Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
САМОСТІЙНА РОБОТА медсестринство.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
470.02 Кб
Скачать

Позааудиторна самостійна робота № 26

Тема: Медичне забезпечення організованої рухової активності дітей і підлітків.

План

  1. Особливості фізичного навантаження дітей і підлітків різних вікових груп.

Література: Н.В.Пасєчко “Основи сестринської справи”, 2002р., стор.358 - 361

Час виконання – 4 години.

Мета роботи - вивчити доцільність строгого дозування фізичного навантаження дітям різного віку та підліткам

.

Методичні рекомендації

На основі вивченого матеріалу написати конспект за таким планом:

1. Особливості організації рухової активності

а) дітей раннього віку;

б) дошкільного віку;

в) молодшого шкільного віку;

г) підліткового віку;

д) старшого шкільного віку.

Питання для самоконтролю:

  1. Чим зумовлена необхідність строгого дозування фізичного навантаження дітям раннього віку?

  2. З якого віку можна починати тренування дітей раннього віку?

  3. Чому неприпустимі силові перенапруження у віці 3-6 років?

  4. Чому у 5-річному віці можуть розвинутися порушення постави, деформація грудної клітки, плоска стопа?

  5. Який вік дитини є найсприятливішим для закладки фізичних якостей?

  1. У якому віці відбувається максимальний ріст організму і окремих його частин?

  2. Які вимоги до тренування у старшому шкільному віці?

Тести для самоконтролю.

  1. Тренування можна починати у віці:

А) 1 рік

Б) 6 місяців

В) 2 тижні

Г) 7 років

  1. Зміст фізичної активності дітей 2-го року життя складає:

А) рачкування

Б) вставання

В) ходьба, розваги з іграшками

Г) присідання

  1. Дошкільний вік характеризується:

А) слабкістю м’язів, кісток, зв’язок

Б) прискореним процесом скостеніння

В) швидкими темпами росту скелета і м’язів

Г) гормональною перебудовою

  1. У 5-річному віці у дитини можуть розвинутися порушення постави, плоска стопа внаслідок…

А) ослаблення м’язів і суглобових зв’язок

Б) швидкого росту скелета

В) великої податливості хребта

Г) сповільнення росту довгих трубчастих кісток

  1. В 6- річному віці дитині можна включити в програму занять вправи на витривалість:

А) їзда на велосипеді

Б) плавання

В) ходьба на лижах

Г) розваги з м’ячем

  1. Для закладки фізичних якостей найсприятливішим є вік:

А) 2 роки

Б) 7-10 років

В) 3-6 років

Г) 5 років

  1. Медичне забезпечення фізичних тренувань у віці 7-10 років має врахувати:

А) особливості опорно-рухового апарату (податливість хребетного стовпа і нестійкість його вигинів)

Б) швидкий ріст скелету і м’язів

В) ослаблення м’язів і суглобових зв’язок

Г) гормональну перебудову

  1. Для підтримання достатнього рівня фізичного розвитку у старшому шкільному віці необхідно тренуватися не менш як:

А) 1 раз в день

Б) 2-3 рази на тиждень

В) 1 раз на тиждень

Г) 4 рази в місяць

Література н.В.Пасєчко “Основи сестринської справи”, 2002р., стор.358 - 361

ДОДАТОК

При медичному забезпеченні організованої рухової активності дітей раннього віку (до 3 років) слід врахувати слабкість їхніх м’язів, зв’язок і кісток. Це зумовлює необхідність строго дозувати фізичне навантаження. Починати тренування можна у віці 2 тижнів (масаж, рефлекторні, пасивні, пасивно-активні та активні фізичні вправи). Масаж не можна проводити частіше ніж 4 рази. Тривалість заняття 8-12 хв.

У 7-8 місячному віці програму занять фізичними вправами значно розширюють за рахунок активних вправ (рачкування, перевертання на спину, нахиляння). Такі вправи необхідно виконувати короткими серіями по 5-7 хв декілька разів на день.

У 9-10 міс. – доцільно збільшити об’єм навантаження в 1, 5-2 рази за рахунок збільшення тривалості занять і включення нових вправ, які б готували опорно-руховий аппарат дитини до ходьби (різні види ходьби з підтримкою, вставання за допомогою дорослого та ін.).

В 11-12 міс., коли діти вже можуть стояти без опори і самостійно ходити, фізичні вправи ускладнюють за рахунок включення різних переміщень (ходьба з підтримкою, присідання та ін.). тривалість заняття можна збільшити до 14-15 хв.

Зміст фізичної активності дітей 2-го року життя складає ходьба, розваги з м’ячем, іграшками, палицею, плавання у воді та ін. Заняття, на яких вивчають нові рухи, не повинні бути тривалими. Протягом заняття необхідно виконувати по 6-10 вправ. Розподіляти вправи на занятті краще таким чином: спочатку виконують вправи для верхніх і нижніх кінцівок, потім – для тулуба. Вправи, що пов’язані з бігом або іграми, слід виконувати наприкинці заняття, перед його заключною частиною.

Дошкільний вік (3-6 років) характеризується значною динамікою показників, зокрема, швидкими темпами росту скелета і м’язів. Тому в цей час неприпустимі перевантаження організму силовим напруженням і загальна перевтома. У молодшому дошкільному віці (3-4 роки) необхідно створювати всі умови для засвоєння дитиною нових видів, рухів, дій і загартування. В старшому дошкільному віці (5-6 років) освоюють нові види фізичних вправ, стимулюють участь у колективних іграх і змаганнях із ровесниками. Загартування організму має стати звичкою, елементом режиму дня. Заняття фізичними вправами необхідно проводити у вигляді зарядки та різних ігор.

Слід пам’ятати, що 5-річний вік дитини є критичним для багатьох параметрів її фізичного здоров’я. В цей період відзначається ослаблення м’язів і суглобових зв’язок. Внаслідок цього можуть розвинутися порушення постави, плоска стопа, викривлення нижніх кінцівок, деформація грудної клітки, випуклий живіт та ін. Правильно організована

фізична активність дітей у цей період, регулярні і методично правильно побудовані заняття фізичними вправами можуть запобігти розвитку цих ускладнень.

Загальний фізичний розвиток 6-річної дитини вже дозволяє включати в програму занять деякі вправи на витривалість: пробіжки, прогулянки, ходьбу на лижах, їзду на велосипеді. Тривалість заняття 30-35 хв. До часу поступлення в школу дитина повинна оволодіти певним рівнем розвитку рухових навиків, що є соматичною основою так званої шкільної зрілості.

Молодший шкільний вік (7-10 років) є найсприятливішим періодом для закладки майже всіх фізичних якостей. Організовані заняття молодшого школяра фізичною культурою не повинні обмежуватись шкільними уроками фізкультури. Діти цього віку мають ще виконувати ранкову зарядку і брати участь у 2-3 тренувальних заняттях на тиждень.

Медичне забезпечення фізичних тренувань у цьому віці має враховувати деякі особливості опорно-рухового апарата. Зокрема, хребетний стовп у дітей 7-10 років характеризується великою податливістю і нестійкістю основних вигинів до 7 років, а поперековий – до 12 років. Еластичний зв’язковий апарат, товсті міжхребцеві диски і слабо розвинуті м’язи спини сприяють деформації хребта. Неправильна посадка за партою, носіння портфелів в одній руці, наявність вогнищ хронічної інфекції, що знижують загальний тонус, можуть призвести до порушення постави, розвитку плоскостопості тощо.

У підлітковому віці (11-15 років) відбувається максимальний ріст організму і окремих його частин, збільшення функціональних резервів, а також гормональна перебудова, зумовлена статевим дозріванням. Продовжується процес скостеніння скелета, причому скостеніння відбувається нерівномірно в різних частинах скелета. Хребет рухомий і податливий. Сила м’язів збільшується меншою мірою, ніж маса тіла, що за несприятливих умов може призвести до порушення постави або деформації хребта. Водночас надмірне м’язове навантаження може прискорити процес скостеніння і сповільнити ріст у довжину довгих трубчастих кісток. Збільшується різниця функціональних і фізичних можливостей хлопців і дівчат. Фізична активність підлітків реалізується передусім в організованих формах – на уроках фізкультури, під час активного відпочинку в школі і поза її межами. Значна частина підлітків займається в спортивних секціях. Для тих, хто не охоплений організованими формами масової фізичної культури, обов’язкова ранкова зарядка і 2-3 разові самостійні тренування протягом тижня. Тривалість одного заняття – 70-90 хв.

У старшому шкільному віці (16-17 років) практично закінчується ріст тіла у довжину і відмічається перевага ростових процесів у поперечних розмірах. Підвищується міцність скелета, в тому числі хребта і

грудної клітки. Більш помітними стають статеві особливості щодо розмірів, пропорцій тіла, м’язової маси, функціональних резервів і фізичної працездатності хлопців і дівчат. Завершується розвиток центральної нервової системи, хоча процес збудження дещо переважають над процесами гальмування. Для підтримки достатнього рівня фізичного розвитку в цьому віці необхідно тренуватися не менш як 2-3 рази на тиждень по 1,5-2 год з обов’язковим виконанням ранкової зарядки