- •Електронний підручник з дисципліни
- •Лекція 2 Розділ 1. Основи метрологічного забезпечення.
- •Тема 1.1 Метрологія – наукова основа вимірювань.
- •1.1.2 Сигнали вимірювальної інформації.
- •1.1.3 Завади, шуми, наводки в каналах вимірювальних пристроїв
- •Лекція 3
- •1.2.2 Систематичні похибки. Способи зменшення систематичних похибок.
- •1.2.3 Випадкові похибки вимірювання
- •Лекція 4
- •1.2.5 Динамічні похибки вимірювання
- •1.2.6 Підвищення точності засобів вимірювання
- •1.2.7 Класи точності та позначення вимірювальних приладів
- •Метрологічне забезпечення вимірювання.
- •1.3.2 Поняття про метрологічне забеспечення та його основи
- •1.3.3 Мета та основні завдання метрологічного забеспечення
- •1.3.4 Єдність і точність вимірювання
- •Лекція 6
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань.
- •1.3.5 Одиниці фізичних величин. Еталони одиниць фізичних величин. Міжнародна система одиниць сі.
- •1.3.6 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Лекція 7 Засоби вимірювання.
- •1.4.1 Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •1.4.2 Метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •1.4.3. Структури засобів вимірювання
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних приладів
- •Метрологічна служба України та її функції.
- •1.5.2 Функції державної метрологічної служби
- •1.5.3 Загальні положення та завдання метрологічної експертизи
- •1.5.4 Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •1.5.5 Метрологічна перевірка засобів вимірювальної техніки Загальні положення
- •Розділ 2. Вимірювання параметрів електро і радіоланцюгів.
- •Вимірювальні перетворювачі струму та напруги.
- •2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі
- •2.1.2Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Електродинамічні, феродинамічні, електростатичні та індукційні перетворювачі
- •2.1.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі
- •2.1.3 Вимірювальні підсилювачі
- •2.1.4 Вимірювальні трансформатори струму та напруги
- •2.1.5 Вимірювальні перетворювачі змінних напруг та струмів: діючих, середніх амплітудних значень
- •2.1.6 Фазочутливі перетворювачі,і перетворювачі напруг та струмів в частоту, часові інтервали
- •Аналого-цифрові (ацп) та цифроаналогові (цап)
- •2.1.7 Перетворювачі неелектричних величин. Тензоперетворювачі.
- •2.1.8 Терморезистивний, індуктивний та ємнісний перетворювачі.
- •2.2.1 Різновидності приладів. Умовні позначення приладів. Схеми ввімкнення.
- •2.2.2 Вимірювання струмів та напргу приладами прямої дії та компенсаційним методом.
- •2.2.3 Електронні аналогові та цифрові прилади для вимірювання напруг
- •Тема 2.3 Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності
- •Схеми заміщення
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти і інтервалів часу, вимірювання фазового зсуву, вимірювання спектру сигналів, вимірювання амплітудно- частотних характеристик
- •2.4.1 Електромеханічні частотоміри
- •2.4.1 Цифрові методи вимірювання частоти,періоду, інтервалів часу
- •2.4.4 Електродинамічний фазометр
- •2.4.5 Фазообертачі
- •2.4.6 Аналіз спектрів сигналів
- •Принцип дії
- •2.4.7 Вимірювання нелінійних спотворень
- •2.4.8 Вимірювання амплітудно-частотних характеристик
- •Розділ 3 Вимірювальні прилади.
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори.
- •3.1.1 Загальні положення і класифікація вимірювальних генераторів.
- •3.1.2 Генератори низькочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •Лекція 23
- •3.1.3 Генератори високочастотні, класифікація, характеристика, схеми, принцип дії.
- •3.1.4 Універсальні генератори
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.1.4 Генератори імпульсних сигналів, використання, схеми, принцип дії
- •3.2.2 Спрощена структурна схема осцилографа, принцип дії. Побудова електронно-променевої трубки.
- •Електронно-променеві осцилографи реального часу
- •Швидкісні, стробоскопічні та запам’ятовуючі осцилографи
- •Аналізатори спектра
- •Вимірювачі нелінійних викривлень
- •Лекція 25
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи. Призначення, класифікація, побудова.
- •3.2.3 Повна структурна схема осцилографа, характеристика і призначення блоків схеми.
- •3.3. Структурна схема Осцилографи
- •3.2.4 Принцип перетворення сигналу в видиме зображення на екрані осцилографа.
- •Лекція 26
- •3.2.5 Підготовка осцилографа до роботи. Основні регулювання. Вимірювання параметрів сигналів осцилографом
- •Підготовка до включення
- •Тема 3.3 Цифрові осцилографи. Лекція 27
- •3.3.1 Принцип роботи та побудова цифрових осцилографів
- •3.3.3 Використання програмно - апаратного комплексу PicoScope 6 для вимірювання параметрів електричних кіл . Інші приклади віртуальних осцилографів.
- •Кабель usb
- •Затискач
- •Кнопка керування приладом
- •На самому приладі є кнопка зупинки дослідження.
- •Розділ 4 Напівпровідникові пристрої та інтегральні Мікросхеми
- •Тема 4.1 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Лекція 30
- •Тема 4.2 Вимірювання параметрів напівпровідникових діодів та транзисторів.
- •13.9.3. Важливість програмного забезпечення.
- •Тема 4.3 Автоматизація радіоелектронних вимірювань.
- •4.3.1Автоматизація вимірювального процесу. Автоматизація вимірювального процесу
- •4.3.2 Структурні схеми автоматичних засобів вимірювання
- •4.3.3 Автоматичний контроль
- •11.3. Автоматичний контроль
- •11.4. Основні компоненти
2.1.5 Вимірювальні перетворювачі змінних напруг та струмів: діючих, середніх амплітудних значень
Змінні струми та напруги широко застосовуються в усіх галузях економіки. Слід зауважити, що в усіх країнах системи енергозабезпечення працюють на змінному струмі.
Найбільш повною інформаційною характеристикою змінного струму є крива струму чи напруги впродовж періоду. На практиці здебільшого достатньо знати тільки найважливіші параметри змінних струмів і напруг: середнє квадратичне (діюче) значення, середнє випрямлене значення, амплітудне (пікове) значення.
Перетворювачі середніх квадратичних діючих значень. Середнім квадратичним (діючим, ефективним) значенням змінного струму називається таке значення постійного струму, яке на однаковому опорі за однаковий час виділяє однакову кількість теплоти.
Для отримання середнього квадратичного значення струму необхідно виконати операцію піднесення миттєвих значень до квадрату, інтегрування отриманого сигналу і добування квадратного кореня із інтегрованого сигналу.
Найбільшого поширення набули перетворювачі середніх квадратичних значень на основі термоперетворювачів.
Термоелектричний вимірювальний перетворювач складається з термопари і нагрівача (рис. 2.1.5.1). Вимірюваний струм, що проходить через нагрівач, виділяє теплоту і внаслідок цього на термопарі виникає термоерс, яка вимірюється магнітоелектричним приладом.
К
ількість
теплоти за одиницю часу, яка виділяється
в нагрівачі, прямо пропорційна квадрату
діючого значення змінного струму:
Термоерс, у свою чергу, прямо пропорційна кількості виділеної теплоти:
О
тже,
термоерс прямо пропорційна квадрату
діючого значення вимірюваного струму:
Позитивною характеристикою термоелектричних приладів є широкий (до 100 МГц) частотний діапазон і здатність вимірювати струми зі спотвореною формою.
Перетворювачі середніх значень. Середнім випрямленим значенням (середнім значенням модуля) змінного струму називається таке значення постійного струму, яке через провідник з однаковим перерізом переносить однаковий заряд.
Перетворювач середніх випрямлених значень складається, як правило, з випрямляча змінного струму, на виході якого увімкнено фільтр нижніх частот. Випрямляч змінного струму — це перетворювач струму зі змінною полярністю і миттєвим значенням в однополярний пульсуючий сигнал. Найбільш поширена — мостова схема випрямляча. Фільтр нижніх частот призначений для виділення постійної складової пульсуючого однополярного сигналу.
Двопівперіодний випрямляч показано на рисунку 2.1.5.2. Змінна вхідна напруга подається на одну діагональ моста, а вихідна пульсуюча напруга знімається з іншої діагоналі. Впродовж додатного півперіоду вхідної напруги потенціал точки а більший за потенціал точки b (φa>φb), тому анодні потенціали діодів VD1, VD4 більші потенціалів їх катодів, р-п-переходи цих діодів зміщені у прямому напрямку і діоди VD1, VD4 відкриті. Опір відкритих діодів VD1, VD4
незначний, потенціали точок а, b відрізняються від потенціалів точок с, d напругою на відкритих діодах: φc=φa+RdI, φd=φb+RdI.
Потенціали катодів VD2, VDЗ впродовж додатного півперіоду вхідної напруги більші за потенціали анодів, діоди VD2, VD3 закриті і їх обернений опір набагато перевищує опір споживача.
Упродовж від'ємного півперіоду вхідної напруги діоди міняються ролями, тобто діоди VD1, VD4 стають закритими, а VD2, VD3 — відкритими. Потенціали точок а, Ь відрізняються від потенціалів точок с, d напругою на відкритих діодах: φc=φb+RdI, φd=φa+RdI.
Похибка випрямляча спричинена відхиленням параметрів реального діода від ідеального (ненульовий опір діода у прямому зміщенні (Rd>0) і скінчений опір в оберненому зміщенні Rb≠∞). Ця похибка значно зростає, якщо амплітуда вхідного сигналу сумірна зі значенням потенціального бар'єру переходу.
Для зменшення похибки застосовують активні випрямлячі на основі операційного підсилювача, у яких діоди увімкнені в коло зворотного зв'язку (рис. 2.1.5.3).
Перетворювачі амплітудних значень. Амплітудним (піковим) значенням змінного струму називається найбільше відхилення струму від усталеного значення.
Перетворювачі амплітудних значень перетворюють змінну напругу в постійну, значення якої дорівнює амплітудному значенню змінної напруги. Перетворювачі амплітудних значень
складаються з діода, призначеного для випрямлення, і конденсатора, який виконує роль елемента пам'яті. Перетворювач із закритим входом (рис. 2.1.5.4) реагує тільки на змінну складову напруги, а перетворювач з відкритим входом (рис. 2.1.5.5) реагує на змінну напругу, яка містить постійну складову.
Під час зростання напруги до максимального значення (у момент, коли вхідна напруга перевищує напругу на конденсаторі), діод відкривається і конденсатор починає заряджатися через відкритий діод. Напруга на конденсаторі під час заряджання майже повторює форму вхідної напруги. Відхилення напруги на конденсаторі, що заряджається, від вхідної напруги, тобто похибка, зумовлене сталою заряду, яка дорівнює добутку ємності конденсатора на сумарний опір відкритого діода і вихідного опору джерела змінного сигналу:
Отже, чим менша стала заряду, тим менша похибка. Для зменшення похибки заряду необхідно зменшувати ємність конденсатора і вихідний опір джерела змінного сигналу. Опір відкритого діода залежить від значення прямої напруги на діоді і для значень прямої напруги сумірної зі значенням потенціального бар'єру переходу (близько 0,3 В для германієвого і 0,7 В для кремнієвого діода) опір різко збільшується. Це призводить до різкого зростання похибки для малих амплітуд вхідного сигналу.
Пройшовши максимум, вхідна напруга зменшується. Напруга на конденсаторі, зберігаючи амплітудне значення, стає більшою за вхідну напругу. Внаслідок цього потенціал катода стає більший за потенціал анода, і діод закривається.
Конденсатор в ідеальному випадку має зберігати амплітудне значення нескінченно тривалий час. Насправді ж, за реальних умов конденсатор повільно розряджається через вхідний опір пристрою, увімкненого на виході перетворювача амплітудних значень (рис. 2.1.5.6). Розряд конденсатора призводить до того, що напруга на конденсаторі відхиляється від амплітудного значення вхідної напруги, тобто виникає похибка перетворення. Таким чином, чим повільніше конденсатор розряджається, тобто чим більша стала розряду (добуток ємності конденсатора на вхідний опір), тим менше напруга на конденсаторі відхиляється від амплітудного значення і тим менша похибка перетворення.
Відносна похибка, зумовлена частковим розрядом конденсатора, внаслідок чого середнє значення напруги на конденсаторі відрізняється від амплітудного значення вхідного сигналу, залежить від відношення періоду коливань вхідного сигналу до сталої розряду:
Зі зменшенням частоти вхідного сигналу похибка зростає і визначає нижню межу діапазону частот вхідного сигналу.
На високих частотах проявляються ємність діода і навантаження, індуктивність і ємність монтажних провідників, діелектричні втрати і поверхневі струми конденсатора, що призводить до збільшення похибки перетворення і обмежує верхнє значення діапазону частот вхідного сигналу. Цю похибку зменшують конструктивними способами: перетворювач розміщують у спеціальному виносному пробнику, що вмикається безпосередньо у досліджуване коло.
Для зменшення похибки і збільшення вхідного опору застосовують активні амплітудні перетворювачі на основі операційних підсилювачів (рис. 2.1.5.7).
