1.5. Розрахунок проміжних тактів в кожній фазі регулювання

Проміжні такти розраховуємо за формулою:

t_пр.i (1.14)

при швидкості руху в прямому напрямі 60 км/год і в поворотному 30 км/год. З урахуванням типів автомобілів прийнято, що довжина l_а = 6 м і середнє уповільнення а_T = 4 м/с. При визначенні довжини l_к враховувалося, шо стоп- лінія розташована на відстані 12 м від проїжджої частини, що перетинається (пішохідний перехід у 6 м від проїжджої частини у початку закруглення тротуару, його ширина щодо вимог ГОСТ 23457-86 прийнята рівною

4 м і відстань від нього до стоп-ліній 1 м). За планом перехрестя визначено

місцеположення дальніх конфліктних точок перетину з транспортними засобами, що

починають рух в наступних фазах. Приблизно вони віддалені від стоп-ліній для 1-ої, 2-ої і

3-ої фаз відповідно на 19, 16 і 27 м.

Таким чином, використовуючи формулу (1.14), визначаємо:

тривалість проміжного такту в першій фазі

t_пр.1 4 с,

тривалість проміжного такту в другій фазі

t_{пр 2} 4 с,

тривалість проміжного такту в третій фазі

t_{пр 3} 4 с

Марно втрачений час в циклі можна приблизно вважати рівним сумі проміжних тактів:

L = t_пр,1 + t_пр,2 + t_пр,3 = 4 + 4 + 4= 12 с.

1.6. Розрахунок тривалості циклу і основних тактів регулювання

Тривалість циклу регулювання розраховуємо за формулою:

Тривалість основних тактів регулювання розраховуємо за формулою:

(1.15)

Тривалість основного такту регулювання у першій фазі:

Тривалість основного такту регулювання у другій фазі:

Тривалість основного такту регулювання у третій фазі:

Структура циклу регулювання:

Т_ц = t_o.1 +t_пр.1 + t_o.2 + t₀2 + t_np2 + t_o.З + t_{np. 3}

або

100 = 34 + 4 + 32 + 4 + 22 + 4.

У 1-ій фазі пішоходи переходять проїжджу частину шириною 16.8 м. у 3-ій - 25,2 м. Час, необхідний для їх руху через проїжджу частину, розрахо вуємо за формулою:

Час, необхідний для руху пішоходів через проїжджу частину у 1-ій фазі:

Час, необхідний для руху пішоходів через проїжджу частину у 3-ій фазі:

Прийнятий пофазний роз'їзд (див. рис. 1.15 ) покладено в основу роз­міщення на перехресті технічних засобів і графіка режиму роботи світло­форної сигналізації (рис. 1.16 і 1.17, а).

2. Побудува графіка режиму роботи світлофорної сигналізації і дослідження впливу способів регулювання руху транспортного потоку на пропускну спроможність перехрестя

У 3-ій фазі пішоходи не встигають закінчити перехід проїжджої части ни, оскільки > t_0.з. тобто 24 > 22. Тому необхідно або скоректувати цикл, прийнявши t_0.з > , або організувати їх поетапний перехід вул. Східної в період 2-ої і 3-ої фаз з улаштуванням на цій вулиці острівців безпеки. Така можливість є. На вул. Східній для руху в прямому напрямі використовується тільки по одній смузі (потоки 2 і 10 на рис. 1.14), і острівці безпеки можуть бути влаштовані за рахунок крайньої лівої смуги на виході з перехрестя так, як це показано на рис. 1.16.

1...28 - номери світлофорів При цьому в 2-ій фазі пішоходи переходитимуть проїжджу частину

шириною 8,4 м, а в 3-ій фазі 12,6 м. Відповідно

Отримані значення < t_o.2 а < t_o.3, тому приведена вище струк­тура циклу може бути залишена без змін і покладена в основу остаточної схе­ми організації руху і графіка режиму роботи світлофорної сигналізації (див. рис. 1.14 і 1.17. а).

При використанні контролера, що забезпечує управління рухом за ок­ремими напрямками перехрестя, можливе зменшення тривалості циклу за ра­хунок раннього випуску інтенсивного лівоповоротного потоку 3 після про­пуску малоінтенсивного потоку прямого напряму 10 (див. рис. 1.14 і 1.18 такт 1 б).

Рисунок 1.17- Режим роботи світлофорної сигналізації: а - пофазний розїзд транспортних засобів; б - графік фазових коефіцієнтів; в - управління рухом за напрямками перехрестя

Для цього будуємо графік фазових коефіцієнтів, що відображає послі­довність пропуску через перехрестя потоків різних напрямів (рис. 1.17, б). Визначальними будуть потоки 2, 11 і 12... 14 (на рис. 1.17, б їх фазові коефіцієнти відокремлені переривистими лініями), тому Y - 0,30 + 0,12+0,19 = 0,61.

Оскільки число визначальних потоків рівне трьом і тривалість проміж­ного такту рівна 4 с, то L = 12 с, а

Тривалості основних тактів для кожного напряму, розраховані за фор­мулою (1.15) стягуємо у табл. 1.10.

Номер потоку	1	2	3	4...6	9	10	11	12...14
Розрахункова тривалість такту, с	18	24	23	14	7	14	10	15

У такті 1 а (див. рис. 1.18) пропускаються потік 10, частково потік 2 і пішохідні потоки 7 і 16. Для пропуску пішохідних потоків потрібний 18 с, що більше t_oAо рівного 14 с. Тому тривалість такту 1 а приймається рівною 18 с.

Рисунок 1.18 - Організація руху на перехресті при управлінні рухом за окремими напрямками

Після такту 1 а протягом 4 с транспортний потік 10 і пішохідні 7 і 16 звільняють перехрестя, а потік 2 продовжує рух.

У такті 1 б можуть бути випущені лівоповоротний потік 3 і правопо- воротні 9 і 1. Одночасно продовжується пропуск потоку 2. Оскільки він вже знаходився в русі 22 с (18 с + 4 с), а г_{о 2} = 34 с, то тривалість такту 1 б складе 12 с,

Далі через 4 с, необхідні для звільнення перехрестя потоком 2, в такті I_в може бути сумісне з потоками 9, 1 і 3 випущений потік 11. Тривалість цього такту визначають за максимальним часом, необхідним для пропуску цих потоків: t_o.9 = 7 с;: t_o.11 = 10 с; t_o.1 = 18 с; t_o.3 = 23 с. Оскільки потоки 9, 1 і З вже знаходилися в русі 16 с (12 + 4), то за цей час транспортний потік 9 вже звільнив перехрестя, транспортному потоку 1 не вистачає ще 2 с, а тран­спортному потоку 3 - 7 с. Транспортний потік 11 тільки почав рух. Для про­пуску цього потоку потрібен час 10 с. Тому тривалість такту I_в приймаємо рівною 10 с.

Через 4 с, необхідні для звільнення перехрестя потоками 9, 11, 1,3, ви­пускаються в такті 2 потоки 4...6 і 12...14. Тривалість такту визначається ін тенсивнішим потоком 12... 14 і повинна бути прийнята рівною 15 с.

Пішоходи (потоки 8 і 15) переходять вул. Східну поетапно (див. рис. 1.16, 1.17, в). У такті їв їм потрібно для цього 11 с, що менше 15 с, через що його тривалість залишається без змін.

У такті 2 пішоходам необхідно 15 с, що дорівнює тривалості цього так­ту. Тому його тривалість залишається без змін.

Після такту 2 через 4 с, необхідні для звільнення перехрестя потоками 4...6 і 12..14, випускаються транспортні 2 і 10 і пішохідні 7 і 16 потоки, тобто процес повторюється.

Підсумувавши тривалість всіх основних і проміжних тактів (з урахува­нням збільшення такту I_а на 4 с), можна отримати остаточну тривалість цик­лу, яка складе 64 с. Послідовність і тривалість сигналів світлофорів для цього випадку показані на рис. 5, в. Використання в даному прикладу методу упра­вління рухом за окремими напрямками дозволяє зменшити тривалість циклу в порівнянні з пофазною організацією руху на 36 с.

Розраховуємо ступінь насичення х_j напрямів руху за формулою:

Результати розрахунків стягуємо у табл. 1.11.

Таблиця 1.11 - Результати розрахунків ступінь насиченнях, напрямів

руху

Номер потоку		1	2	3	4...6	9	10	11	12..14
ступінь насичення xj	при пофазному роз'їзді	0.69	0,88	0,88	0,78	0,27	0,51	0,39	0,92
	при регулюванні за напрямами	0.79	0,80	0,82	0,78	0,78	0,79	0,79	0,82

Ааліз результатів розрахунку ступені насиченнянапрямків руху, що подано у табл. 4 показує, що при управлінні рухом за окремими напрямами ступінь насичення напрямів вирівнюється, що сприяє підвищенню пропуск­ної спроможності перехрестя.

Висновки по роботі.