Об’єктний інфінітивний комплекс (complex object with infinitive)

У реченні I like Helen to sing. (Мені подобається, як Олена співає цю пісню.) інфінітив to sing виражає дію, яку виконує особа, позначена іменником, що стоїть перед інфінітивом - Helen , тобто інфінітив відноситься до іменника, що стоїть перед ним, як присудок до підмета. Отже, Helen to sing являє собою єдине ціле, або синтаксичний комплекс. У реченні цей комплекс виконує роль складного додатка, оскільки на запитання What do i like? відповідь має бути не Helen , а

Helen to sing - як Олена співає.

Першою частиною цього комплексу може бути не тільки іменник, як у наведеному реченні, а й особовий займенник в об’єктному відмінку.

I like (her, him, us, you, them, me) to sing.

На українську мову об‘єктний комплекс перекладається здебільшого підрядним додатковим реченням.

Перша частина комплексу – іменник чи займенник – відповідає підмету підрядного речення, а друга частина – інфінітив – присудку.

Цей комплекс вживається лише після певних груп дієслів:

1. Група дієслів, що виражають думку, припущення, сподівання:

to consider, to believe - вважати ;to think - думати; to find - знаходити;

to know - знати; to expect - сподіватися; to suppose – припускати.

He expected her to return. Він сподівався, що вона повернеться.

2. Група дієслів, що виражають сприймання за допомогою органів чуття:

to see – бачити; to hear – чути; to feel – почувати; to watch ,to observe – спостерігати; to notice –помічати. Але після ціх дієслів інфінітив вживається

без частки “to”.

She saw Mary cry. Вона побачила, що Мері плаче.

Suddently I heard her call my name. Раптом я почув, що вона назвала моє ім’я.

3.Група дієслів, що виражають наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус:

to order – наказувати; to ask – просити; to allow ,to permit – дозволяти; to advise,

to recommend – радити; to cause, to force,to make – примушувати; to let – веліти, дозволяти.

Після дієслів to make, to let інфінітив вживається без частки “to”.

We made George work. Ми примусили Джорджа працювати.

The teacher allowed us to use dictionaries.Учитель дозволив нам користуватися

словниками.

Суб’єктний інфінітивний комплекс (complex subject)

Якщо речення We saw him to run to the train( Ми бачили, як він біг до поїзда.), до складу якого входить об’єктний інфінітивний комплекс, перетворити на пасивне – He was seen to run to the train (Бачили, як він біг до поїзда), то інфінітив to run виражатеме дію, яку виконує особа, позначена займенником he.Отже, he і to run утворюють синтаксичний комплекс.Цей комплекс має функцію складного підмета, тому що присудок речення was seen відноситься не лише до займенника he, а до всього комплексу he… to run (як він біг).

Це суб’єктний інфінітивний комплекс. Він складається з двох частин. Перша частина – іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником.

Особливістю суб’єктного інфінітивного комплексу є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком речення ( в наведеному прикладі was seen).

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається з певними групами дієслів:

1. Що означають думку, припущення, сподівання: to think - думати; to know - знати; to consider – вважати; to believe – вірити; to suppose – припускати;

to expect - сподіватися, а також to say – говорити; to report - повідомляти.

Ці дієслова вживаються у пасивному стані.

He is said to write a new novel. Кажуть, що він пише новий роман.

The meeting is expected to begin this morning. Сподіваються, що збори

почнуться сьогодні вранці.

I was supposed to meet him. Передбачалося, що я зустріну його.

He was thought to have gone. Думали, що він пішов.

2.Дієслова, що виражають сприймання за допомогою органів чуттів:

to see – бачити; to hear – чути; to feel – відчувати; to notice-помічати; to observe , to watch – спостерігати.

3.Дієслова, що виражають наказ, прохання, дозвіл, примус:

to order – наказувати; to ask ,to request – просити; to allow, to permit –дозволяти;

to make, to cause, to force – примушувати.

Birds were heard to sing in the garden. Було чути, як співають пташки в саду.

They were ordered to leave the hall. Їм наказали залишити зал.

Ці дієслова вживаються в пасивному стані.

4.З дієсловами to seem, to appear – здаватися;

to happen, to chance – траплятися;

to turn out, to prove – виявлятися.

Ці дієслова вживаються в активному стані.

He seemed to be thinking about something. Здавалося, що він про щось думає.

He appears to know a lot of things. Він, здається, багато знає.

He proved/turned out to be a good friend. Він виявився хорошим другом.

5.Із словосполученнями to be sure – напевно (обов’язково)

to be certain – напевно (обов’язково)

to be likely - мабуть

to be unlikely -навряд

The students are sure to take part in the conference. Студенти обов’язково візьмуть участь у конференції.

They are likely to come here. Вони, мабуть, прийдуть сюди.

This conference is certain to begin in October. Ця конференція, напевно, почнеться у жовтні.

He is unlikely to translate this text without a dictionary. Він навряд чи перекладе цей текст без словника.