1. Фізичні:

1. Механічні (чищення, прибирання, прання, провітрювання, кондиціонування повітря, витрушування, вентиляція, фільтрація). Цими засобами можна звільнити багато речей і поверхонь від пилу, бруду, значної кількості м/о.

2. Термічні: використання високої і низької температури:

а) гаряче повітря 90⁰ в дезінфекційній камері (одяг, матраци, ковдри, подушки, білизна); 120ºС, 45 хв. У повітряному стерилізаторі (вироби з металу, скла);

б) кип’ятіння в дистильованій воді (вироби зі скла, металу, гуми, білизни, посуд) вода Т 100 ºС – 30 хв., 2% р-н соди – 15 хв.;

в) водяна пара (автоклав) 0,5 атм – 110⁰ протягом 20 хв. (одяг, білизна, м’які речі, інструменти);

г) обпалювання і прожарювання за допомогою спиртівки, газового пальника (лабораторні петлі, голки, ватні корки, пробірки)

д) спалювання у мікрокрематоріях, печах, ямах (сміття, ганчірки, залишки їжі);

є) пастеризація – прогрівання харчових продуктів до t 70-80º С – 30 хв.;

ж) прасування білизни з обох сторін;

з) тиндалізація – прогрівання білкового матеріалу при t 56-58º С – 1год. щодня протягом 5-6 днів;

і) висушування;

к) штучне заморожування (харчові продукти) використовуються для консервування.

3. Променеві – застосування сонячного світла, ультрафіолетових променів(знезараження повітря приміщень), радіоактивне випромінювання (застосовують у заводських умовах для стерилізації лікарських розчинів в ампулах і флаконах, одноразових шприців, інфузійних систем, гумових рукавичок, одноразового інструментарію), ультразвук (застосовують для дезінфекції аптечного та лабораторного посуду).

ІІ. Хімічний – базується на використанні хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми на поверхні та всередині різних об’єктів і предметів довкілля, або їх поєднання з миючими засобами.

Дія хімічних препаратів на мікроорганізми:

• Бактерицидна – здатність вбивати бактерії;

• Бактеріостатична – здатність пригнічувати життєдіяльність бактерій;

• Спороцидна – здатність вбивати спори;

• Віруліцидна – здатність вбивати віруси;

• Фунгіцидна – здатність вбивати гриби.

Вимоги до хімічних дезінфектантів:

• добра розчинність у воді;

• ефективність у мінімальних концентраціях;

• забезпечення знезаражувальної дії навіть при наявності органічних речовин;

• стійкість при збереженні;

• не токсичність;

• дешеві і доступні у виробництві, зручні для транспортування і зберігання.

ІІІ. Комбінований.

2. Характеристика дезінфекційних речовин, правила зберігання та техніка безпеки під час роботи з ними.

Групи хімічних дезінфектантів:

1. хлорвмісні засоби (хлорне вапно, хлорамін, хлорантоїн, сульфохлорантин)

2. галогени ( йод, бром )

3. похідні фенолу

4. альдегіди ( формалін, формальдегід )

5. окисники ( перекис водню, перманганат калію, дезоксон )

6. луги ( їдкий натр, негашене вапно, сода );

7. спирти ( етиловий, пропіловий )

8. барвники ( мітиленовий синій, бриліантовий зелений );

9. кислоти ( оцтова, мурашина, соляна )

10. солі важких металів ( ртуті дихлорид, срібла нітрат )

11. поверхнево – активні засоби.

Правила техніки безпеки:

1. Процес приготування та використання робочих розчинів має бути простим, швидким, доступним середньому та молодшому медичному персоналу.

2. Забороняється зберігати дез.розчини разом з легкозаймистими речовинами.

3. Необхідно готувати їх перед застосуванням.

4. Усіх працівників дезінфекційних відділів забезпечують спецодягом та засобами індивідуального захисту.

5. Розфасування та приготування робочих розчинів слід проводити у спеціально відведених для цього приміщеннях у витяжних шафах.

6. Всі препарати повинні мати етикетки з зазначенням назви речовини, концентрації, дати виготовлення.

7. Користуватися згідно з інструкцією та рекомендаціями до застосування.

8. Препарати мають супроводжуватись детальними, завіреними виробником методичними рекомендаціями до застосування та належними документами (копія свідоцтва про реєстрацію, сертифікат відповідності до держстандарту України)