- •Практикум з біогеохімії для екологів Навчальний посібник
- •Передмова
- •Частина і. Теоретичні основи експерименту в біогеохімії Розділ 1. Техніка лабораторної роботи
- •Посуд і обладнання
- •Види скла лабораторного призначення
- •Правила безпеки при роботі зі склом
- •Хімічний посуд
- •Основні операції і прийоми лабораторної роботи
- •Температурний режим
- •Осушення й осушувані
- •Фільтрування
- •1.2.4. Прожарювання
- •Методи поділу й очищення
- •Перекристалізація
- •Сублімація
- •Екстракція
- •Перегонка
- •Відомі класифікації методів аналізу
- •Хімічні методи аналізу
- •Якісний аналіз
- •Кількісний аналіз
- •Основи гравіметрії
- •Об’ємний аналіз
- •Фізичні методи аналізу
- •Активаційний аналіз
- •Спектральний аналіз
- •Метод ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •Люмінесцентний аналіз
- •Радіометричний аналіз
- •Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Спектрофотометричний аналіз
- •Хроматографічний аналіз
- •Фотохімічний аналіз
- •Калориметрія
- •Біологічні методи аналізу
- •Біоіндикація
- •Біотестування
- •Математичні методи
- •Частина II. Практичні і лабораторні роботи Розділ 1. Біогеохімічне випробування
- •Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії
- •Похибки вимірювань
- •Відбір проб компонентів біосфери
- •Відбір проб атмосферного повітря
- •Відбір проб ґрунту і мулів
- •Відбір проб води
- •Відбір проб завислої речовини
- •Відбір проб рослин
- •Відбір проб біосубстратів інших видів
- •1.4. Пробопідготовка живої речовини до аналізу
- •Загальні положення про хімічний склад літосфери і
- •Практична робота.
- •Біосистемах
- •Аналітичний контроль біогенних елементів
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Якісний нон чи реактив
- •Лабораторна робота.
- •Розділ 3. Дослідження компонентів біосфери в біогеохімії
- •Педосфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •IIі (гідролітічноїкислотності) /иМе(сн3соо)2
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Гідросфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •До токсичності 802
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Жива речовина
- •Лабораторна робота.
- •Синє забарвлення комплексних адсорбційних сполук іоду.
- •(Розчин)
- •Приготов-
- •Практична робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Біоіндикація
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Додатки
- •Кларки деяких хімічних елементів в літосфері і ґрунті (за даними о. II. Виноградова)
- •Коефіцієнти переведення рН ацетатної витяжки ґрунту в одиниці гідролітичної кислотності (за г. О. Білявським і л. І. Бутченко)
- •Типи і ступені засоленості ґрунтів залежно від концентрації солей (за н. І. Базилевич, є. І. Пайковою)
- •Література
Відомі класифікації методів аналізу
За своїм призначенням методи визначення макро- і мікро- с.цементів у біогеохімії поділяють на три види.
Методи масового аналізу — аналіз природних об’єктів: і р унтів, гірських порід, вод наземних, підземних і атмосферних іжерел, біологічних рідин, покривних і внутрішніх тканин міодини, тварин і рослин і їх органів. Результати цих досліджень повинні бути співставленими в зональному плані і відповідати природному біогеохімічному ланцюгу міграції визначуваного елемента в біосфері.
Методи спеціального призначення — специфічні методи підвищеної чутливості, застосовувані для визначення окремих м і кроелементів або речовин, відпрацьовані прийоми для визначен- п н одного типу проб.
Польові методи - це методи експрес-аналізу, застосовні іп- тільки в польових умовах, але й у лабораторії для одержання за
прощеною методикою швидких результатів.
У залежності від доступності досліджуваного об’єкта в п і о г< ‘охімії розрізняють дистанційні і контактні методи аналізу.
Дистанційні методи здійснюються на відстані з передачею результатів у вигляді сигналів. Вони вимагають як простих пристосувань, так і складної апаратури, спеціальних станцій, і ізііданчиків, які оснащені зондами, роботами, бурильними і і шовками. Ці методи також широко застосовуються в гідрометеорології (радіозонди, гео- і гідроакустика), космонавтиці 11 немічні супутники і станції), медицині (зондування органів, п.тризвукові дослідження, забір проб тканин), геології (зонд І протяжний для свердловин).
У біогеохімії за допомогою оптичних методів, спектрального ин і'іізу, зондів, ракетної й авіатехники встановлюють вміст
піруднюючих речовин, вологи, пилу, радіонуклідів у земній
з фері, гідросфері, а для дослідження складу йоносфери
є- (роблені методи випробування за допомогою радіохвиль.
Ііп гзнційні методи незамінні при аналізі води: визначенні
температури, солоності води, глибини, сили шторму. Так, силу шторму встановлюють за утворенням і вітровим переносом піни: зі зростанням сили шторму збільшується кількість піни; наприклад, незначна кількість піни при 2 балах у береговій смузі змінюється суцільною піною всього морського простору при восьмибальному штормі.
За допомогою акустичних хвиль (Я< 0,1 м), для яких відомі співвідношення залежності швидкості звуку від температури, солоності, тиску, розроблені методи визначення цих характеристик: при зміні температури на 1° швидкість звуку зростає на 3 м/с; при солоності 1 г/кг зафіксоване зростання швидкості звуку на 1,2 м/с; при зростанні тиску на 103 кПа швидкість звуку збільшується на 1,6 м/с.
Дистанційні методи використовуються при аналізі ґрунтів у вертикальном розрізі для одержання даних хімічного складу, температури, вологості, вмісту гумусу і гумінових кислот. Причому, йде інформація не тільки про підземний стан літосфери, але і про наземний шар - його рослинність, культивування, ерозію, засолення,забруднення.
Біогеохімічні дані дистанційного зондування Землі досить інформативні. Так, на зимових космічних фотознімках земної поверхні в районах населених пунктів і промислових зон на фоні снігового покриву чітко видно ареали забруднення снігу у результаті переносу повітряним шляхом і поверхнею забруднюючих речовин. Тон зображення корелюється з підсупутниковими дослідженнями ступеня забруднення снігового покриву. Дані дистанційного контролю такого роду використовуються для контурування районів інтенсивної антропогенної діяльності при ландшафтно-біогеохімічних роботах.
Контактні методи більш поширені і багатогранні. Вони включають визначення органолептичних показників повітря і води, візуальне виявлення за допомогою індикаторів, безпосередній добір проб і їх якісний і кількісний аналіз.
Органолептичний метод - різновид якісного аналізу за допомогою органів почуттів: нюху, зорового сприйняття і смаку. За специфічним запахом можна встановити в повітрі наявність випускних газів автотранспорту, аміаку (їчГНД, сірчистого газу (Б02), озону (Оа) і т.д.; гідрогенсульфуру, хлору, фенолу у воді. За кольором фіксують забруднення повітря хлором (СІ — зеленувато- всовтий газ), нітроген діоксидом (N0 - жовтогарячий), бромом (Вг — темно-бурий). Сльозогін викликають лакриматори, що потрапляють у повітря, напр., бромацетон СН3 - СО - СН2Вг, пероксиацетилнітрат СН3 - СО - О - О - N©2- Про методики позначення органолептичних показників води див. ч. II, 3.2.1.
Індикаторний метод - також якісний спосіб визначення стану повітря, ґрунту і води за зміною забарвлення індикаторів, папр., змішаний чотирикомпонентний індикатор встановлює наявність у повітрі лужних аерозолів, змінюючи забарвлення з із >вто-жовтогарячого (нейтральне середовище), на зелений (середні концентрації) і досягаючи фіолетового кольору в сильнолужному середовищі. Фільтрувальний папір, змочений КІ, буріє в атмосфері озону; універсальний індикатор синіє при появі аміачної пари; папір, просочений розчином РЬ(ІМП3)2, чорніє в присутності Н28.
За принципом дослідження методи, застосовувані в біогео- хімічних дослідженнях, класифікуються, як хімічні, фізико- х і м Ічні, фізичні, біологічні, калориметричні, математичні. По суті х і мі чні - це класичні аналітичні методи, що традиційно включають ч п існий і кількісний аналіз.
Якісний аналіз геохімічного об’єкта або біосубстрату вирішує задачу встановлення складу досліджуваного об’єкта, у зв’язку з чим проводиться 1) елементний аналіз, що встановлює з шейх хімічних елементів складається речовина; 2) йонна ідентифікація, напр., встановлення простих йонів, Ее2+, Вг, в2 .складних і комплексних йонів, напр., Ж>2", [Си(С1Ч)4]2‘; 3) визначення молекулярного складу, напр., Ва(0Н)2'8Н20. Методи якісного аналізу дають можливість встановити склад об’єктів не тільки земної біосфери, але і космосу.
Кількісний аналіз - розділ аналітичної хімії, задачею якого і визначення маси, концентрації, будь-якої кількісної характеристики, встановлення кількісних співвідношень складових частин сум і ші або сполуки. Визначувані компоненти кількісного аналізу - втоми, молекули, ізотопи, функціональні групи, фази, тому розрізняють елементний кількісний аналіз, молекулярний, і ттопний, фазовий і аналіз органічних речовин, що включає ■ труктурний аналіз.
Запитання для контролю знань
Як класифікуються методи в біогеохімії, виходячи з принципу дослідження?
Які методи називають органолептичними?
Для аналізу повітря здійснюється відбір проб за допомогою аспіратора, безпосередньо аналіз здійснюють на газоаналізаторах. До дистанційних чи контактних відносяться аспіраційні методи і робота на газоаналізаторі?
Наведіть приклади взаємопроникнення наук на прикладі методів аналізу в ланцюзі «аналітична хімія - біогеохімія - екологія».
Якщо мова йде про аналіз об’єкта біосфери загальновідомим біогеохімічним методом, чи можна віднести його до масових методів аналізу?
