
- •Електронний підручник з дисципліни
- •Лекція 2 Розділ 1. Основи метрологічного забезпечення.
- •Тема 1.1 Метрологія – наукова основа вимірювань.
- •1.1.2 Сигнали вимірювальної інформації.
- •1.1.3 Завади, шуми, наводки в каналах вимірювальних пристроїв
- •Лекція 3
- •1.2.2 Систематичні похибки. Способи зменшення систематичних похибок.
- •1.2.3 Випадкові похибки вимірювання
- •Лекція 4
- •1.2.5 Динамічні похибки вимірювання
- •1.2.6 Підвищення точності засобів вимірювання
- •1.2.7 Класи точності та позначення вимірювальних приладів
- •Метрологічне забезпечення вимірювання.
- •1.3.2 Поняття про метрологічне забеспечення та його основи
- •1.3.3 Мета та основні завдання метрологічного забеспечення
- •1.3.4 Єдність і точність вимірювання
- •Лекція 6
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань.
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Лекція 7 Засоби вимірювання.
- •1.4.1 Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •1.4.2 Метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •1.4.3. Структури засобів вимірювання
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних приладів
- •Метрологічна служба України та її функції.
- •1.5.2 Функції державної метрологічної служби
- •1.5.3 Загальні положення та завдання метрологічної експертизи
- •1.5.4 Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •1.5.5 Метрологічна перевірка засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •Розділ 2. Вимірювання параметрів електро і радіоланцюгів.
- •Вимірювальні перетворювачі струму та напруги.
- •2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі
- •2.1.2Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі
- •2.1.3 Вимірювальні підсилювачі
- •2.1.4 Вимірювальні трансформатори струму та напруги
- •2.1.5 Вимірювальні перетворювачі змінних напруг та струмів: діючих, середніх амплітудних значень
- •2.1.6 Фазочутливі перетворювачі,і перетворювачі напруг та струмів в частоту, часові інтервали
- •Аналого-цифрові (ацп) та цифроаналогові (цап)
- •2.1.7 Перетворювачі неелектричних величин. Тензоперетворювачі.
- •2.1.8 Терморезистивний, індуктивний та ємнісний перетворювачі.
- •2.2.1 Різновидності приладів. Умовні позначення приладів. Схеми ввімкнення.
- •2.2.2 Вимірювання струмів та напргу приладами прямої дії та компенсаційним методом.
- •2.2.3 Електронні аналогові та цифрові прилади для вимірювання напруг
- •Тема 2.3 Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності
- •Схеми заміщення
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти і інтервалів часу, вимірювання фазового зсуву, вимірювання спектру сигналів, вимірювання амплітудно- частотних характеристик
- •2.4.1 Електромеханічні частотоміри
- •2.4.1 Цифрові методи вимірювання частоти,періоду, інтервалів часу
- •2.4.4 Електродинамічний фазометр
- •2.4.5 Фазообертачі
- •2.4.6 Аналіз спектрів сигналів
- •Принцип дії
- •2.4.7 Вимірювання нелінійних спотворень
- •2.4.8 Вимірювання амплітудно-частотних характеристик
- •Розділ 3 Вимірювальні прилади.
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори.
- •3.1.1 Загальні положення і класифікація вимірювальних генераторів.
- •3.1.2 Генератори низькочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •Лекція 23
- •3.1.3 Генератори високочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •3.1.4 Універсальні генератори
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.1.4 Генератори імпульсних сигналів, використання, схеми, принцип дії
- •3.2.2 Спрощена структурна схема осцилографа, принцип дії. Побудова електронно-променевої трубки.
- •Електронно-променеві осцилографи реального часу
- •Швидкісні, стробоскопічні та запам’ятовуючі осцилографи
- •Аналізатори спектра
- •Вимірювачі нелінійних викривлень
- •Лекція 25
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.2.3 Повна структурна схема осцилографа, характеристика і призначення блоків схеми.
- •3.3. Структурна схема Осцилографи
- •3.2.4 Принцип перетворення сигналу в видиме зображення на екрані осцилографа.
- •Лекція 26
- •3.2.5 Підготовка осцилографа до роботи. Основні регулювання. Вимірювання параметрів сигналів осцилографом
- •Підготовка до включення
- •Тема 3.3 Цифрові осцилографи. Лекція 27
- •3.3.1 Принцип роботи та побудова цифрових осцилографів
- •3.3.3 Використання програмно - апаратного комплексу PicoScope 6 для вимірювання параметрів електричних кіл . Інші приклади віртуальних осцилографів.
- •Кабель usb
- •Затискач
- •Кнопка керування приладом
- •На самому приладі є кнопка зупинки дослідження.
- •Розділ 4 Напівпровідникові пристрої та інтегральні Мікросхеми
- •Тема 4.1 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Лекція 30
- •Тема 4.2 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Тема 4.3 Автоматизація радіоелектронних вимірювань.
- •4.3.1Автоматизація вимірювального процесу. Автоматизація вимірювального процесу
- •4.3.2 Структурні схеми автоматичних засобів вимірювання
- •4.3.3 Автоматичний контроль
- •11.3. Автоматичний контроль
- •11.4. Основні компоненти
2.1.6 Фазочутливі перетворювачі,і перетворювачі напруг та струмів в частоту, часові інтервали
Зі зменшенням частоти вхідного сигналу похибка зростає і визначає нижню межу діапазону частот вхідного сигналу.
На високих частотах проявляються ємність діода і навантаження, індуктивність і ємність монтажних провідників, діелектричні втрати і поверхневі струми конденсатора, що призводить до збільшення похибки перетворення і обмежує верхнє значення діапазону частот вхідного сигналу. Цю похибку зменшують конструктивними способами: перетворювач розміщують у спеціальному виносному пробнику, що вмикається безпосередньо у досліджуване коло.
Для зменшення похибки і збільшення вхідного опору застосовують активні амплітудні перетворювачі на основі операційних підсилювачів (Рис. 2.1.6.1 , Рис. 2.1.6.2).
Фазочутливі перетворювачі. Змінні синусоїдні напруги і струми характеризуються трьома параметрами: амплітудою, частотою і початковою фазою. Здебільшого достатньо знати амплітудне, середнє квадратичне або середнє випрямлене значення. Проте в деяких випадках, наприклад для вимірювання активної потужності, параметрів електрорадіотехнічних трактів, такої інформації замало і необхідно мати відомості про фазу, тобто знати як модуль вектора коливань, так і аргумент вектора або синфазну і квадратурну складові вектора. Фазочутливий перетворювач призначений для формування сигналу, який залежав би від зсуву фаз вимірюваного сигналу відносно опорного. Фазочутливий перетворювач складається з модулятора і фільтра нижніх частот (Рис. 2.1.6.3).
На один вхід перетворювача подається вимірюваний синусоїдний сигнал Uх(t), а на другий — опорний сигнал Ur(t) однакової частоти з Uх(t). Модулятором може служити перемножувач сигналів.
Якщо на один вхід перемножувача подати вимірюваний
Сигнал
,
а на другий — опорний сигнал
, то вихідний сигнал перемножувала
uy(t)=ux(t)ur(t)=UxUrcosφ-UxUrcos(ωt+φ)
матиме дві складові: постійну складову UxURcosφ і змінну складову -UxURcos(ωt+φ) , яка коливається з подвійною частотою.
Якщо частоту зрізу ωв фільтра нижніх частот вибрати набагато меншою за частоту коливань 2ю змінної складової вихідного сигналу перемножувача (ωв«2ω), то фільтр нижніх частот виділить тільки постійну складову:
Uвих=K(0)UxURcosφ
де К(0) — коефіцієнт передачі фільтра нижніх частот на постійному струмі (ω=0).
Реалізація фазочутливого перетворювача значно спрощується, якщо за опорний сигнал вибрати прямокутні імпульси, які мають таку саму частоту, що і вимірюваний сигнал. У такому разі функції модулятора може виконувати електронний ключ, на вхід керування якого подається опорний сигнал (Рис. 2.1.6.3
). Електронний ключ комутує вимірюваний сигнал. Сигнал на виході ключа має вигляд, наведений на рисунку (Рис. 2.1.6.4). Середнє значення сигналу на виході ключа, яке виділяється фільтром нижніх частот,
залежить від зсуву фаз вимірюваного сигналу відносно опорного:
Uвих=kUrUxcosφ
де к — коефіцієнт передачі ключа.
Для поліпшення метрологічних характеристик фазочутливих перетворювачів модулятори сигналу з імпульсним опорним сигналом реалізуються на операційних підсилювачах (рис. 2.1.6.6; 2.1.6.7).
Вимірювальні перетворювачі струмів і напруг в частоту та часовий інтервал
Частота і часовий інтервал на сучасному етапі розвитку вимірювальної техніки вимірюються з найвищою, порівняно з іншими фізичними величинами, точністю. Тому вимірювальне перетворення напруги в частоту або інтервал часу дає змогу використати методи і засоби вимірювання частоти і часових інтервалів для підвищення точності вимірювання напруги.
Вимірювальний перетворювач напруги в інтервал часу зі сталим нахилом розгортки. Перетвоrрювач (Рис. 2.1.6.8) складається з джерела опорної напруги, вихідне значення UR якого має високу стабільність і відоме з високим ступенем точності. Перетворювач працює в періодичному режимі, тобто цикли перетворення вхідної напруги повторюються зі строго визначеним періодом. На початку кожного робочого циклу формується старт-імпульс і цього моменту напруга Ur. подається на інтегратор, на виході якого формується лінійно-наростаюча (пилкоподібна) напруга U1 кут нахилу якої прямо пропорційний UR(Рис. 2.1.6.9). На один вхід компаратора подається напруга U1 а на другий — вимірювана напруга Uх. У момент рівності формується стоп-імпульс, який є ознакою кінця інтервалу часу Тх. Інтервал часу Тх триває від старт-імпульсу до стоп-імпульсу і є вихідною величиною даного вимірювального перетворювача.
Вимірювальний перетворювач напруги у частоту зі змінним нахилом розгортки.Перетворювач складається з інтегратора, на вхід якого на початкукожного циклу подається вимірювана напруга (Рис. 2.1.6.10).
Під дією вхідної напруги на конденсаторі, увімкненому у коло зворотного зв'язку операційного підсилювача, накопичується заряд, і напруга U1 на виході підсилювача лінійно зростає. Швидкість збільшення напруги U1 прямо пропорційна вхідній напрузі: U1=Ux*(t/R1C1)
На компараторі U1 порівнюється з опорною напругою Ur.
У момент Рівності напруг (UR=U1=Ux*(Tx/R1C1)) формується вихідниий сигнал компаратора, який через тригер
від'єднує вхідну напругу від входу інтегратора. Таким чином, тривалість Тх імпульсів обернено пропорційна вхідній напрузі (Рис. 2.1.6.11):
Tx=Ur*R1C1/Ux
а частота — прямо пропорційна вхідній напрузі:
fx=1/Tx=Ux/(Ur*R1*C1)=kUx
еретворювач напруги в інтервал часу з подвійним інтегруванням. Перетворювач має підвищену стійкість проти дії періодичних завад, оскільки перетворює в часовий інтервал не миттєве, а середнє значення сигналу впродовж певного інтервалу.
Перетворювач складається з інтегратора, на вхід якого за допомогою комутатора подається у першому такті
вхідна напруга, а в другому — опорна високостабільна, відома з високим ступенем точності (Рис. 2.1.6.12)
До складу перетворювача входять також компаратор і пристрій для керування (контролер).
Цикл вимірювання складається з двох тактів (Рис. 2.1.6.13). У першому такті з моменту t1 до моменту t2 відповідно до команди контролера за допомогою комутатора на вхід інтегратора подається вхідна напруга. Конденсатор інтегратора впродовж першого такту накопичує заряд, прямо пропорційний середньому значенню напруги на інтервалі. Тривалість першого такту задається за допомогою генератора імпульсів з кварцовою стабілізацією частоти і лічильника імпульсів. У момент часу вихід генератора імпульсів під'єднуеться до входу лічильника і на лічильник надходять імпульси з генератора.
У момент t2 коли досягнуто в лічильнику число N0 (повного заповнення лічильника), формується команда кінця першого такту. В цей момент вмикається на вхід інтегратора замість вхідного сигналу опорний сигнал протилежної полярності. Вихідна напруга інтегратора лінійно зменшується і в момент t3 дорівнює нулю. Цей момент фіксується компаратором. З рівності зарядів, накопичених на конденсаторі інтегратора впродовж першого і другого тактів, випливає
Tx=Tn/U0*Ux
Таким чином, вихідне значення Тх перетворювача прямо пропорційне середньому значенню вхідної напруги за час Тn є рівнянням вимірювального перетворення.
Якщо на вході вимірювального перетворювача діятиме періодична завада, напруги за період, як зазначено, дорівнює нулю. Якщо період завади Т3 внаслідок нестабільності відхиляється від періоду інтегрування Тn або перестає бути кратним йому, то дієвість захисту від періодичних завад значно зменшується. У сучасних високочутливих перетворювачах подвійного інтегрування для підвищення дієвості захисту застосовується настроювання періоду інтегрування Тn на період наводки Т3.
Лекція 14
2.1.7 АЦП та ЦАП
2.1.7 АЦП та ЦАП