- •Електронний підручник з дисципліни
- •Лекція 2 Розділ 1. Основи метрологічного забезпечення.
- •Тема 1.1 Метрологія – наукова основа вимірювань.
- •1.1.2 Сигнали вимірювальної інформації.
- •1.1.3 Завади, шуми, наводки в каналах вимірювальних пристроїв
- •Лекція 3
- •1.2.2 Систематичні похибки. Способи зменшення систематичних похибок.
- •1.2.3 Випадкові похибки вимірювання
- •Лекція 4
- •1.2.5 Динамічні похибки вимірювання
- •1.2.6 Підвищення точності засобів вимірювання
- •1.2.7 Класи точності та позначення вимірювальних приладів
- •Метрологічне забезпечення вимірювання.
- •1.3.2 Поняття про метрологічне забеспечення та його основи
- •1.3.3 Мета та основні завдання метрологічного забеспечення
- •1.3.4 Єдність і точність вимірювання
- •Лекція 6
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань.
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Лекція 7 Засоби вимірювання.
- •1.4.1 Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •1.4.2 Метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •1.4.3. Структури засобів вимірювання
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних приладів
- •Метрологічна служба України та її функції.
- •1.5.2 Функції державної метрологічної служби
- •1.5.3 Загальні положення та завдання метрологічної експертизи
- •1.5.4 Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •1.5.5 Метрологічна перевірка засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •Розділ 2. Вимірювання параметрів електро і радіоланцюгів.
- •Вимірювальні перетворювачі струму та напруги.
- •2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі
- •2.1.2Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі
- •2.1.3 Вимірювальні підсилювачі
- •2.1.4 Вимірювальні трансформатори струму та напруги
- •2.1.5 Вимірювальні перетворювачі змінних напруг та струмів: діючих, середніх амплітудних значень
- •2.1.6 Фазочутливі перетворювачі,і перетворювачі напруг та струмів в частоту, часові інтервали
- •Аналого-цифрові (ацп) та цифроаналогові (цап)
- •2.1.7 Перетворювачі неелектричних величин. Тензоперетворювачі.
- •2.1.8 Терморезистивний, індуктивний та ємнісний перетворювачі.
- •2.2.1 Різновидності приладів. Умовні позначення приладів. Схеми ввімкнення.
- •2.2.2 Вимірювання струмів та напргу приладами прямої дії та компенсаційним методом.
- •2.2.3 Електронні аналогові та цифрові прилади для вимірювання напруг
- •Тема 2.3 Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності
- •Схеми заміщення
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти і інтервалів часу, вимірювання фазового зсуву, вимірювання спектру сигналів, вимірювання амплітудно- частотних характеристик
- •2.4.1 Електромеханічні частотоміри
- •2.4.1 Цифрові методи вимірювання частоти,періоду, інтервалів часу
- •2.4.4 Електродинамічний фазометр
- •2.4.5 Фазообертачі
- •2.4.6 Аналіз спектрів сигналів
- •Принцип дії
- •2.4.7 Вимірювання нелінійних спотворень
- •2.4.8 Вимірювання амплітудно-частотних характеристик
- •Розділ 3 Вимірювальні прилади.
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори.
- •3.1.1 Загальні положення і класифікація вимірювальних генераторів.
- •3.1.2 Генератори низькочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •Лекція 23
- •3.1.3 Генератори високочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •3.1.4 Універсальні генератори
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.1.4 Генератори імпульсних сигналів, використання, схеми, принцип дії
- •3.2.2 Спрощена структурна схема осцилографа, принцип дії. Побудова електронно-променевої трубки.
- •Електронно-променеві осцилографи реального часу
- •Швидкісні, стробоскопічні та запам’ятовуючі осцилографи
- •Аналізатори спектра
- •Вимірювачі нелінійних викривлень
- •Лекція 25
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.2.3 Повна структурна схема осцилографа, характеристика і призначення блоків схеми.
- •3.3. Структурна схема Осцилографи
- •3.2.4 Принцип перетворення сигналу в видиме зображення на екрані осцилографа.
- •Лекція 26
- •3.2.5 Підготовка осцилографа до роботи. Основні регулювання. Вимірювання параметрів сигналів осцилографом
- •Підготовка до включення
- •Тема 3.3 Цифрові осцилографи. Лекція 27
- •3.3.1 Принцип роботи та побудова цифрових осцилографів
- •3.3.3 Використання програмно - апаратного комплексу PicoScope 6 для вимірювання параметрів електричних кіл . Інші приклади віртуальних осцилографів.
- •Кабель usb
- •Затискач
- •Кнопка керування приладом
- •На самому приладі є кнопка зупинки дослідження.
- •Розділ 4 Напівпровідникові пристрої та інтегральні Мікросхеми
- •Тема 4.1 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Лекція 30
- •Тема 4.2 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Тема 4.3 Автоматизація радіоелектронних вимірювань.
- •4.3.1Автоматизація вимірювального процесу. Автоматизація вимірювального процесу
- •4.3.2 Структурні схеми автоматичних засобів вимірювання
- •4.3.3 Автоматичний контроль
- •11.3. Автоматичний контроль
- •11.4. Основні компоненти
2.4.4 Електродинамічний фазометр
Схему електродинамічного фазометра з логометричним механізмом наведено на рисунку 8.13. Логометричний електродинамічний механізм складається з однієї нерухомої котушки 1-1 і двох жорстко скріплених під певним кутом (90°, 60°, 30°) рухомих котушок 2-2 і 3-3.
Кут відхилення рухомої частини механізму залежить від відношення струмів рухомих котушок. У нерухомій котушці проходить струм споживача. Котушки рухомої частини увімкнені під напругу споживача, причому послідовно одній рухомій котушці увімкнено резистор з опором R, а послідовно другій — котушку з індуктивним опором X. Параметри електричних кіл дібрані таким чином, що струми 11 та 12 мають певний зсув фаз, наприклад 60°. Рухомі котушки мають бути жорстко скріплені під таким само просторовим кутом 60°. Для обертальних моментів рухомих котушок справедливі такі вирази:
(8.31)
Моменти М1 і М2 спрямовані назустріч один одному і рухома частина займе положення рівноваги, якщо М1=М2. Струми І1, I2 і конструктивні коефіцієнти k1, k2 виконуються рівними один одному, тоді з умови рівноваги
(8.32)
звідки α=φ
Таким чином, відхилення рухомої частини а у кутових градусах дорівнюватиме різниці фаз φ в електричних градусах. Шкала може бути проградуйована або в градусах (рівномірна шкала), або в значеннях соsφ (нерівномірна шкала).
Вимірювання різниці фаз між двома сигналами можна здійснити за допомогою двоканального, або двопромене- вого осцилографа.
Лінійна розгортка. Якщо на один канал осцилографа подати сигнал u1(t)=U1msin(ωt+φ1), а на другий — u2(t)=U2msin(ωt+φ2), вибрати масштаби на вертикальних осях так (рис. 8.14), щоб зображення обох сигналів зайРисо майже весь екран, синхронізувати розгортку від одного з сигналів, прийнятого за опорний, то можна візуально зняти покази з екрана інтервалу часу ∆t між характерними однойменними точками (наприклад, точками перетину горизонтальної осі при зростанні сигналів) осцилограми. Знявши також покази з екрана періоду коливань Т, можна визначити різницю фаз сигналів:
Режим Х-У осцилографа. У цьому режимі на вхід каналу X подається сигнал u1(t), а на вхід каналу У — сигнал u2(t) Якщо масштаб на обох осях вибрати таким чином, щоб зображення амплітуд обох сигналів було однаковим, то на екрані осцилографа створюється зображення еліпса (рис. 8.15). Знявши з екрана покази довжини відрізків АВ і СІ), різницю фаз між сигналами £/[(<) і и-і(1) можна визначити за формулою
Якщо, наприклад, за допомогою одного вольтметра виміряти середні квадратичні напруги U1, U2 сигналів,
а також сумарну U∑ або різницеву U∆ напругу, то різницю фаз сигналів U1(t) і U2(t) можна визначити, користуючись векторною діаграмою напруг (рис. 8.16), за показами трьох вольтметрів:
(8.35)
Ці вирази значно спрощуються, якщо амплітуди імпульсів зробити однаковими (U1=U2=U):
(8.36)
Різновидом цього методу є метод перетворення напруг з синусоїдною формою у прямокутну форму (рис. 8.17).
