Розділ іі Провідні екологічні проблеми

Тема 9 «Мінеральні ресурси. Їх класифікація. Корисні копалини. Їх роль у розвитку людства. Охорона надр»

Питання для самостійного вивчення  

1.Мінеральні ресурси. Їх класифікація.

2.Корисні копалини. Їх роль у розвитку людства.

3. Охорона надр.

Завдання для самоконтролю знань

Опрацювати матеріал і на основі цього матеріалу скласти повідомлення;

Рекомендована література:

1.Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.

2.Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології: Підручник. – К. Либідь, 2004.– 408 с.

3.Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології. К.: Либідь - 1997. – 160 с.

Мінеральні ресурси. Їх класифікація. Корисні копалини. Їх роль у розвитку людства. Охорона надр.

Мінеральні ресурси — це сукупність запасів корисних копалин мінерального походження. Використовуються понад 200 видів мінеральної сировини. У залежності від призначення мінеральні ресурси поділяють на три групи:Паливні (енергетичні) — використовуються для отримання тепла і світла.Металеві (рудні) — з яких виплавляють метали (руди чорних і кольорових металів).Неметалічні (нерудні) — використовуються як сировина для хімічної промисловості (калійна сіль, фосфорити, сірка), будівництва і як технічна сировина (азбест, графіт, алмази).Родовища корисних копалин розміщені на Землі дуже нерівномірно. Це пояснюється особливостями тектонічної будови земної кори. Для кращого розуміння закономірностей розміщення корисних копалин на карті показані тектонічні області материків (платформи та сейсмічні пояси).Паливні та деякі нерудні корисні копалини осадового походження утворилися внаслідок багато вікового накопичення осадових порід. Родовища цих корисних копалин найчастіше зустрічаються в осадових чохлах найдавніших платформ і в передгірних прогинах областей найдавнішої і древньої складчастості. У рельєфі цим тектонічним структурам відповідають рівнини .Гірничо-хімічні неметалічні корисні копалини також переважно мають осадове походження.Металеві корисні копалини, приурочені до щитів найдавніших докембрійських платформ і складчастих областей земної кори. Саме тому багатющі рудні копалини приурочені до старих низьким горах, нагір і плоскогір'їв.Руди чорних металів (залізні, марганцеві) в земній корі залягають пластами, утворюючи великі за площею басейни.Руди кольорових металів залягають у надрах Землі своєрідними поясами. Наявність мінеральних ресурсів є гарною передумовою розвитку господарства будь-якої країни.Мінерально-сировинна база України є багатством її народу, вона забезпечує незалежність і національну безпеку. За різноманітністю і багатством мінерально-сировинної бази Україна вигідно відрізняється від більшості республік колишнього СРСР і багатьох держав, займаючи 0,5% суші й переробляючи близько 6% світового обсягу мінеральної сировини.На території України розвідано близько 8 тисяч родовищ, майже 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне значення. Серед них — нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі глини, питні мінеральні води та інше.Корисні копалини - природні мінеральні утворення в земній корі неорганічного й органічного походження, які при даному рівні техніки можуть бути використані в народному господарстві в природному вигляді або після відповідної переробки. Скупчення корисних копалин у земній корі утворюють родовища корисних копалин. У наші дні відомо близько 250 видів корисних копалин і майже 200 видів виробних і дорогоцінних каменів. Однак залучення в господарський оборот відбувалося поступово протягом всієї людської цивілізації. Першим металом, який став відомий людині, мабуть, була мідь. На думку археологів, застосовувати самородну мідь почали ще за 12-11 тисяч років до нашої ери в кам'яному столітті. Потім настав власне мідний вік. У стародавньому світі мідь добували в Сирії, Палестині, на Кіпрі, в Іспанії, Сербії, Болгарії, на Кавказі, в Індії. Протягом кількох тисячоліть її широко використовували для виробництва знарядь праці, начиння, прикрас, а пізніше й для карбування монет. Потім, приблизно за 4 тисяч років до нашої ери почався бронзовий вік. Це означало, що люди навчилися одержувати сплав міді та олова, який на той час також став відомий спочатку на Близькому Сході, а пізніше в Європі. Вважають, що саме слово «бронза» походить від назви порту Бріндізі в південній Італії, де було освоєно виробництво цього металу. Як і мідь, бронзу широко використовували для виготовлення самих різних знарядь праці. За допомогою їх, зокрема, обробляли кам'яні брили знаменитої піраміди Хеопса. Крім того, бронзу стали застосовувати як конструкційного матеріалу. Наприклад, з бронзових деталей була змонтована статуя колоса Родоського, що відноситься до одного з семи чудес світу. Поряд з ними широко використовували вже й деякі інші метали і камені. У першу чергу це відноситься до золота. Самородне золото стало відомо приблизно так само давно, як і самородна мідь. Що стосується його видобутку, то вона почалася, очевидно, у Давньому Єгипті, де, як відомо, цей метал пов'язували з культом Сонця й обожнювали. Задовго до початку нашої ери золото видобували в Малій Азії, в Індії, в Стародавньому Римі. Використовували його в основному для виробництва прикрас, виробів культу, для карбування монет. Багатющими золотими скарбами мала також імперія інків у Південній. Америці. Саме ці скарби особливо привернули іспанських конкістадорів під час завоювання ними Нового Світу. Вже в Стародавній Греції і в Стародавньому Римі, та й в інших регіонах Землі, були широко відомі свинець, руда ртуті кіновар - її використовували для виготовлення червоного барвника, сірка, виробні камені - мармур, лазурит, багато дорогоцінні камені - смарагд, бірюза та ін .. У третьому тисячолітті до нашої ери в копальнях Голконди (Південна Індія) почали видобувати алмази. Поступово бронзовий вік змінився залізним століттям, який тривав приблизно 3,5 тисяч років. Археологічними дослідженнями встановлено, що залізо зіграло особливо велику роль у розвитку людської цивілізації. Залізні руди використовували на території Європи, південної Росії, Кавказу. Із заліза виробляли знаряддя праці та побуту, зброя, багато інших виробів. До промислових переворотів XVIII-XIX ст. - Мінерально-сировинну базу людства становили приблизно ті ж метали (мідь, залізо, золото, срібло, олово, свинець, ртуть), що і в стародавньому світі, а також виробні і дорогоцінні камені. Але в другій половині XIX і в першій половині XX ст. складу цієї бази зазнав дуже великі зміни. Вони торкнулися паливних корисних копалин. Почалося широке використання викопного вугілля. Те ж відноситься і до нафти. Відомо, що природний бітум використовували ще тисячоліття тому, але перші примітивні нафтові свердловини з'явилися тільки в XVII ст., А початок промислового видобутку було покладено лише в середині XIX ст., Причому майже одночасно в Польщі, Румунії, Росії та США. Зміни торкнулися і рудних корисних копалин. У першу чергу це відноситься до алюмінію. Запаси бокситів були вперше виявлені на початку XIX ст. на півдні Франції біля містечка Бокс (звідси і їх назва). У середині того ж століття була розроблена технологія промислового отримання цього металу. Але масове його виробництво і застосування почалося вже у XX ст. У другій половині XIX ст. такі «лихоманки» відбулися в Південній Африці і в США (Каліфорнія). У 1829 р . 14-річний Павло Попов знайшов перший алмаз на території Росії - на одному з рудників Уралу. Нове кількісне і якісне зміна мінерально-сировинної бази людства почалося вже в середині XX ст. у зв'язку з науково-технічною революцією. Мова йде в першу чергу про «металах XX століття» - титані, кобальту, берилію, літії, ніобії, танталі, цирконії, германії, телуру, без яких було б практично неможливо розвиток самих сучасних виробництв. Класифікація за технологією використання: 1. Паливних-енергетична сировина - нафта, вугілля, газ, уран, торф, горючі сланці і т.д. 2. Чорні лімітуючі і тугоплавкі метали - залізо, хром, марганець, кобальт, нікель, вольфрам і т.д. 3. Кольорові метали - цинк, алюміній, мідь, свинець і т.д. 4. Благородні метали - срібло, золото, метали платинової групи і т.д. 5. Хімічне і агрономічна сировина - фосфорити, апатити і т.д.