Хід лабораторної роботи

1. Усні відповіді студентів по першому блоку питань з оцінкою відповіді в журналі (10 хвилин).

2. Методологія побудови статистичних розподілі, здійснюється в етапи:

   0. Ознайомлення з ілюстративним прикладом статистичного спостереження: концентрації альбуміну (г/л) в крові 70 спортсменок і запис цих даних в зошит кожним магістром згідно варіанту (номер варіанту відповідає номеру студента в журналі групи) – табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Результати визначення альбуміну в крові 70 спортсменок

42	41	42	44	44	36	38	41	42	44
42	39	49	40	45	32	34	43	37	39
41	39	48	42	43	33	43	35	32	34
39	35	43	44	47	40	39	42	41	46
37	49	41	39	43	42	47	48	51	52
30+N	32+N	54-N	50-N	35+N	33+N	51-N	48-N	37+N	38+N
37	38	40	41	36	46	47	45	47	45

Визначення числа інтервалів статистичного розподілу альбуміну в крові 60 спортсменок, за правилом Старджеса:

груп,

де - обсяг вибірки (число спостережень).

Визначення ширини інтервалу групування для цього ж розподілу за формулою:

,

де - відповідно найбільший і найменший результат по альбуміну серед жінок згідно варіанту; - розмах варіації.

Для нульового варіанту , отже, ширина інтервалу групування:

Оскільки результати спостережень в табл.1.1 є цілими числами, то і доцільно прийняти найближчим цілим. Коли б, наприклад, , то доцільно його округлити до чотирьох.

Рекомендація: в тому разі, коли результати спостережень подані у вигляді чисел з десятковими дробами, значення , як правило приймають кратним 5, або 10. Наприклад, коли б результати спостережень були отримані до однієї цифри після коми, то в цьому разі значення можна було б взяти рівним 3,5.

Побудова системи координат розподілу і „розноска” результатів табл. 1 по розрядам подані на рис.1.

Статистичний розподіл будують на чистій сторінці зошита в клітинку так, щоб вісь була в трьох сантиметрах вище нижнього краю. При цьому започатковують вісь не нульовою точкою, а точкою . Це є ліва границя першого інтервалу розподілу. Права границя цього ж інтервалу отримується як . Отже, наступну інтервал має праву границю , і т.д. Права границя останнього інтервалу розподілу має накривати .

Для нульового варіанту маємо такі значення інтервалів по осі , як показано на рис. 1 . Далі здійснюємо „розноску” результатів табл. 1 (свій варіант) по інтервалам.

В тому разі, коли значення показника табл. 1 попадає на границю інтервала, цей показник потрібно зараховувати в інтервал справа. Зарахування означає дорисовку прямокутника в потрібному інтервалі як показано на рис.1. Після того, як на графік у вигляді прямокутників нанесені всі спостереження табл.1.1, потрібно порахувати число спостережень в кожному стовпчику (розряді) розподілу і написати це число зверху кожного стовпчика, як показано на рис.1. Контроль: сума числа спостережень по кожному інтервалу має бути 70.

0. Вивчення особливостей отриманого статистичного розподілу:

• найбільше число жінок-спортсменів мають альбумін в межах 39-42 і 42-45, отже, альбумін в межах 39-45 г/л мають 44,3 % жінок, тобто майже їх половина;

• отриманий статистичний розподіл фактично є симетричним оскільки число жінок з альбуміном менше 39 г/л, це 28,6 % приблизно дорівнює числу жінок з альбуміном більшим ніж 45 г/л – це 27,1 % жінок.

Обчислення часток, кумулятивних частот і часток статистичного розподілу.

Обчислення ведуть на основі табл.1.2, виписавши в колонки 1 і 2 дані із рис.1.

Таблиця 1.2

Характеристики статистичного розподілу для концентрації альбуміну в крові 70 жінок-спортсменок

Інтервали концентрації альбуміну у крові (варіанти)		К-сть жінок в інтервалі (частоти)	Частки		Кумулятивні частоти (накопичені частоти)	Кумулятивні частки
				%
Значення групувальної ознаки	30-33	4	0,057	5,7	4	0,057	5,7
	33-36	7	0,100	10,0	11	0,157	15,7
	36-39	9	0,129	12,9	20	0,286	28,6
	39-42	15	0,214	21,4	35	0,500	50,0
	42-45	16	0,228	22,8	51	0,728	72,8
	45-48	9	0,129	12,9	60	0,857	85,7
	48-51	6	0,086	8,6	66	0,943	94,3
	51-54	3	0,043	4,3	69	0,986	98,6
	54-57	1	0,014	1,4	70	1,000	100,0
	Разом	70	1,000	100,0	-	-	-