Позааудиторна самостійна робота № 28

Тема: Психічна саморегуляція (аутотренінг).

План

1. Оволодіння прийомами саморозслаблення

Література: Н.В. Пасєчко“Основи сестринської справи”, ст.390 – 394

2. Ознайомлення з комплексами вправ:

• загальне заспокоєння

• мобілізуючі вправи

• загальне зміцнення емоційно-вольової сфери

Література: М.Г. Шевчук “Сестринська справа”, ст. 320 - 328

Час виконання – 4 години.

Мета роботи – вивчити основні принципи психологічного самозахисту, вміти виконувати навики самовпливу.

Методичні рекомендації

1.Опрацювавши перше питання, записати у щоденник вправи комплексів:

• “Загальне заспокоєння”

• “Загальне зміцнення емоційно – вольової сфери”

2. Вивчаючи друге питання, звернути увагу та законспектувати роль медсестри в пропаганді здорового способу життя на дільниці.

А. Питання для самоконтролю:

1. Що таке аутотренінг?

2. На що спрямований аутотренінг?

3. В яких положеннях проводиться процедура аутотренінгу?

4. Чого досягає людина за допомогою психічної саморегуляції?

Б. Тести для самоконтролю

1. В поняття аутотренінгу входить:

а) саморозслаблення

б) акуратність

в) самонавіювання

г) самозвітність

д) самозахист.

2. Шкідливі звички яких може позбутися людина самостійно:

а) куріння

б) вживання алкоголю

в) спостережливість

г) вживання наркотиків

д) емоційно-вольова стійкість

3. Методи самовиховання (вкажіть на правильну відповідь):

а) самопізнання

б) самооцінка

в) самозобов’язання

г) самонаказ

д) ідентифікація

4. До механізмів психологічного захисту належить:

а) витіснення

б) самозвіт

в) проекція

г) самоконтроль

д)ідентифікація

5. Назвіть послідовність вправ аутотренінгу:

а) досягнення м’язової релаксації

б) оволодіння регуляцією ритму і частоти дихання

в) загальне заспокоєння

г) оволодіння регуляцією ритму і ЧСС

д) загальне зміцнення емоційно-вольової сфери

е) мобілізуючі вправи

ж) виклик відчуття тепла в кінцівках і в сонячному сплетінні

Література

Н.В. Пасєчко, 2002, “Основи сестринської справи”, ст.390 – 394

Н.В. Пасєчко, 1999, “Основи сестринської справи”, ст.346 - 350

М.Г. Шевчук “Сестринська справа”, ст. 320 - 328

ДОДАТОК

Аутогенне тренування (аутотренінг) – концентрована форма психічної саморегуляції з одночасним застосуванням саморозслаблення і самонавіювання. Ця система передбачає застосування спеціальних прийомів м’язової релаксації (розслаблення м’язів), психічного спокою одночасно з самонавіюванням. Аутотренінг спрямований, насамперед, на регуляцію психічної активності людини, мобілізацію її соматичних і духовних резервів, інтенсифікацію пізнавальних процесів – пам’яті, зосередженості, уваги, швидкості психічних реакцій, рівня самооцінки.

Застосовують індивідуальний та груповий аутотренінг. Останній ефективніший завдяки масовості охоплення, а також залученню механізмів взаємоіндукції і психогенного впливу одних людей на інших. Необхідно, однак, враховувати, що негативне ставлення до аутотренінгу бодай із членів групи суттєво знижує ефективність методу.

Використовують різні види і форми аутотренінгу. Часто застосовують проведення процедури у трьох послідовних положеннях.

Перше – сидячи. Приймається вільне положення тіла: пацієнт сидить на стільці з трохи нахиленою вперед головою. Передпліччя кладуть вільно на стегнах, а кисті розслаблюють і вільно опускають.

Друге положення (“пасивне”) передбачає зручне розміщення людини у м’якому кріслі. Потилиця і поперек повинні зручно спиратися на спинку крісла, а руки у розслабленому стані розміщуються на підлокітниках.

Третє положення – лежачи горілець на ліжку або дивані з вільно простягнутими вздовж тулуба руками.

Після прийняття одного з положень тіла слід заплющити очі і вольовим впливом намагатися максимально розслабити спочатку м’язи обличчя, потім язика і нижньої щелепи. Після цього проводять дихальну розминку, яка полягає у дво-трихвилинному диханні животом з частотою 14 – 16 дихальних рухів за 1 хвилину. Після цього етапу переходять до основних вправ аутотренінгу:

А) загальне заспокоєння;

Б) досягнення загальної м’язової релаксації;

В) виклик відчуття тепла в кінцівках;

Г) виклик відчуття тепла в ділянці сонячного сплетіння;

Д) оволодіння регуляцією частоти і ритму дихання;

Є) оволодіння регуляцією частоти і ритму серцевих скорочень;

Ж) мобілізуючі вправи;

З) загальне зміцнення емоційно-вольової сфери.