3. Аналіз виробничо-господарської діяльності лісництва

На сучасному етапі розвитку народного господарства, що характеризується корінними перетвореннями в економіці, важливого значення набувають питання удосконалення системи управління виробничо-господарською діяльністю господарюючих суб’єктів, що ґрунтується на аналізі та оцінці показників роботи підприємства.

Актуальність теми. При сучасних формах ведення господарства підприємствам з метою зменшення ступеня ризику, підвищення конкурентоспроможності, стабільності слід постійно мати зведену картину результатів усіх видів діяльності, що виражається у вигляді набору одиничних, узагальнюючих (блочних) та комплексних оцінок показників роботи підприємства та його структурних підрозділів, а також проводити аналіз причин зміни цих показників. Така інформація є базою для удосконалення господарського механізму та системи управління.

3.1. Рубки головного користування

До основних техніко-організаційних показників суцільних рубок головного користування відносять: площу, форму, довжину і ширину лісосіки, напрямок лісосіки, строк примикання, джерела засівання та сезон рубки.

Площа лісосіки показує вплив на природне відновлення і збереження корисних функцій лісу. Чим більша площа вирубки, тим гірше і довше буде відновлюватися ліс.

Форма лісосіки найбільш подібною є до прямокутника або квадрата.

Шириною лісосіки вважають розмір найкоротшої її сторони. Лісосіки можуть бути вузькими ( 101-150м ) і широкими ( 150-250м ). Чим ширша лісосіка, тим більший мікроклімат вирубки буде наближатись до умов відкритого простору, тим менший буде вплив стін лісу. Тобто для поновлення лісу надається перевага вузьким лісосікам.

Довжина лісосіки не повинна перевищувати в лісах І групи – 0.5 кілометра, в лісах ІІ групи – 1км.

Напрямок лісосіки – це розміщення довшої її сторони відносно сторін світу. Він впливає на засівання вирубки, стійкість стіни лісу до вітровалу, розвиток поверхневого стану, задерніння та ерозію грунту. Якщо лісосіка витягнута з заходу на схід, то вирубка примикатиме до стіни не зрубаного лісу таким чином, що буде захищена від сонця в полудень. Навпаки, якщо вирубка буде спрямована з півночі на південь, то полудневі години на неї поступатиме більша кількість тепла. На півночі, де відчувається брак тепла, лісосіку доцільно розміщувати в напрямку з півночі на південь. У південних районах, навпаки її доцільніше розміщувати довгою стороною з заходу на схід. Врахування конкретних умов і розміщення лісосіки дозволяє створити на вирубці сприятливий мікроклімат, а значить забезпечити краще лісовідновлення.

Напрямок рубки – це напрямок, в якому розміщується чергова лісосіка відносно попередньої. Напрямок рубки повинен бути протилежним напрямку переважаючих вітрів. Але є і винятки:

• Якщо рубка ведеться вузькими лісосіками до 50м і якщо встановлено, що затінюючий вплив стіни лісу буде корисним для лісовідновлення, то напрямок рубки краще визначити з півночі на південь.

• У районах з шкідливими вітрами, напрямок рубки може бути прийнятий назустріч їм.

• Для збереження лісом захисних функцій у гірських умовах напрямок рубки встановлюється вздовж схилу.

• Напрямок рубки у заплавах річок встановлюється проти течії.

Спосіб примикання лісосік – це порядок розміщення чергових лісосік у межах таксаційного кварталу. Розрізняють три способи приймання лісосіки: безпосередній, черезсмужний і кулісний. При безпосередньому прийманні нова лісосіка відводиться поряд з попередньою; при черезсмужному – нова лісосіка закладається через не вирубану смугу такої самої ширини, яка повинна бути вирубана на протязі 10 років; при кулісному – між лісосіками залишається смуга (куліса) в два-три рази більша, ніж ширина лісосіки, що вирубується, а куліса вирубується на протязі 20 років.

Строк примикання лісосік – це інтервал часу, після якого рубалася лісосіка, що примикає до вирубки не враховуючи року вирубки на попередній рубці. В лісах І та ІІ групи для хвойних і дубових високостовбурних насаджень строк приймання становить 3-4 роки, а для низькостовбурних твердолистяних і м’яколистяних – 2 роки.

Джерелами засівання суцільних вирубок в залежності від їх способу і площі являється стіна лісу, дерева – насінники, насіневі групи і куртини або смуги.

Сезон рубки впливає на хід природного поновлення на вирубці. Літня (з 15 травня) рубка ускладнює поновлення, а при зимовій рубці, підріст що був під наметом лісу, зберігається краще, крім цього звільнення підросту з-під намету взимку, тобто у стадії спокою сприяє кращій його адаптації до відкритого місця. Літні рубки негативно впливають на вегетативне поновлення лісу. Це слід враховувати наприклад тоді, коли необхідно загальмувати процес вегетативного поновлення небажаних порід на користь поновлення головних.

До основних техніко-організаційних показників поступових і вибіркових рубок відносять: параметри лісосіки (площа, довжина, ширина і форма); кількість прийомів рубки; періодичність прийомів; ступінь зрідження при кожному прийомі; строк рубки; характер вирубки дерев на лісосіці.

Параметри лісосіки приймаються такі ж як і при суцільних рубках.

Деревостани можуть вирубуватися в 2 або 3 прийоми та у 4 прийоми. Кожен прийом ставить певну мету і має назву: підготовчий, засівний, освітлювальний і очисний.

Періодичність прийомів – це інтервал часу між прийомами. Між 1 і 2 прийомами дається періодичність 4-5 років, а між 2 і 3 – 5-7 років, між 3 і 4 – 3-7 років.

Ступінь зрідження при першому прийомі не повинна перевищувати 20% - рубають дерева насаджених порід, частину дерев головної породи, які мають дефекти стовбура, а також уражені хворобами дерева; у другий прийом вирубується 20-30% запасу за рахунок найбільш крупних дерев, а також дерев другорядних порід, якщо вони залишились після першого прийому; при третьому прийомі вирубують 15-30% запасу дерев, щоб забезпечити більший доступ світла до самосіву і підросту, що появився; при четвертому прийомі проводиться повна вирубка залишеної частини материнського насадження.

На місці материнського насадження залишається молоде покоління лісу віком до 10-20 років, яке нагадує суцільну вирубку з наступним поновленням лісу.

Строк рубки – це термін за який потрібно вирубати насадження, що відводиться в рубку. Рубка може бути короткостроковою, якщо вона ведеться не довше 20 років та довгостроковою, якщо вона продовжується 30 і більше років.

За характером дерева на лісосіці можуть вирубуватися рівномірно або нерівномірно по площі.