
- •Тема V. Методи аналізу взаємозв’язків …………………………………….30
- •Передмова
- •Програма нормативної дисципліни “основи статистики фізичного виховання і фізичної реабілітації”
- •Зміст тем курсу
- •Тема V: Методи вивчення взаємозв’язків.
- •Список рекомендованої літератури
- •Структура навчального курсу для заочного відділення (розподіл годин).
- •Тема V. Методи аналізу взаємозв’язків.
- •Стислий огляд теми і
- •Стислий зміст теми іі.
- •Тема ііі. Статистичні розподіли і їх характеристика. Показники варіації та форми розподілу. План
- •Стислий огляд теми ііі.
- •Тема V Методи аналізу взаємозв’язків План
- •Стислий огляд теми V.
- •1. Види взаємозв’язків.
- •2. Кореляційний зв’язок, кореляційний аналіз, кореляційне поле, коефіцієнт кореляції.
- •3. Перевірка гіпотези про істотність кореляційного зв’язку (строгий метод).
- •4. Спрощений метод оцінки істотності коефіцієнта кореляції і його довірчого інтервалу.
- •5. Непараметричний критерій Спірмена для виявлення кореляційного зв’язку.
- •6. Метод аналітичного групування і кореляційне відношення для оцінки взаємозв’язку при нелінійній формі залежності.
- •7. Кореляційно – регресійний аналіз лінійної залежності і коефіцієнт детермінації.
- •8.Дисперсійний аналіз і його суть.
- •9. Однофакторний дисперсійний аналіз.
- •Хід лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •План обчислень:
- •Хід лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота № 4.
- •Хід лабораторної роботи.
- •Розподіл Стьюдента ( - розподіл).
- •Критичні значення кореляційного відношення і коефіцієнта детермінації , рівень значущості
- •Критичні значення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена
- •Рівномірно розділені випадкові числа
Лабораторна робота № 2
Тема: Обчислення середніх величин і структурних середніх для згрупованих і незгрупованих даних.
Необхідно мати: конспект лекцій, методичні вказівки, калькулятор, лінійку.
План обчислень:
Середньої арифметичної і геометричної простих.
Середньої арифметичної зваженої.
Медіани для незгрупованих даних.
Моди і медіани для інтервальних розподілів.
Хід лабораторної роботи.
Перевірка готовності студентів до занять: усні відповіді студентів щодо суті середніх у статистиці – 5 хв.
1.1.
Середню арифметичну просту обчислюємо
за наступними результатами забігу 5
юнаків на 1500 м:
.
Рішення:
проводимо всі результати вимірів до
однакової одиниці виміру, пам’ятаючи,
що
Визначаємо
обсяг ознаки:
і визначаємо середню арифметичну просту
за формулою:
.
1.2. Середню геометричну просту обчислюємо для показників темпу зростання числа учасників масового забігу на 1000 м за 7 років.
Таблиця 2.1
Рік |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
Число учасників забігу |
105 |
90 |
110 |
128 |
130 |
121 |
140 |
Ланцюговий темп зростання числа учасників |
- |
0,857 |
1,222 |
1,164 |
1,016 |
0,931 |
1,157 |
Визначити середній темп зростання числа учасників за 6 років.
Рішення: Оскільки ланцюгові темпи зростання є відносними величинами, то для визначення середнього темпу зростання числа учасників забігу за 6 років, потрібно використати середню геометричну просту:
(2.2)
Отже, в середньому за 6 років число учасників масового забігу збільшувалось на 4,9 % в рік.
Обчислення середньої арифметичної зваженої:
Вихідними даними для вправи є результати групування концентрації альбуміну в крові для 70 жінок (табл. 1.2, лабораторна робота № 1). Середнє арифметичне зважене обчислюється лише за згрупованими даними по такій формулі:
(2.3)
де - середини інтервалів групування, а - число спостережень в -му інтервалі.
Обчислення по формулі (2.3) на основі даних таблиці даних 1.2 доцільно виконувати по формі таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Обчислення середньої арифметичної зваженої для статистичного розподілу концентрації альбуміну в крові 70 жінок-спортсменів
Інтервали розподілу |
Середини інтервалів |
Частоти |
|
30-33 |
31,5 |
4 |
126,0 |
33-36 |
34,5 |
7 |
241,5 |
36-39 |
37,5 |
9 |
337,5 |
39-42 |
40,5 |
15 |
607,5 |
42-45 |
43,5 |
16 |
696,0 |
45-48 |
46,5 |
9 |
418,5 |
48-51 |
49,5 |
6 |
297,0 |
51-54 |
52,5 |
3 |
157,5 |
54-57 |
55,5 |
1 |
55,5 |
|
|
|
|
Отже, за формулою (2.3) і даними таблиці (2.2) середнє арифметична зважена для концентрації альбуміну в крові є наступною:
г/л .
Медіану обчислюємо для двох рядів незгрупованих даних, а саме, для результатів забігу на 100 м.
5 юнаків і 6 дівчат:
Юнаки: 13,5; 14,0; 13,2; 14,5; 14,3.
Дівчата: 17,1; 16,5; 17,4; 16,8; 17,2; 16,9.
Рішення: Ранжируємо перші і другі ряди спостережень:
Юнаки: 13,2; 13,5; 14,0; 14,3; 14,5.
Дівчата: 16,5; 16,8; 16,9; 17,1; 17,2; 17,4.
В першому
ряду (юнаки)
,
оскільки це значення ділить ранжирований
ряд на дві рівні половини за чисельністю.
Для другого ряду (дівчата) :
.
4.1. Для
обчислення моди інтервального ряду
скористаємось даними табл.1.2 в лабораторній
роботі № 1. В цій таблиці найбільшу
частоту має інтервал 42-45. Отже, цей
інтервал є модальним і його нижня межа
.
Скориставшись формулою для обчислення
моди, маємо:
г/л .
4.2. Обчислення медіани виконаємо для того ж розподілу за формулою:
.
Пам’ятаючи,
що
і, що в п’ятій колонці таблиці 1.2
лабораторної роботи № 1 це число попадає
на інтервал 39-42, визначаємо нижню межу
медіанного інтервалу:
г/л, отже,
г/л .
Висновок: структурні середні статистичного розподілу концентрації альбуміну у крові жінок є наступними:
Це
означає, що найбільш часто у досліджуваних
жінок-спортсменів концентрація альбуміну
досягає 42,4 г/л, а концентрація
г/л є ознакою, яка ділить розподіл рівно
на дві половини за чисельністю.
Лабораторна робота № 3
Тема: Обчислення характеристик варіації для незгрупованих і згрупованих даних.
План.
1. Контроль готовності студентів до заняття.
2. Обчислення абсолютних і відносних характеристик варіації для незгрупованих даних.
3. Обчислення абсолютних характеристик варіації для згрупованих даних.
Обчислення кварталів для згрупованих даних.
Домашнє завдання:
1. Обчислення відносних характеристик варіації для згрупованих даних.
Хід лабораторної роботи.
Обчислення абсолютних характеристик варіації для незгрупованих даних за наступними даними (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Показники часу реакції в мілісекундах для чотирьох мотогонщиків
Прізвище спортсмена |
Самородов |
Цибров |
Чапало |
Чекушев |
(ЧР), Час реакції |
181+N |
190 |
185 |
205-N |
Рішення: для нульового варіанта маємо:
Розмах варіації ЧР:
мс.
Середнє лінійне відхилення:
;
мс.
Дисперсія показників ЧР:
1.4.
Середнє квадратичне відхилення:
.
Отже, значення абсолютних характеристик
варіації ЧР для чотирьох спортсменів
мотогонщиків є наступними:
.
2. Обчислення відносних характеристик варіації для незгрупованих даних здійснюють на основі обчислених абсолютних.
2.1. Квадратичний коефіцієнт варіації:
;
2.2. Лінійний коефіцієнт варіації:
.
2.3.
Квартильний коефіцієнт варіації
.
Для знаходження медіани і квартилів
ранжируємо ряд вихідних даних табл.
3.1:
181,\ 185,\ 190,\ 205
Таким
чином
Квартилі:
отже,
2.4.
Коефіцієнт
осциляції
.
Висновок: значення відносних характеристик варіації для даних табл. 3.1 є наступними:
3. Обчислення абсолютних характеристик варіації для згрупованих даних на основі табл. 1.2 (лабораторна робота №1.).
Обчислення доцільно вести по формі табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Розрахунки для обчислення абсолютних характеристик варіації по згрупованим даним.
Середини інтервалів, |
Частоти, |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
31,5 |
4 |
-10,5 |
-42,0 |
42,0 |
441,0 |
34,5 |
7 |
-7,5 |
-52,5 |
52,5 |
393,8 |
37,5 |
9 |
-4,5 |
-40,5 |
40,5 |
182,2 |
40,5 |
15 |
-1,5 |
-22,5 |
22,5 |
33,8 |
43,5 |
16 |
1,5 |
24,0 |
24,0 |
36,0 |
46,5 |
9 |
4,5 |
40,5 |
40,5 |
182,2 |
49,5 |
6 |
7,5 |
45,0 |
45,0 |
337,5 |
52,5 |
3 |
10,5 |
31,5 |
31,5 |
330,8 |
55,5 |
1 |
13,5 |
13,5 |
13,5 |
182,2 |
Разом |
70 |
|
-157,5 154,5 |
311,5 |
21195 |
3.1. Обчислюємо розмах варіації за даними колонки 2 табл. 3.2
г/л
3.2.
Обчислюємо середнє лінійне відхилення
.
Значення
,обчислено
в п. 2.1. лабораторної роботи № 2
.
3.3.
Дисперсія
.
3.4.
Середнє квадратичне відхилення
.
Отже, абсолютні характеристики варіації
для згрупованих даних табл. 3.2 є наступними:
4. Обчислення відносних характеристик варіації для згрупованих даних на основі абсолютних.
4.1. Квадратичний коефіцієнт варіації:
.
4.2. Лінійний коефіцієнт варіації:
4.3.
Квартальний коефіцієнт варіації:
.
Медіана
визначена в лабораторній роботі № 2.
Квартилі
визначаємо користуючись колонками 1, 2
і 5 табл.1.2 пам’ятаючи при знаходженні
квартильних інтервалів, що
.
Отже,
.
.
4.4.
Коефіцієнт осциляції
.
Висновок: відносні характеристики
варіації для концентрації альбуміну в
крові 70 жінок є наступними:
.