
- •І семестр
- •Позааудиторна самостійна робота № 1
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 2
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 3
- •Методичні рекомендації
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 4
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 5
- •Методичні рекомендації
- •Позааудиторна самостійна робота № 6
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 7
- •Методичні рекомендації
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 8
- •Позааудиторна самостійна робота № 9
- •Хід роботи
- •Індивідуальний добовий харчовий раціон
- •Дані про хімічний склад та енергетичну цінність харчових продуктів
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 10
- •Застосування ферментних препаратів у медицині
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Йонний склад нервової клітини
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 13
- •Класифікація хроматографічних методів
- •Газова хроматографія
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 15
- •Способи одержання аерозолів.
- •Властивості аерозолів
- •Коагуляція аерозолів та методи їх руйнування
- •Значення аерозолів
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 16
- •Електронна конфігурація атома Карбону
- •Будова молекули метану
- •Будова молекул альдегідів
- •Будова молекул карбонових кислот
- •Методичні рекомендації
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 17
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 19
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 21
- •Хімічні властивості омилювальних ліпідів
- •Ліпіди, що не омилюються
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 22
- •Типи зв’язків у білкових молекулах
- •Ковалентні зв’язки
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 23
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
Позааудиторна самостійна робота № 17
Тема: Хімічний зв'язок в органічних молекулах та взаємний вплив
атомів
План
Характеристики ковалентного зв’язку.
Поняття про індукційний та мезомерний ефекти.
Час виконання: 2 години
Мета роботи: ознайомитися з типами хімічного зв’язку в органічних молекулах та взаємним впливом атомів один на одного.
В органічній та біоорганічній хімії найпоширенішим є ковалентний зв'язок. Він виникає в результаті усуспільнення пари електронів двох атомів, які утворюють між собою хімічний зв'язок. Наприклад, два атоми Гідрогену утворюють молекулу водню:
Н
∙
+ ∙Н = Н : Н
Ковалентний зв'язок має певні характеристики. Розглянемо дві з них.
Довжина зв’язку – відстань між ядрами сусідніх атомів. Зі збільшенням кратності його довжина зменшується. Так, одинарний зв'язок має довжину 1,54 Å, подвійний – 1,34 Å, потрійний – 1,21 Å.
Полярність зв’язку – нерівномірний розподіл електронної густини між двома сусідніми атомами, які значно відрізняються своїми електронегативностями. Усі елементи періодичної системи Д. І. Менделеєва за електронегативністю розміщені в певній послідовності (шкала Полінга). За цією шкалою елементи що утворюють біоорганічні сполуки, розміщені так:
F - 4,0; O – 3,5; Cl – 3,0; Br – 2,8; S – 2,5; C – 2,5; H – 2,1.
Найбільшу електронегативність має атом Флуору, найменшу – атом Гідрогену. Якщо хімічний зв'язок утворюють атоми з однаковою електронегативністю, такий зв'язок буде неполярним,якщо атоми з різною електронегативністю – полярним.
Що більша різниця електронегативностей між сусідніми атомами, то полярніший зв'язок (С – С – неполярний зв'язок, С - N - слабополярний; С – F - сильнополярний).
В органічній хімії розрізняють два типи зміщень електронів:
а) електронні зміщення, що відбуваються у системі σ – звязків; б) електронні зміщення, які передаються системою π – звязків. У першому випадку має місце так званий індукційний ефект, у другому – мезомерний.
Індукційний ефект – це перерозподіл електронної густини. Який виникає в результаті різниці електронегативностей між атомами молекули.
Як вже зазначалося, електронна густина в молекулах зміщена в бік більш електронегативного атома. Це зміщення передається вздовж σ – звязків карбонового скелета. Наприклад:
δ3+ δ2+ δ1+ δ+ δ-
СН3 → СН2 →СН2 →СН2 →Cl
δ3+ < δ2+ < δ1+ < δ+
Атоми або групи атомів, що притягують до себе електрони, мають – І ефект, а замісники, які відштовхують від себе електрони, мають +І – ефект. Позитивний індукційний ефект мають алкільні радикали (СН3 -, С2Н5 –тощо). Усі інші замісники, сполучені з атомом Карбону, мають негативний індукційний ефект. Індукційний ефект графічно зображають прямою стрілкою.
Мезомерний ефект – це перерозподіл електронної густини вздовж системи спряжених π – звязків.
До спряжених систем належать молекули органічних сполук , в яких чергуються подвійні та одинарні звязки, або якщо поряд з подвійним звязком знаходиться атом, що має на р – орбіталі неподілену пару електронів. У першому випадку має місце π, π -, а у другому – р, π – спряження. Спряжені системи бувають з відкритим і замкненим ланцюгом спряження. Прикладом таких сполук є бута – 1.3 – дієн і бензин.
У молекулах цих сполук атоми Карбону перебувають у стані sp2 – гібридизації, і за рахунок негібридних р – орбіталей утворюються π – зв’язки, які , взаємодіючи між собою, утворюють єдину електронну хмару, тобто спостерігається спряження.
У замкнених спряжених системах делокалізація р – орбіта лей виражена ще більше, завдяки чому в молекулі бензену електронна густина розподілена між усіма атомами Карбону
Є два види мезомерного ефекту – позитивний мезомерний ефект (+М) і негативний (-М). Позитивний мезомерний ефект виявляють замісники, що надають р – електрони у спряжену систему, а негативний – замісники, що відтягують на себе π – електронну густину зі спряженої системи. При цьому +М-ефект виявляють:
– атоми або атомні групи, які мають негативні заряди: О2-
Мезомерний ефект називають негативним (–М-ефект), якщо атоми або групи атомів приймають електронну густину від -зв’язку (тобто являються акцепторами електронів). При цьому –М-ефект виявляють замісники, які приймають („стягують”) на себе електронну густину:
Мезомерний ефект графічно зображають зігнутою стрілкою, яка показує напрямок зміщення електронів.