
- •Електронний підручник з дисципліни
- •Лекція 2 Розділ 1. Основи метрологічного забезпечення.
- •Тема 1.1 Метрологія – наукова основа вимірювань.
- •1.1.2 Сигнали вимірювальної інформації.
- •1.1.3 Завади, шуми, наводки в каналах вимірювальних пристроїв
- •Лекція 3
- •1.2.2 Систематичні похибки. Способи зменшення систематичних похибок.
- •1.2.3 Випадкові похибки вимірювання
- •Лекція 4
- •1.2.5 Динамічні похибки вимірювання
- •1.2.6 Підвищення точності засобів вимірювання
- •1.2.7 Класи точності та позначення вимірювальних приладів
- •Метрологічне забезпечення вимірювання.
- •1.3.2 Поняття про метрологічне забеспечення та його основи
- •1.3.3 Мета та основні завдання метрологічного забеспечення
- •1.3.4 Єдність і точність вимірювання
- •Лекція 6
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань.
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Лекція 7 Засоби вимірювання.
- •1.4.1 Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •1.4.2 Метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •1.4.3. Структури засобів вимірювання
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних приладів
- •Метрологічна служба України та її функції.
- •1.5.2 Функції державної метрологічної служби
- •1.5.3 Загальні положення та завдання метрологічної експертизи
- •1.5.4 Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •1.5.5 Метрологічна перевірка засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •Розділ 2. Вимірювання параметрів електро і радіоланцюгів.
- •Вимірювальні перетворювачі струму та напруги.
- •2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі
- •2.1.2Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі
- •2.1.3 Вимірювальні підсилювачі
- •2.1.4 Вимірювальні трансформатори струму та напруги
- •2.1.5 Вимірювальні перетворювачі змінних напруг та струмів: діючих, середніх амплітудних значень
- •2.1.6 Фазочутливі перетворювачі,і перетворювачі напруг та струмів в частоту, часові інтервали
- •Аналого-цифрові (ацп) та цифроаналогові (цап)
- •2.1.7 Перетворювачі неелектричних величин. Тензоперетворювачі.
- •2.1.8 Терморезистивний, індуктивний та ємнісний перетворювачі.
- •2.2.1 Різновидності приладів. Умовні позначення приладів. Схеми ввімкнення.
- •2.2.2 Вимірювання струмів та напргу приладами прямої дії та компенсаційним методом.
- •2.2.3 Електронні аналогові та цифрові прилади для вимірювання напруг
- •Тема 2.3 Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності
- •Схеми заміщення
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти і інтервалів часу, вимірювання фазового зсуву, вимірювання спектру сигналів, вимірювання амплітудно- частотних характеристик
- •2.4.1 Електромеханічні частотоміри
- •2.4.1 Цифрові методи вимірювання частоти,періоду, інтервалів часу
- •2.4.4 Електродинамічний фазометр
- •2.4.5 Фазообертачі
- •2.4.6 Аналіз спектрів сигналів
- •Принцип дії
- •2.4.7 Вимірювання нелінійних спотворень
- •2.4.8 Вимірювання амплітудно-частотних характеристик
- •Розділ 3 Вимірювальні прилади.
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори.
- •3.1.1 Загальні положення і класифікація вимірювальних генераторів.
- •3.1.2 Генератори низькочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •Лекція 23
- •3.1.3 Генератори високочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •3.1.4 Універсальні генератори
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.1.4 Генератори імпульсних сигналів, використання, схеми, принцип дії
- •3.2.2 Спрощена структурна схема осцилографа, принцип дії. Побудова електронно-променевої трубки.
- •Електронно-променеві осцилографи реального часу
- •Швидкісні, стробоскопічні та запам’ятовуючі осцилографи
- •Аналізатори спектра
- •Вимірювачі нелінійних викривлень
- •Лекція 25
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.2.3 Повна структурна схема осцилографа, характеристика і призначення блоків схеми.
- •3.3. Структурна схема Осцилографи
- •3.2.4 Принцип перетворення сигналу в видиме зображення на екрані осцилографа.
- •Лекція 26
- •3.2.5 Підготовка осцилографа до роботи. Основні регулювання. Вимірювання параметрів сигналів осцилографом
- •Підготовка до включення
- •Тема 3.3 Цифрові осцилографи. Лекція 27
- •3.3.1 Принцип роботи та побудова цифрових осцилографів
- •3.3.3 Використання програмно - апаратного комплексу PicoScope 6 для вимірювання параметрів електричних кіл . Інші приклади віртуальних осцилографів.
- •Кабель usb
- •Затискач
- •Кнопка керування приладом
- •На самому приладі є кнопка зупинки дослідження.
- •Розділ 4 Напівпровідникові пристрої та інтегральні Мікросхеми
- •Тема 4.1 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Лекція 30
- •Тема 4.2 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Тема 4.3 Автоматизація радіоелектронних вимірювань.
- •4.3.1Автоматизація вимірювального процесу. Автоматизація вимірювального процесу
- •4.3.2 Структурні схеми автоматичних засобів вимірювання
- •4.3.3 Автоматичний контроль
- •11.3. Автоматичний контроль
- •11.4. Основні компоненти
Аналого-цифрові (ацп) та цифроаналогові (цап)
перетворювачі
За допомогою цифрових вимірювальних приладів здійснюють такі інформаційні процедури, як дискретизація сигналів за часом, квантування сигналів за інформативним параметром, кодування квантованих сигналів.
Дискретизація аналогового сигналу полягає у періодичному, 3 періодом дискретності Тд, виділенні окремих миттєвих значень сигналу (Рис. 2.1.7.1). Таким чином, дискретизований сигнал — це послідовність миттєвих значень або дискретних сигналів. Кожне виділене миттєве
значення (дискрета сигналу) запам'ятовується в аналоговому запам'ятовуючому пристрої (АЗП) — дискретизаторі.
Вимірювана фізична величина змінюється в межах деякого діапазону значень. Цей діапазон поділяється на багато ступенів або квантів. Наприклад, якщо напруга змінюється в діапазоні від нуля до 10 В, то діапазон можна поділити на 10000 квантів або ступенів по 0,001 В. Далі кожне миттєве значення фізичної величини порівнюється (врівноважується) з сукупністю квантів (квантовою фізичною величиною, відтвореною мірою) до виконання системи нерівностей:
N*Δx≤x≤(N-1)* Δx
Компаратор або пристрій для порівняння фіксує (тобто «сигналізує») виконання системи нерівностей спеціальним сигналом. Наприклад, якщо система нерівностей виконується, сигнал на виході компаратора 1, а якщо не виконується — то 0.
Після закінчення процесу зрівноважування для вимірювальної величини X зазначається, тобто приписується, або нижній рівень N*Δх (квантування «з недостачею»), або верхній рівень (N+1)- Δx: (квантування «з надлишком»).
Число N (або (N+1)) потрібно подати у певній системі числення. Цей процес називається кодуванням квантового сигналу. Комп'ютери та цифрові прилади здійснюють обробку чисел у двійковій системі числення, у якій довільне число подається комбінацією тільки двох цифр 0 та 1.
Для візуального відображення інформації користуються звичною для людини десятковою системою числення, у якій кожне число подається комбінацією десяти цифр 0, 1, .., 9, які часто називають арабськими цифрами.
Вимірювальний перетворювач, який здійснює дискретизацію аналогового сигналу, квантування та кодування сигналу, називається аналого-цифровим перетворювачем, (АЦП). Аналого-цифровий перетворювач є невід'ємною складовою частиною будь-якого цифрового приладу. Мікроелектронна промисловість випускає аналого-цифрові перетворювачі у вигляді однієї або кількох мікросхем.
Методи аналого-цифрового перетворення поділяються на методи зіставлення та методи врівноважування.
У методах зіставлення аналого-цифрове перетворення здійснюється за один прийом або такт, тобто з максиРисьною швидкістю. Для цього потрібно за допомогою міри відтворити всі N значень, на які квантується діапазон, тобто міра має бути багатоканальною.
У методах врівноважування аналого-цифрове перетворення здійснюється за кілька тактів. Розрізняють методи розгортального і слідкуючого врівноважування.
АЦП зіставлення (паралельної дії). На рисунку Рис. 2.1.7.2, як приклад, зображено аналого-цифровий перетворювач напруги, який реалізує метод зіставлення.
Напруга з виходу стабілізаційного джерела електрорушійних сил, яке є мірою електрорушійної сили, подається на багатоступеневий подільник напруги. Число ступенів подільника напруги дорівнює числу квантів діапазону вимірювання. На виході подільника напруги відтворюється N квантованих рівнів напруги:
UN*1/N, UN*2/N, UN*3N, …, UN*(N-1/N), UN.
Ці рівні напруги подаються на перші входи N компараторів, а на другі входи — подається вимірювальна напруга UХ. Вихідний сигнал кожного (л-го) компаратора
дорівнює 1, якщо UХ>Un*n/N —; і дорівнює 0, якщо
Ux < Un*n/N —. Виходи всіх N компараторів подаються на
Рис. 2.1.7.2
пристрій кодування, ЯКИЙ формує ЧИСЛО Nx у певній (як правило, двійковій) системі числення. Число Nx — це ЧИСЛО компараторів, вихідний сигнал яких дорівнює 1, тобто ця кількість квантів Nx*ΔU, які не перевищують вимірюваної напруги Uх:
Ux≥Nx*ΔU
Аналого-цифрові перетворювачі, які реалізують метод зіставлення, випускаються серійно на число квантів 256 і 512 і здійснюють до половини мільярда вимірювань за секунду.
АЦП розгортального врівноважування. Цифрові прилади розгортального врівноважування працюють циклами, які періодично повторюються. Нове значення вимірюваної вьянчини періодично замінює попереднє значення. У кожному циклі вимірювана величина компенсується однорідною фізичною величиною, яка відтворюється мірою лінійно або відповідно до певного закону.
Рис. 2.1.7.3
На рисунку Рис. 2.1.7.3 зображено структуру цифрового вольтметра з лінійним наростанням врівноважувальної напруги у кожному циклі. Таким чином, вимірювана напруга перетворюється в часовий інтервал, який потім вимірюється, тому такі вольтметри називаються часово-імпульсними вольтметрами.
Часово-імпульсний вольтметр працює за таким принципом. Генератор стартових імпульсів генерує стартовий імпульс на початку кожного циклу. Стартовий імпульс запускає генератор лінійно-наростаючої напруги і одночасно від'єднує за допомогою комутатора генератор квантувальних імпульсів до входу лічильника імпульсів. Напруга на виході генератора лінійно-наростаючої напруги зростає і порівнюється з вимірюваною напругою. У той момент, коли досягнуто рівності напруг, компаратор генерує стоп-імпульс, що вимикає генератор квантувальних імпульсів від входу лічильника імпульсів, і надходження імпульсів на лічильник припиняється. Число на виході лічильника імпульсів є результатом вимірювання у двійковій системі числення. За допомогою перетворювача кодів воно перетворюється у десяткову систему числення і висвітлюється на цифровому індикаторі.
Недоліком цифрових приладів розгортального врівноважування з рівномірно ступінчастою зміною врівноважувальної величини є велика тривалість циклу, що збільшується з підвищенням точності, тобто зі збільшенням числа квантів, на які квантується інтервал вимірюваної величини.
Щ
Рис. 2.1.7.5
Таким чином, починаючи з найстаршого, послідовно, такт за тактом переходячи до молодшого і закінчуючи наймолодшим розрядом, здійснюється аналого-цифрове перетворення вимірюваної напруги. Кількість тактів такого зрівноважування значно зменшується порівняно з рівномірно-ступінчастим. Наприклад, якщо діапазон вимірювання квантується на 128 квантів, то максиРисьна кількість тактів у випадку рівномірно-ступінчастого врівноважування дорівнює кількості квантів, тобто 128, тоді як кількість тактів врівноважування за розрядами становить log(128-1)=7.
А
ЦП
слідкувального врівноважування.
Вихідний кодовий сигнал приладів
слідкувального врівноважування
змінюється слідом за зміною вимірюваного
сигналу. На рисунку Рис. 2.1.7.5 наведено
структуру цифрового вольтметра
слідкувального врівноважування.
Вимірювана напруга Uх порівнюється на
компараторі з напругою Nx*ΔU, відтвореною
цифроаналого- вим перетворювачем (ЦАП),
який є мірою напруги, керованою кодом.
Якщо Ux>Nx*ΔU, то вихідний сигнал компаратора
і імпульси від генератора імпульсів
через комутатор подаються на вхід
додавання (+1) реверсивного лічильника
імпульсів. Число Nx на виході лічильника
імпульсів зростатиме доти, доки Uх і
NХ,*ΔU (У не зрівноважиться. Якщо ж Ux<Nx*ΔU,
то вихідний сигнал компаратора становитиме
0, імпульси передаються тепер на вхід
віднімання (-1) реверсивного лічильника
імпульсів і число NХ на виході лічильника
зменшуватиметься доти, доки Nx i Nx*ΔU не
врівноважаться знову.
В
ихідний
код реверсивного лічильника імпульсів
формується, як правило, у двійковій
системі числення і керує цифроаналоговим
перетворювачем. Для візуального
спостереження вихідний код лічильника
імпульсів за допомогою перетворювача
кодів перетворюється у звичний дяя нас
десятковий код, який висвітлюється на
цифровому індикаторі вольтметра.
Ц
Рис. 2.1.7.6
Якщо на перемикач подати керівний сигнал «логічна одиниця», то струм відповідного генератора спрямовується у шину додавання підсилювача А1, у випадку «логічний нуль» — на спільну шину. Сукупність сигналів керування перемикачами становить N — розрядне двійкове число.
Таким чином, вихідний сигнал Uвих перетворювача буде прямо пропорційний двійковому N-розрядному числу: Uвих=βN. Цифроаналоговий перетворювач входить до складу деяких типів АЦП як складова частина.
Зміст
Лекція 15
2.1.7 Перетворювачі неелектричних величин. Тензоперетворювачі.
2.1.8 Терморезистивний, індуктивний та ємнісний перетворювачі
2.1.9Реостатний,термоелектричний, індукційний та п’єзоелектричний перетворювачі