та результатами сучасних вітчизняних соціологічних досліджень;

• актуалізація повсякденного знання та його аналіз за допомогою наукового соціологічного апарату;

• формування вмінь критичного осмислення запропонованих концепцій і публікацій;

• розгляд широкого спектра методів соціологічних досліджень;

• формування умінь аналізу, інтерпретації та створення наукових текстів.

Після успішного завершення вивчення курсу студенти повинні:

• добре розуміти розуміти і вміти використовувати в повсякденному житті ключові соціологічні категорії та поняття;

• уміти окреслити поле дискусій навколо термінів «суспільство», «особистість», «соціальні процеси», «соціальні інститути»;

• розуміти, що вивчені феномени не є простими теоретичними абстракціями, а існують реально. Вміння аналізувати соціологічні категорії з точки зору повсякдення формує у студентів сучасну соціальну та політичну культуру;

• володіти необхідною теоретичною та методологічною основою для критичного осмислення суспільних реалій;

• володіти комунікативними навичками, навичками концептуалізації, створення власних інтерпретаційних моделей, аргументованої презентації й захисту власної позиції;

• уміти самостійно планувати й проводити соціологічні дослідження, підбирати необхідні тактики в їх проведенні, робити вторинний аналіз опублікованих даних;

• уміти користуватись такими розумовими операціями як аналіз, синтез, оцінка, вибір;

• вміти застосовувати теоретичні положення до конкретних дослідницьких завдань.

Розділ 1. Соціологія як наука, її предмет, функції. Методи соціологічного дослідження

1. Предмет соціології. Структура соціологічного знання

• Специфіку соціологічного вівчення вивчення суспільства соціологією, відмінність соціології від інших соціальних наук;

• основні структурні елементи і рівні соціологічного знання;

• основні функції соціології.

• охарактеризувати основні риси об’єкта й предмета соціології;

• відрізняти поняття теоретичної, прикладної та емпіричної соціології;

• розкрити сутність методів і прийомів соціологічного вивчення соціальної реальності.

об’єкт соціології; теоретична соціологія; спеціальні соціологічні теорії; емпірична соціологія; функції соціології;

предмет соціології; прикладна соціологія; мікросоціологія; макросоціологія; соціальні спільноти.

1. Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць

Соціологія (від лат. societas – суспільство і гр. logos – слово, вчення) – це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему, соціальні відносини та соціальну поведінку людей. Специфіка і відмінність соціології від інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку, залежність особистості від соціальної організації і культури, залежність соціальної організації і культури від особистості.

Визначення предмета соціології різними вченими

Автор	Основний зміст поняття
П. Сорокін	Соціологія – це наука, яка вивчає поведінку людей у середовищі собі подібних
Н. Смелзер	Соціологія – це наукове вивчення суспільства та соціальних відносин. Вона знаходить факти з реального життя і пояснює їх на основі наукового аналізу
В. Ядов	Соціологія – це наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот, соціальних організацій та соціальних процесів, наука про соціальні відносини як механізми взаємозв’язку і взаємодії між багатьма соціальними спільнотами; наука про закономірності соціальних проявів масової поведінки
Г. Осипов	Соціологія – це наука про загальні й специфічні закони та закономірності розвитку й функціонування історичних соціальних систем; про механізми дії та форми прояву цих законів і діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів
А. Кравченко	Соціологія – система наукового знання, що викладає основи впорядкування і тенденції поведінки людей як представників великих соціальних груп

Взаємодія макро- і мікрорівнів соціології

Макросоціологія вивчає соціальну дійсність на рівні великих спільнот (місто, страта, нація, клас) або на рівні абстрактного розуміння соціальних систем і соціальних структур.

Мікросоціологія – це сукупність соціологічних знань з пізнавальною орієнтацією на вивчення так званих «мікрооб’єктів»: міжособистісних взаємодій і стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особи, мікросоціальних явищ і процесів.

Об’єкт соціології – це соціальна реальність, тобто реальне суспільне життя, суспільство як цілісний організм. Суспільство є обєктом вивчення також інших соціальних наук – філософії, історії, політології, економічної теорії, права тощо, але кожна з них має свій предмет вивчення.

Предмет соціології – це певні сторони, аспекти, зв’язки, закономірності становлення й розвитку будь-якого суспільства. Тобто предметом соціології як науки є соціальні відносини, соціальні спільноти, соціальні інститути, явища та процеси, а також механізми їх взаємодії. Це те, на що спрямовані соціологічні дослідження, тобто вся сукупність властивостей, зв’язків, відносин, які мають назву «соціальних».

Елементи структури соціологічної науки (статична модель)

Структура соціологічного знання може бути подана у вигляді трьох елементів: теоретичної соціології, теорій середнього рівня, емпіричної соціології.

Теоретична соціологія – це теорії, концепції, які розробляються різними вченими з метою пояснення, інтерпретації загальних аспектів соціального розвитку суспільства.

Теорії середнього рівня – це галузеві теорії соціологічного знання, предмет дослідження яких спрямований на окремі самостійні підсистеми суспільного цілого (праця, релігія, освіта, політика тощо); спеціальні соціологічні теорії (теорія девіантної поведінки, соціологія конфлікту).

Емпірична соціологія – це окремі методи й технології збору, обробки та аналізу первинної соціологічної інформації, які спрямовані на виявлення й узагальнення соціальних фактів.

Нерідко виділяють ще один елемент структури соціологічного знання – прикладну соціологію. Прикладна соціологія – це практична частина соціологічної науки про специфічні закони, становлення, розвиток і функціонування конкретних соціальних підсистем, процесів, структур, організацій та їх елементів. Вона ставить завдання знайти засоби для досягнення практичних цілей суспільства, шляхи й методи використання здобутої емпіричної інформації, вивчення конкретних соціологічних теорій, тобто вона спирається на спеціальні соціологічні теорії та емпіричні соціологічні дослідження.