Використання принципів народної моралі у діяльності видатних просвітителів України.

В усній творчості відбите постійне прагнення народу до знань, освіти, школи. Кращі принципи педагогіки використовував у своїй діяльності Г.Сковорода, до традицій народного виховання неодноразово зверталися К.Д.Ушинський, О.А. Федькович, І.Я.Франко. Взагалі українська педагогічна наука на усіх етапах свого розвитку була тісно пов'язана з народним досвідом, певною мірою використовувала самобутні національні традиції. Окремі з них , що широко побутують сьогодні, безумовно заслуговують на дбайливе виявлення і дослідження. Перший, хто поставив народну педагогіку на висоту, був педагог К.Д.Ушинський. За словами Ушинського, виховання не треба вигадувати, бо воно існує в народі стільки віків, скільки існує сам народ. Він підкреслював величезне значення усної народної творчості в справі навчання і виховання дітей і на перше місце поставив казку. Сторінки творів Ушинського щедро засіяні золотими розсипами народної педагогіки. В його книжці "Рідне слово" вміщено 75% фольклору: використано 366 прислів'їв і приказок, 62 загадки, 51 баєчку, 32 народні казки, 22 народні пісні, безліч скоромовок, а також безліч творів близьких за змістом і формою до народних. Педагог вказував на те, що у сім'ї головне місце посідають не стільки доброзичливі стосунки, любов між батьками, скільки праця і турбота один про одного, про дітей.

Ушинський стверджував, що через рідну мову дитина в колі батьків прилучається до тієї нації, до якої вона належить і приймає її моральні основи.

Силу й велич народної педагогіки збагнув і Г.С.Сковорода. Він відстоював твердження про здатність простого народу до педагогічної творчості, доводячи "що правильне виховання криється у природі самого народу, як вогонь і світло в камені". Ідеями народної педагогіки пронизані діалоги, вірші, байки і притчі Сковороди. Він висунув ідею про те, що щастя людини у праці, яка відповідає її нахилам і прагненням. У педагогічних поглядах філософа відобразилися основні напрямки передової педагогіки: гуманізм, демократизм, любов до Батьківщини і народу. У збірнику байок "Байки харківські" він засуджує паразитичне існування, стверджує високі моральні ідеали людини.

Про виховний вплив народної педагогіки пише в своїх численних творах І.Я Франко, в яких переконливо доводить, що справжнє виховання можна побудувати, враховуючи кращі надбання народної педагогіки. В його творах є ряд питань з народної педагогіки. У нього був задум написати працю з народної педагогіки.

Багато героїв "буковинського солов'я" Ю.Федьковича виховують у читача загальнолюдські моральні якості і пробуджують почуття патріотизму ("Рекрут", "Рожа"). У основі уявлення про щастя людини поет кладе принцип народної моралі: вірність у подружньому житті, злагода, батьківська турбота про дітей, чесна праця (поема "Дезертир"). Єднаючись з природою, нещасливі знаходять розраду в ній, тому вимріяні людиною картини ідилічного родинного життя Ю.Федькович поєднує з народними символами (білою хатою, калиною), виховуючи у читача патріотичні почуття. У творах він поетизує силу народу, силу дружби і звитяги славних українців ("Лук'ян Кобилиця", "Довбуш").