
- •І. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я: предмет вивчення, методи і завдання.
- •II. Історія виникнення і розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров'я в Україні.
- •III. Реформування системи охорони здоров'я в Україні на сучасному етапі.
- •Іу. Значення соціальної медицини та організація охорони здоров'я в системі підготовки середнього медичного персоналу
- •Фельдшера
- •II. Види (методи) статистичного дослідження
- •III. Статистичне групування ознак
- •Іу. Відносні величини: види, методика обчислення, графічне зображення
II. Види (методи) статистичного дослідження
За часом: поточнеодночасне.
Ступенем охоплення:
суцільне;
вибіркове.
За способом збору інформації: безпосередня реєстрація; викопіювання; опитування.
III. Статистичне групування ознак
Групування ознак - тобто вибрати (визначити) групи за обліковими ознаками на основі якісного аналізу. Групування ознак може бути типологічним - за описовими, якісними ознаками (діагноз, професія, стать тощо), та варіаційним - за кількісними ознаками (термін госпіталізації, зріст, маса тіла, тощо). Групування ознак необхідно для розробки макетів таблиць.
Іу. Відносні величини: види, методика обчислення, графічне зображення
Для порівнювання явища в статистиці використовуються відносні величини. Розрізняють ВІДНОСНІ величини інтенсивності, екстенсивності, співвідношення та наочності.
Показники інтенсивності відображають силу, частоту, інтенсивність поширення явища в середовищі в якому воно відбувається та з якім воно пов'язано і когут бути виражені у відсотках (%), якщо основа прийнята за 100 і в промилях (%0) - якщо основа прийнята за 1000. Інтенсивні показники можуть бути загальними та спеціальними. Загальні показники використовують для визначення рівня певного явища серед всього середовища (рівень пневмоній серед усіх дітей). Спеціальні показники дозволяють визначити поширеність тих чи інших явищ в окремих групах (вікових, статевих, за стажем роботи тощо). Методика обчислення:
Явище х 100 (1000)
Середовище
Показники екстенсивності характеризують розподіл абсолютного числа певного явища на його складові частини, тобто показують яку частку (питому вагу, відсоток, структура, склад) складає та чи інша частини явища у всьому явищі. Методика обчислення:
Частина явища х 100
Ціле явище
Екстенсивні показники широко використовуються з метою з'ясування розподілу певного явища на складові частини, але вони мають значення тільки для даного часу, території, закладу.
Показник співвідношення - це співвідношення двох явищ, не пов'язані між собою Наприклад, забезпечення населення ліжками, лікарями (на 1000, 10 000 населення), лабораторних досліджень (на 1 стац. хворого, на 100 відвідувань поліклініки) та інші. Ці показники визначаються в різних одиницях виміру. Методика їх розрахунку така ж, як і інтенсивних показників. Приклад розрахунку:
Забезпеченість населення Кількість ліжок х 1000 (10 1000,...) лікарняними ліжками чисельність населення
Показники співвідношення можна порівнювати між собою в динаміці та по територіях, закладах..
Показники наочності відображають зміни, які відбуваються з тим чи іншим явищем у часі, або показують їх розбіжності по окремих територіях, закладах, в різних групах населення. Цей показник дозволяє визначити, у скільки разів або на скільки відсотків збільшився або зменшився розмір явища, яке досліджується. Наприклад, поширеність хвороб органів кровообігу в минулому році становила 195 %0; у звітному 212%0. Якщо попередній рівень прийняти за 100, то результат буде дорівнювати
212х100
--------- - 100= 8,7°/00
195
Тобто, поширеність хвороб органів кровообігу зросла на 8,7 °/00.
Також можливо визначати порівнювальні величини в кратності, тобто у скільки разів одна величина більша (менша) за іншу. Наприклад: 212 °/00 : 195 °/00 = 1,1 рази.
У. Середні величини, їхнє використання.
Обчислення середніх арифметичних величин.
Середні величини можна визначати для оцінки різних явищ чи станів за умови наявності достатнього числа спостережень якісно однорідних сукупностей (групи хворих на якісь захворювання певного віку та статі тощо). Найбільш поширений за частотою використання вид середніх величин є середня арифметична, вона може бути простою та зваженою.
Для простого варіаційного ряду, в якому кожна варіанта повторюється один раз, визначається проста середня арифметична, яка розраховується як відношення суми значень варіант до загального числа спостережень.
Приклад: розподіл групи хворих за масою тіла -
х (кг) 68, 89, 56, 73, 98, 66, 76, 69 = 595.
f (варіанта) 1, 1, 1, 1, 1, 1, 1, 1 =8
∑ х
X = де х - значення окремих варіант;
п п - загальне число спостереження;
- знак суми;
f - варіанта;
X- середня арифметична.
595
Х= = 73,1
8
Для згрупованого варіаційного ряду, в якому окремі варіанти можуть повторюватись декілька разів, визначається зважена середня арифметична. Приклад: розподіл військовослужбовців за масою тіла
х (кг) 68, 89, 56, 73, 98, 66, 76, 69
f (варіанта) 4, 1, 6, 2, 1, 5, З, З
xf 272, 89, 336, 146, 98, 330, 228, 207
∑хf 1706
Х = ---------- Х = --------------- = 68,2
n 25
Середня величина більш повно відображає явище у тому випадку, коли окремі значення явища будуть менше відрізнятись від неї. Для характеристики коливання (мінливості ознак) використовується середнє квадратичне відхилення. Формула для розрахунку :
-
для простого варіаційного ряду;
- для згрупованого варіаційного ряду
Якщо число спостережень (п) менше 30 то в знаменнику замість п, підставляють
п-1
Література: 1. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка - Тернопіль, Укрмедкнига - 2005. 2. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я / О.М. 3.Голяченко, A.M. Сердюк, О.О. Приходський - Тернопіль, Джура - 1997.