Особливості та основні етапи розробки воєнно-політичного прогнозу.

Воєнно-політичне прогнозування - це визначення перспективних імовірних данних про можливі напрямки і тенденції розвитку збройних сил, військової техніки і військового мистецтва як в своїй державі, так і у імовірного супротивника, ходу і результату військової боротьби в цілому.

Особливості воєнно-політичного прогнозу

Перш за все, воєнно-політичне прогнозування має яскраво виражений вірогідний характер. І це зумовлено низкою причин:

v на війні часто відбуваються випадки, які впливають на хід і навіть результат збройної боротьби;

v кожна з воюючих сторін прагне приховати свої сили і засоби, наміри і цілі, увести противника в оману;

v неповнота данних про обстановку не дає змоги мати всі і зовсім точні дані про противника.

Особливістю воєнно-політичного прогнозування є його багатомірність і багатоплановість.

Прогнозування одновимірне, якщо прогнозується подія тільки в часі або тільки в просторі. Прогнозування багатовимірне, коли прогнозується подія, явища, процес не тільки в часі, але й у просторі.

У військовій справі прогнозування, як правило, багатовимірне, оскільки прогнозування ходу і результату збройної боротьби не може обмежуватися тільки просторовими або тільки тимчасовими характеристиками.

Поряд з багатомірністю воєнно-політичного прогнозування є також багатоплановим, тобто охоплює крім збройної боротьби й інші сфери життя суспільства: економіку, політику, дипломатію й ін.

Багатоплановість воєнно-політичного прогнозування поєднується з надзвичайною цілеспрямованістю. Усі сторони й аспекти прогнозування в ході війни підкоряються єдиній меті - розгрому ворога і завоюванню перемоги.

Воєнно-політичного прогнозування має також особливості, обумовлені масштабами збройної боротьби. Так, сферою стратегічного прогнозування є збройна боротьба в цілому, а оперативно-тактичного - окремі операції. В силу того, що оперативне мистецтво і тактика підлеглі стратегії, оперативно-тактичне прогнозування повинне враховувати висновки стратегії, виходити з них. У свою чергу, стратегічне прогнозування враховує дані оперативного мистецтва і тактики.

Оперативно-тактичне прогнозування відрізняється більшою конкретністю, ніж стратегічне, вимагає більш детальних вихідних даних, і незначні зміни обстановки в оперативно-тактичному масштабі вимагають від командира серйозного коректування плану бою.

Стратегічне передбачення на відміну від оперативно-тактичного більш стійке. Коректування ж планів стратегічного масштабу настає лише після істотних змін у співвідношенні економічних, морально-політичних і власне військових сил воюючих сторін.

Особливістю є і те, що воєнно-політичне прогнозування найбільш активне. В жодній сфері немає і не може бути настільки активної, цілеспрямованої протидії з боку об'єкта воєнно-політичного прогнозування. Бойові дії кожної з протиборчих сторін плануються окремо, а реалізація цих планів відбувається в ході збройної боротьби за участю двох сторін. Цю думку підкреслив у своїх спогадах Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв: „... що значить - планувати на війні? Плануємо ми одні, а виконуємо свої плани, якщо можна так виразитися, разом із супротивником, тобто з урахуванням його протидії”.

А це породжує ще одну особливість воєнно-політичного прогнозування - передбачати не тільки „за себе”, але і „за супротивника”, нав'язуючи йому свою волю, свій план дій.

Особливістю воєнно-політичного прогнозування є наявність у ньому двох якісно різних етапів, тісно зв'язаних між собою.

Перший етап ( до початку збройної боротьби) по своїй сутності означає прогнозування характеру майбутньої війни, способів і форм її ведення, пошук найбільш правильних шляхів і засобів будівництва Збройних Сил, їхнього навчання і виховання.

Другий етап ( з моменту початку збройної боротьби і до її завершення) обмежується, власне кажучи, визначенням перспектив ходу і результату бойових дій.

Особливість прогнозування в ході збройної боротьби виявляється також у тім, що його приходиться здійснювати, як правило, в обмежені терміни. Якщо в деяких інших сферах прогнозування тих або інших явищ може бути здійснене раніш або пізніше визначеного моменту і це не зробить якого-небудь впливу на життя суспільства, хід подій, то у воєнній сфері справа має інший вигляд.

Особливості воєнно-політичного прогнозування породжують і деякі специфічні форми його вираження. Такими специфічними формами, у яких виражаються визначені погляди на майбутню війну, на характер і особливості збройної боротьби, можливі форми і способи її ведення, є військова доктрина, статути і наставляння, рішення і накази командира.