- •Електронний підручник з дисципліни
- •Лекція 2 Розділ 1. Основи метрологічного забезпечення.
- •Тема 1.1 Метрологія – наукова основа вимірювань.
- •1.1.2 Сигнали вимірювальної інформації.
- •1.1.3 Завади, шуми, наводки в каналах вимірювальних пристроїв
- •Лекція 3
- •1.2.2 Систематичні похибки. Способи зменшення систематичних похибок.
- •1.2.3 Випадкові похибки вимірювання
- •Лекція 4
- •1.2.5 Динамічні похибки вимірювання
- •1.2.6 Підвищення точності засобів вимірювання
- •1.2.7 Класи точності та позначення вимірювальних приладів
- •Метрологічне забезпечення вимірювання.
- •1.3.2 Поняття про метрологічне забеспечення та його основи
- •1.3.3 Мета та основні завдання метрологічного забеспечення
- •1.3.4 Єдність і точність вимірювання
- •Лекція 6
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань.
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Лекція 7 Засоби вимірювання.
- •1.4.1 Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •1.4.2 Метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •1.4.3. Структури засобів вимірювання
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних приладів
- •Метрологічна служба України та її функції.
- •1.5.2 Функції державної метрологічної служби
- •1.5.3 Загальні положення та завдання метрологічної експертизи
- •1.5.4 Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •1.5.5 Метрологічна перевірка засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •Розділ 2. Вимірювання параметрів електро і радіоланцюгів.
- •Вимірювальні перетворювачі струму та напруги.
- •2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі
- •2.1.2Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі
- •2.1.3 Вимірювальні підсилювачі
- •2.1.4 Вимірювальні трансформатори струму та напруги
- •2.1.5 Вимірювальні перетворювачі змінних напруг та струмів: діючих, середніх амплітудних значень
- •2.1.6 Фазочутливі перетворювачі,і перетворювачі напруг та струмів в частоту, часові інтервали
- •Аналого-цифрові (ацп) та цифроаналогові (цап)
- •2.1.7 Перетворювачі неелектричних величин. Тензоперетворювачі.
- •2.1.8 Терморезистивний, індуктивний та ємнісний перетворювачі.
- •2.2.1 Різновидності приладів. Умовні позначення приладів. Схеми ввімкнення.
- •2.2.2 Вимірювання струмів та напргу приладами прямої дії та компенсаційним методом.
- •2.2.3 Електронні аналогові та цифрові прилади для вимірювання напруг
- •Тема 2.3 Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності
- •Схеми заміщення
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти і інтервалів часу, вимірювання фазового зсуву, вимірювання спектру сигналів, вимірювання амплітудно- частотних характеристик
- •2.4.1 Електромеханічні частотоміри
- •2.4.1 Цифрові методи вимірювання частоти,періоду, інтервалів часу
- •2.4.4 Електродинамічний фазометр
- •2.4.5 Фазообертачі
- •2.4.6 Аналіз спектрів сигналів
- •Принцип дії
- •2.4.7 Вимірювання нелінійних спотворень
- •2.4.8 Вимірювання амплітудно-частотних характеристик
- •Розділ 3 Вимірювальні прилади.
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори.
- •3.1.1 Загальні положення і класифікація вимірювальних генераторів.
- •3.1.2 Генератори низькочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •Лекція 23
- •3.1.3 Генератори високочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •3.1.4 Універсальні генератори
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.1.4 Генератори імпульсних сигналів, використання, схеми, принцип дії
- •3.2.2 Спрощена структурна схема осцилографа, принцип дії. Побудова електронно-променевої трубки.
- •Електронно-променеві осцилографи реального часу
- •Швидкісні, стробоскопічні та запам’ятовуючі осцилографи
- •Аналізатори спектра
- •Вимірювачі нелінійних викривлень
- •Лекція 25
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.2.3 Повна структурна схема осцилографа, характеристика і призначення блоків схеми.
- •3.3. Структурна схема Осцилографи
- •3.2.4 Принцип перетворення сигналу в видиме зображення на екрані осцилографа.
- •Лекція 26
- •3.2.5 Підготовка осцилографа до роботи. Основні регулювання. Вимірювання параметрів сигналів осцилографом
- •Підготовка до включення
- •Тема 3.3 Цифрові осцилографи. Лекція 27
- •3.3.1 Принцип роботи та побудова цифрових осцилографів
- •3.3.3 Використання програмно - апаратного комплексу PicoScope 6 для вимірювання параметрів електричних кіл . Інші приклади віртуальних осцилографів.
- •Кабель usb
- •Затискач
- •Кнопка керування приладом
- •На самому приладі є кнопка зупинки дослідження.
- •Розділ 4 Напівпровідникові пристрої та інтегральні Мікросхеми
- •Тема 4.1 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Лекція 30
- •Тема 4.2 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Тема 4.3 Автоматизація радіоелектронних вимірювань.
- •4.3.1Автоматизація вимірювального процесу. Автоматизація вимірювального процесу
- •4.3.2 Структурні схеми автоматичних засобів вимірювання
- •4.3.3 Автоматичний контроль
- •11.3. Автоматичний контроль
- •11.4. Основні компоненти
Тема 2.4 Вимірювання частоти і інтервалів часу, вимірювання фазового зсуву, вимірювання спектру сигналів, вимірювання амплітудно- частотних характеристик
2.4.1 Електромеханічні частотоміри
Для вимірювання частоти у вузькому діапазоні (45...55Гц) з невисокою точністю (одиниці процентів) застосовуються електродинамічні й електромагнітні частотоміри.
В
електродинамічних
частотомірах застосовують логометричний
вимірювальний механізм, який
складається з двох рухомих котушок,
закріплених на одній осі під деяким
кутом одна до одної, яка може вільно
обертатися у магнітному полі нерухомої
котушки (рис. 8.3). Параметри рухомої
котушки та елементів
добирають
так, щоб
резонансна частота
припадала
на середину вимірюваного діапазону
частот.
У разі відхилення вимірюваної частоти від середини діапазону змінюються опори реактивних елементів
і
співвідношення між струмами в
котушках, унаслідок чого стрілка
відхиляється на кут, пропорційний
вимірюваній частоті
.
Аналогічно працює й
електромагнітний
частотомір.2.4.2
Резонансний метод вимірювання частоти
Принцип
дії
аналогового
резонансного частотоміра
(рис.
8.5) ґрунтується на порівнянні вимірюваної
частоти
з
частотою резонансного контуру
.
Сигнал з частотою
,
яку необхідно виміряти, через взаємно
індуктивні елементи подається на
коливальний контур
Резонансну частоту контуру можна
змінювати, змінюючи ємність конденсатора
:
За допомогою індикатора резонансу контур налаштовується у резонанс із вимірюваною частотою
Індуктивність
заздалегідь
відома із заданою точністю, а тому шкала
конденсатора градуюється безпосередньо
в одиницях частоти. На високих і надвисоких
частотах
коливальний
контур частотоміра виготовляєтеся у
вигляді відрізка коаксіальної лінії
або об'ємного резонатора.
2.4.1 Цифрові методи вимірювання частоти,періоду, інтервалів часу
Останнім часом усі розглянуті вище аналогові методи і засоби вимірювання частоти витісняються цифровими. Це пояснюється розробкою і впровадженням високостабіль- них мір частоти і часу на основі кварцових резонаторів, цифрових мікросхем високого ступеня інтеграції, мікропроцесорів для обробки вимірювальної інформації.
Частота
і
період
—
це взаємно обернені величини
,
тому вони вимірюються, як правило, одним
приладом — універсальним
частотоміром,
який також може вимірювати відношення
частот, відношення періодів, відхилення
(девіацію) частот тощо.
За допомогою універсальних цифрових частотомірів здійснюють такідва основні методи вимірювання:
зіставлення
періодів
вимірюваної
частоти
з
відомим з високою точністю інтервалом
часу
;
зіставлення
періодів
зразкової
частоти
з
одним або кількома періодами
вимірюваної
частоти
.
С
труктура
цифрового
частотоміра,
яким реалізується перший метод,
наведена на рисунку 8.7. Цифровий частотомір
працює за таким принципом. Сигнал із
частотою
,
яку потрібно виміряти, надходить на
формувач імпульсів, який генерує
прямокутні імпульси з періодом
повторення
,
що дорівнює періоду повторення вхідних
імпульсів і пов'язаний з вимірюваною
частотою
залежністю
Мірою
частоти у цифровому частотомірі є
кварцовий генератор стабільної
частоти
.
Високі метрологічні характеристики,
зокрема високу стабільність частоти
генератора, забезпечує резонатор,
виготовлений з кристала кварцу. Відносна
нестабільність частоти кварцового
резонатора
.
Імпульси кварцового генератора з
періодом повторення
подаються
на подільник частоти. На виході
подільника частоти формується імпульс,
тривалість якого в
п
разів більша за тривалість вхідного
імпульсу. Цей імпульс на час
вмикає
перемикач, і імпульси з періодом
надходять
на вхід електронного лічильника
імпульсів. Кількість імпульсів з
періодом, що підраховується лічильником
упродовж часу , дорівнює:
Таким
чином, число
,
зафіксоване лічильником, прямо
пропорційне вимірюваній частоті.
На
рисунку 8.8 наведено структуру цифрового
хронометра,
який реалізує другий метод вимірювання.
На цифровий хронометр надходять
старт-імпульс і стоп-ім- пульс. Інтервал
часу між ними необхідно виміряти.
Формувач імпульсів формує імпульс,
тривалість якого дорівнює
.
Цей імпульс вмикає перемикач, і протягом
часу
на
електронний лічильник імпульсів
подаються імпульси з періодом
повторення
з
кварцового генератора. Число
,
зафіксоване лічильником імпульсів,
прямо пропорційне
:
За своєю структурою прилади, наведені на рисунках 8.7 і 8.8, містять багато спільних елементів, і перехід від одного методу до другого можна здійснити за допомогою комутації.
