- •Електронний підручник з дисципліни
- •Лекція 2 Розділ 1. Основи метрологічного забезпечення.
- •Тема 1.1 Метрологія – наукова основа вимірювань.
- •1.1.2 Сигнали вимірювальної інформації.
- •1.1.3 Завади, шуми, наводки в каналах вимірювальних пристроїв
- •Лекція 3
- •1.2.2 Систематичні похибки. Способи зменшення систематичних похибок.
- •1.2.3 Випадкові похибки вимірювання
- •Лекція 4
- •1.2.5 Динамічні похибки вимірювання
- •1.2.6 Підвищення точності засобів вимірювання
- •1.2.7 Класи точності та позначення вимірювальних приладів
- •Метрологічне забезпечення вимірювання.
- •1.3.2 Поняття про метрологічне забеспечення та його основи
- •1.3.3 Мета та основні завдання метрологічного забеспечення
- •1.3.4 Єдність і точність вимірювання
- •Лекція 6
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань.
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Лекція 7 Засоби вимірювання.
- •1.4.1 Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •1.4.2 Метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •1.4.3. Структури засобів вимірювання
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних приладів
- •Метрологічна служба України та її функції.
- •1.5.2 Функції державної метрологічної служби
- •1.5.3 Загальні положення та завдання метрологічної експертизи
- •1.5.4 Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •1.5.5 Метрологічна перевірка засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •Розділ 2. Вимірювання параметрів електро і радіоланцюгів.
- •Вимірювальні перетворювачі струму та напруги.
- •2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі
- •2.1.2Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі
- •2.1.3 Вимірювальні підсилювачі
- •2.1.4 Вимірювальні трансформатори струму та напруги
- •2.1.5 Вимірювальні перетворювачі змінних напруг та струмів: діючих, середніх амплітудних значень
- •2.1.6 Фазочутливі перетворювачі,і перетворювачі напруг та струмів в частоту, часові інтервали
- •Аналого-цифрові (ацп) та цифроаналогові (цап)
- •2.1.7 Перетворювачі неелектричних величин. Тензоперетворювачі.
- •2.1.8 Терморезистивний, індуктивний та ємнісний перетворювачі.
- •2.2.1 Різновидності приладів. Умовні позначення приладів. Схеми ввімкнення.
- •2.2.2 Вимірювання струмів та напргу приладами прямої дії та компенсаційним методом.
- •2.2.3 Електронні аналогові та цифрові прилади для вимірювання напруг
- •Тема 2.3 Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності
- •Схеми заміщення
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти і інтервалів часу, вимірювання фазового зсуву, вимірювання спектру сигналів, вимірювання амплітудно- частотних характеристик
- •2.4.1 Електромеханічні частотоміри
- •2.4.1 Цифрові методи вимірювання частоти,періоду, інтервалів часу
- •2.4.4 Електродинамічний фазометр
- •2.4.5 Фазообертачі
- •2.4.6 Аналіз спектрів сигналів
- •Принцип дії
- •2.4.7 Вимірювання нелінійних спотворень
- •2.4.8 Вимірювання амплітудно-частотних характеристик
- •Розділ 3 Вимірювальні прилади.
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори.
- •3.1.1 Загальні положення і класифікація вимірювальних генераторів.
- •3.1.2 Генератори низькочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •Лекція 23
- •3.1.3 Генератори високочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •3.1.4 Універсальні генератори
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.1.4 Генератори імпульсних сигналів, використання, схеми, принцип дії
- •3.2.2 Спрощена структурна схема осцилографа, принцип дії. Побудова електронно-променевої трубки.
- •Електронно-променеві осцилографи реального часу
- •Швидкісні, стробоскопічні та запам’ятовуючі осцилографи
- •Аналізатори спектра
- •Вимірювачі нелінійних викривлень
- •Лекція 25
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.2.3 Повна структурна схема осцилографа, характеристика і призначення блоків схеми.
- •3.3. Структурна схема Осцилографи
- •3.2.4 Принцип перетворення сигналу в видиме зображення на екрані осцилографа.
- •Лекція 26
- •3.2.5 Підготовка осцилографа до роботи. Основні регулювання. Вимірювання параметрів сигналів осцилографом
- •Підготовка до включення
- •Тема 3.3 Цифрові осцилографи. Лекція 27
- •3.3.1 Принцип роботи та побудова цифрових осцилографів
- •3.3.3 Використання програмно - апаратного комплексу PicoScope 6 для вимірювання параметрів електричних кіл . Інші приклади віртуальних осцилографів.
- •Кабель usb
- •Затискач
- •Кнопка керування приладом
- •На самому приладі є кнопка зупинки дослідження.
- •Розділ 4 Напівпровідникові пристрої та інтегральні Мікросхеми
- •Тема 4.1 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Лекція 30
- •Тема 4.2 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Тема 4.3 Автоматизація радіоелектронних вимірювань.
- •4.3.1Автоматизація вимірювального процесу. Автоматизація вимірювального процесу
- •4.3.2 Структурні схеми автоматичних засобів вимірювання
- •4.3.3 Автоматичний контроль
- •11.3. Автоматичний контроль
- •11.4. Основні компоненти
Тема 3.3 Цифрові осцилографи. Лекція 27
3.3.1 Принцип роботи та побудова цифрових осцилографів
Цифрові осцилографи більшою мірою відповідають сучасним вимогам до засобів вимірювань і реєстрації електро - і радіотехнічних сигналів, ніж аналогові. Вони володіють більш високими метрологічними характеристиками, досить високими рівнями автоматизації процесів вимірювання і реєстрації. Цифрові осцилографи універсальні, працюють у режимах самотестування і самодіагностики, зберігання і логіко-математичної обробки інформації, мають вихід через КЗК на зовнішні пристрої (вимірювальні прилади, ЕОМ, цифродруку та ін).
Принцип цифрової осцилографії ґрунтується на аналого-цифровому перетворенні миттєвих значень досліджуваного сигналу в пропорційні коди, які попередньо записуються в оперативну пам'ять, тобто запам'ятовуються, а потім уводяться в блок відображення інформації (дисплей), а також підлягають математичній і логічній обробці.
Цифровий осцилограф використовує абсолютно інший принцип роботи (рис. 2.4а). Вхідний сигнал, у розмірі вибраного кадру, пройшовши всі вхідні підсилювачі і атенюатори надходить на АЦП, де перетворюється в цифрову форму і надходить у внутрішню пам'ять для подальшої обробки ,час цієї обробки досить великий в порівнянні з часом кадру, затримка при виведенні на екран виходить досить велика, частина інформації про зміну сигналу між кадрами втрачається (рис.2.4б). Це один з головних недоліків всіх цифрових осцилографів. Основний спосіб боротьби з цим недоліком - використання пам'яті більшого обсягу, щоб збільшити розмір «кадра» (рис.2.4в). До достоїнств цифрових осцилографів відносять легкість сполучення з обчислювальною технікою, можливість запам'ятовування фрагментів сигналу, різні види автоматичних вимірювань (обробка сигналу, спектральний аналіз, різні перетворення «на льоту»).
Основним параметром будь-якого осцилографа є смуга пропускання - частота, при якій амплітуда вхідного сигналу, підтримуваної стабільною за рівнем, зменшиться на екрані осцилографа на 3 dB (або до рівня 0,7 від початкової амплітуди). Інший важливий параметр - розрядність АЦП. Найчастіше в цифрових осцилографах використовуються восьмирозрядний АЦП (256 відліків по амплітуді), що цілком достатньо для дослідження сигналу.
а
)
б)
в)
Рис.2.4 Принцип роботи цифрового осцилографа
Наприклад, якщо, у даній роботі використовується цифровий осцилограф компанії Good Will (Instek) GDS-840C: смуга пропускання 250 МГц, частота дискретизації 100 Мвиб / сек, еквівалентна частота дискретизації 25 Гвиб / сек, пам'ять 128К, кольоровий LCD-дисплей 640x480, інтерфейси RS-232, USB, LPT.
Одна з найбільш використовуваних функцій цифрового осцилографа - це автоматичні вимірювання, що дозволяє одним осцилографом замінити вольтметр, частотомір і вимірювач часових інтервалів. У цьому режимі осцилографи GW Instek забезпечують вимірювання 15 параметрів вхідного сигналу: частота, період, час наростання (rise time), час спаду (fall time), шпаруватості імпульсів, тривалість імпульсу (позитивна і негативна: + Width,-Width), максиРисьне і мініРисьне значення амплітуди (Vmax, Vmin), розмах від піку до піку (Vp-p) і пр.
Рис.2.5
Основні параметри періодичного сигналу
Інша корисна особливість цього цифрового осцилографа - можливість сполучення з комп'ютером через інтерфейс RS-232 або USB.
Рис. 1.10. Узагальнена структурна схема цифрового осцилографа
Цифрові осцилографи виконуються, як правило, програмованими, що обумовлює їх широкі функціональні можливості. В найбільш загальному вигляді структурна схема такого осцилографа зображена на рис.1.10.
Центральна роль в осцилографі відводиться процесору, який здійснює математичну і логічну обробку вимірювальної інформації, аналіз одержаних результатів і керування режимами його роботи. Він виконується на мікропроцесорі або мікроЕОМ.
Одним із головних вузлів осцилографа є АЦП, який багато в чому визначає швидкодію приладу, частотний діапазон вхідного сигналу і точність вимірювання або відтворення сигналу.
В
хідний
пристрій призначений для нормування
(ослаблення або підсилення) вхідного
сигналу
до рівня, який визначається межею роботи
АЦП. Коефіцієнт передачі вхідного
пристрою може регулюватися або вручну,
або за командою самого вхідного пристрою.
Інколи вхідний пристрій може виконувати
й інші функції, його вихідний сигнал
подається на сигнальний вхід АЦП.
Процесором у моменти дискретизації tq,
,
формуються сигнали запуску АЦП, які
здійснюють перетворення поточних
миттєвих значень вхідного сигналу uq в
коди. Ці коди потрапляють у процесор
або для цифрової обробки в реальному
часі, або для запису в ОЗП. При необхідності
частина ОЗП використовується для запису
проміжних результатів обробки й іншої
оперативної інформації. Записана в ОЗП
інформація потім вводиться в процесор
для математичної і логічної обробки
миттєвих значень uq згідно з програмами
обробки даних, записаними в ПЗП, в якому
зберігаються, крім того, програми
керування роботою осцилографа відповідно
до заданого режиму. ПЗП виконуються
програмованими або змінними. Окремі
фрагменти програми можуть вводитися з
пульта осцилографа, із зовнішніх
пристроїв вводу інформації або шляхом
заміни плат ПЗП.
Таймер може входити до складу процесора. Він являє собою пристрій, призначений для задання каліброваних міток часу, які використовуються для формування часових інтервалів, забезпечення синхронізації роботи вузлів осцилографа, задання циклічного рівномірно зростаючого в часі коду, що керує розгорткою блока відображення інформації. Таймер виконується на основі генератора імпульсів, при необхідності з кварцовою стабілізацією.
Коди миттєвих значень uq вхідного сигналу u(t) при його відтворенні і результати вимірювань у число-літерному вигляді виводяться на блок відображення інформації (дисплей), який виконується на основі або ЕПТ, або матричної індикаторної панелі. При використанні ЕПТ для одержання відтвореного сигналу коди його миттєвих значень попередньо перетворюються за допомогою першого ЦАП у пропорційну напругу, яка подається на пластини Y вертикального відхилення променя ЕПТ, а коди часової розгортки, завдяки другому ЦАП, перетворюються в напругу горизонтального відхилення променя ЕПТ.
Подання інформації в цифровому вигляді дозволило перейти до нового типу індикаторів плоского екрана на матричних індикаторних панелях (МІП), що має низку переваг над ЕПТ. У самому загальному вигляді МІП являє собою матрицю точкових елементів індикації, конструктивно розміщених у вертикальних стовпцях та горизонтальних рядках і електрично ввімкнутих до керуючих шин вертикального та горизонтального відхилення, потенціали на які подаються від відповідних дешифраторів (рис.1.11).
Рис.1.11. Відображення сигналу на матричній індикаторній панелі цифрового осцилографу
Коди вертикального і горизонтального відхилення перетворюються в позиційну форму за допомогою дешифраторів. Тим самим на шину одного з рядків і на шину одного із стовпців МІП надходять потенціали, які викликають світіння точкового елемента матриці, що знаходиться на перехресті цих шин. Безперервна зміна кодів дешифраторів X, Y обумовлює зміщення точок світіння вздовж осей часу і рівня, а отже, на екрані МІП створюється "точкове" зображення кривої відтвореного сигналу. Відображення осцилограм на МІП у порівнянні з ЕПТ забезпечує такі важливі переваги: усунення геометричного викривлення електронного променя на кінцях трубки і зв'язаної з цим похибки, однакову яскравість осцилограми незалежно від параметрів сигналу і можливості накопичення та зберігання цифрової інформації при введенні в МІП внутрішньої пам'яті, що дозволяє ввести в зображення осцилограм третю просторову координату, наприклад номер каналу або об'єкта контролю. Ця координата на плоскому екрані виділяється модуляцією яскравості її світіння.
Якщо перші зразки цифрових осцилографів поступалися перед аналоговими за смугою пропускання (сотні кілогерц) і Риси приблизно таку саму точність (похибки до десяти відсотків), то їх сучасні моделі мають смугу пропускання до сотень мегагерц і значно менші похибки, особливо при вимірюванні частотно-часових параметрів, для яких відносна похибка складає соті частки відсотка і менше.
Цифрові осцилографи є яскравим прикладом сучасних мультиметрів, для яких характерні гнучка структура, що може змінюватися, і, як наслідок, об'єднання функціональних можливостей декількох традиційних вимірювальних приладів. При наявності добре розробленої математичної забезпеченості, відповідних АЦП, процесорів і запам'ятовуючих пристроїв цифрові осцилографи здатні виконувати функції реєстратора перехідних процесів, цифрового мультиметра, аналізатора логічних положень, сигнатурного аналізатора, аналізатора спектра та інших вимірювальних засобів.
Наявність цифрової пам'яті в цифрових осцилографах дозволяє зберігати і відображати досліджуваний сигнал протягом будь-якого заданого проміжку часу без погіршення якості у порівнянні з аналоговими запам'ятовуючими осцилографами, застосовувати математичні моделі для лінеаризації характеристик і корекції похибок окремих вузлів вимірювального тракту приладу, проводити корекцію нуля цих вузлів, зберігати і виводити на екран інструкцію користування приладом, тестову або символьну інформацію про будь-яке порушення процесу вимірювань або несправність осцилографа. Суттєво і те, що в цифровому осцилографі можна одержати кілька незалежних розгорток для кожного каналу, що дозволяє порівнювати і аналізувати сигнали з різним масштабом часу.
Особливу практичну цінність має застосування цифрових осцилографів для дослідження низько - та інфранизькочастотних процесів. При тривалій розгортці (до десятків хвилин) цифровий осцилограф дозволяє записувати й аналізувати такі сигнали, які не можуть вимірювати аналогові осцилографи, при цьому відображення інформації може проводитись не в реальному часі, а в масштабі часу, зменшеному в будь-яке число разів. На відміну від аналогових для цифрових осцилографів не є характерним мигання зображення на низьких та інфранизьких частотах, що значно підвищує зручність їх експлуатації. Вони мають інтерфейсний блок для сполучення через КЗК з іншими системними приладами.
Наведемо типові параметри сучасних осцилографів в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Основні параметри і характеристики сучасних осцилографів
Модель |
Кількість каналів |
Смугаа пропускання |
Частота дискретизації (на канал / при обєдн.)* |
Память (на канал / при обєдн.)* |
WaveMaster (SDA) 830Zi |
4 канала |
30 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц |
10 (20) / 20 (40), до 512 Мбайт - опція |
WaveMaster (SDA) 825Zi |
4 канала |
25 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц |
10 (20) / 20 (40), до 512 Мбайт - опція |
WaveMaster (SDA) 820Zi |
4 канала |
20 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц |
10 (20) / 20 (40), до 512 Мбайт - опція |
WaveMaster (SDA) 816Zi |
4 канала |
16 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц - опція |
10 (20) / 20 (40), до 256 Мбайт - опція |
WaveMaster (SDA) 813Zi |
4 канала |
13 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц - опція |
10 (20) / 20 (40), до 256 Мбайт - опція |
WaveMaster (SDA) 808Zi |
4 канала |
8 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц - опція |
10 (20) / 20 (40), до 256 Мбайт - опція |
WaveMaster (SDA) 806Zi |
4 канала |
6 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц - опція |
10 (20) / 20 (40), до 256 Мбайт - опція |
WaveMaster (SDA) 804Zi |
4 канала |
4 ГГц |
40 ГГц / 80 ГГц - опція |
10 (20) / 20 (40), до 256 Мбайт - опція |
До основних параметрів осцилографів відносяться:
Значення коефіцієнтів відхилення, похибки коефіцієнта чи відхилення зв'язана з ним похибка вимірювання напруги.
Значення коефіцієнтів розгортки, похибка коефіцієнта чи розгорнення зв'язана з ним похибка виміру часових інтервалів.
Параметри перехідної характеристики (ПХ), включаючи:
час наростання; викид; нерівномірність;
час установлення.
Параметри входу каналу вертикального відхилення,
включаючи: активний вхідний опір;
вхідна ємність; КСВН;
сумарне значення постійної і, що допускається,
змінної напруги.
Параметри синхронізації, включаючи:
діапазон частот; граничні рівні; нестабільність.
До додаткових параметрів відносяться:
Параметри АЧХ, включаючи:
смуга пропускання;
норРисьний діапазон частот;
розширений діапазон частот;
опорна частота.
Коефіцієнт розв'язки між каналами.
Для цифрових осцилографів
до додаткових параметрів можна віднести:
Частоту дискретизації.
Довжину внутрішньої пам'яті.
Точність вимірювань – це характеристика її якості, що відображає близькість результату вимірювань до істинного значення вимірюваної фізичної величини. Точність виражають оберненим значенням модуля відносної похибки вимірювання
. (1.1)
Точність засобу вимірювальної техніки характеризується його класом точності – узагальненою характеристикою, що визначається границями допустимої основної та зведеної похибок, а також іншими характеристиками, що впливають на його точність, значення яких регламентується.
3.3.2 USB-осцилографи
Сьогодні все більшої популярності набувають цифрові вимірювальні прилади з USB інтерфейсом під керуванням комп'ютера. Це пов'язано з тим, що USB-осцилографи мають мобільність і портативність, для їхнього підключення не потрібно розкриття корпусу комп'ютера, а самі пристрої захищені від зовнішніх впливів. У зв'язку з компактними розмірами й простотою використання USB-осцилографи стають ідеальним інструментом для оперативних вимірювань, коли робоче місце обмежене або транспортування вимірювальної апаратури до об'єкта виміру вимагає істотних матеріальних і фізичних витрат. До того ж, швидкість передачі даних шиною USB досить висока, що забезпечує якісну передачу сигналу. Це найбільш актуально, коли мають на увазі саме цифрові USB-осцилографи. Технологія створення таких приладів на сучасних контролерах досягла такого рівня, що портативні прилади за своїми параметрами уже наблизилися до стаціонарних вимірювальних приладів.
Практично всі стаціонарні осцилографи дуже дорогі для домашнього застосування. Можна купити аналоговий б/в осцилограф, але відношення функціональність / ціна в такої покупки буде невисокою, і вартість залишиться непідступною.
Переваги USB-осцилографа полягають як у ціні, яка є значно нижчою в порівнянні з повноцінним осцилографом, так і у тому, що інформація може одразу оброблятися комп'ютером. Також перевагою можна назвати і те, що дуже зручно використовувати екран комп’ютерного монітору як засіб відображення інформації для результатів вимірювань.
Рис. 2.12. - USB Осцилограф PV6501
Лекція 28
