- •Практикум з біогеохімії для екологів Навчальний посібник
- •Передмова
- •Частина і. Теоретичні основи експерименту в біогеохімії Розділ 1. Техніка лабораторної роботи
- •Посуд і обладнання
- •Види скла лабораторного призначення
- •Правила безпеки при роботі зі склом
- •Хімічний посуд
- •Основні операції і прийоми лабораторної роботи
- •Температурний режим
- •Осушення й осушувані
- •Фільтрування
- •1.2.4. Прожарювання
- •Методи поділу й очищення
- •Перекристалізація
- •Сублімація
- •Екстракція
- •Перегонка
- •Відомі класифікації методів аналізу
- •Хімічні методи аналізу
- •Якісний аналіз
- •Кількісний аналіз
- •Основи гравіметрії
- •Об’ємний аналіз
- •Фізичні методи аналізу
- •Активаційний аналіз
- •Спектральний аналіз
- •Метод ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •Люмінесцентний аналіз
- •Радіометричний аналіз
- •Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Спектрофотометричний аналіз
- •Хроматографічний аналіз
- •Фотохімічний аналіз
- •Калориметрія
- •Біологічні методи аналізу
- •Біоіндикація
- •Біотестування
- •Математичні методи
- •Частина II. Практичні і лабораторні роботи Розділ 1. Біогеохімічне випробування
- •Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії
- •Похибки вимірювань
- •Відбір проб компонентів біосфери
- •Відбір проб атмосферного повітря
- •Відбір проб ґрунту і мулів
- •Відбір проб води
- •Відбір проб завислої речовини
- •Відбір проб рослин
- •Відбір проб біосубстратів інших видів
- •1.4. Пробопідготовка живої речовини до аналізу
- •Загальні положення про хімічний склад літосфери і
- •Практична робота.
- •Біосистемах
- •Аналітичний контроль біогенних елементів
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Якісний нон чи реактив
- •Лабораторна робота.
- •Розділ 3. Дослідження компонентів біосфери в біогеохімії
- •Педосфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •IIі (гідролітічноїкислотності) /иМе(сн3соо)2
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Гідросфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •До токсичності 802
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Жива речовина
- •Лабораторна робота.
- •Синє забарвлення комплексних адсорбційних сполук іоду.
- •(Розчин)
- •Приготов-
- •Практична робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Біоіндикація
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Додатки
- •Кларки деяких хімічних елементів в літосфері і ґрунті (за даними о. II. Виноградова)
- •Коефіцієнти переведення рН ацетатної витяжки ґрунту в одиниці гідролітичної кислотності (за г. О. Білявським і л. І. Бутченко)
- •Типи і ступені засоленості ґрунтів залежно від концентрації солей (за н. І. Базилевич, є. І. Пайковою)
- •Література
Практична робота.
ВИЗНАЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ ФІЗИКО-
ХІМІЧНОЇ МІГРАЦІЇ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Метою роботи є вміння орієнтуватися серед безлічі відомих хімічних елементів; класифікувати біогенні елементи живої речовини за кількісним і фізіологічним критеріями; розраховувати напівкількісні характеристики фізико-хімічної міграції, пов’язані з фізико-хімічними властивостями елементів і їх функціонуванням у біосфері.
Теоретична частина
Постійний рух і пересування хімічних елементів у природі, періодично завершуючись циклом, є міграція. Міграція хімічних елементів є безперервною й охоплює всю біосферу. Закон міграції, сформульований В. І. Вернадським стверджує: «Міграція хімічних елементів у біосфері відбувається при особистій участі живої речовини (біогенна міграція), або ж відбувається в обстановці, геохімічні особливості якої (наявність 02, Н2, карбон діоксиду) обумовлені живою речовиною — як тією, що тепер існує на Землі, гак і тією, що виникла протягом минулих геологічних епох».
Йонні радіуси визначають розчинність сполук, їх твердість, температури плавлення і кипіння, структуру й енергію кристаліч- пнх ґраток мінералів; від них залежать міграційні здатності, особливості поширення елементів. Згадайте, що величини радіусів закономірно змінюються у залежності від положення елемента в таблиці Д. І. Менделєєва: зі зростанням порядкового номера вони зростають у групах, а в періодах — зменшуються; за діагоналлю - мають близькі розміри (правило діагональних рядів О. Є. Ферс- мана); зі збільшенням заряду катіона - зменшуються; зі збільшенням заряду аніона - зростають. Роботами О. Є. Ферсмана встановлено, шо дальність міграції зростає зі збільшенням радіуса йона і мічного елемента.
Види міграції хімічних елементів представлені схемою:
Основними характеристиками цих видів міграції є:
с> — т
показник механічної міграції И м~ , т/км2, де т - річна
витрата завислих часток у створі водотоку, 5- площа басейну водотоку;
біофільність для біогенної міграції;
коефіцієнт технофільности для техногенної міграції Рт~
Ке
де шЕ~ річний видобуток хімічного елементу; К£ - кларк елементу в літосфері;
зовнішні (і, Р,рН, ЕК) і внутрішні фактори для фізико-хімічної міграції.
До внутрішніх факторів відносяться:
а) форма перебування елемента і його хімічні властивості;
б) фактор електростатичних властивостей йонів, що мігру-
_2
ють, або показник Картледжа: ПК=1Д ’ (2.3)
де Е — заряд йона, И. - радіус йона, А;
в) енергетичні коефіцієнти для катіонної (ЕК )й аніонної (ЕКап) форм міграції:
ЕКкат = ^ [0,75(кі-К),2)], ЕКан = ^, (2 4)
де Ж - валентність елемента (заряд йона); И. — радіус йона, А • Чим більшою є величина ЕК, тим меншою є віддаленість міграції йонів.
Величини йонних показників, або картлей поділяють усі хімічні елементи на 3 групи: І група — ПК<3 (катіони легко переходять до природних вод, комплексні йони не утворюються);
група - ПК = 3-12 (утворюються комплексні йони і погано розчинні гідролізовані сполуки);
група - ПК > 12 (утворюються добре розчинні аніони, напр., С032' і комплексні оксигеновмісні йони).
Таким чином, хімічний характер йонів можна встановити за величиною потенціалу Картледжа.
Завдання
Відповідно до варіанту завдання (табл. 2.3) для йонів зазначених хімічних елементів, з огляду на величини їх радіусів БК (див. додаток №1), розрахувати, в залежності від форми перебування в літосфері (катіон або аніон), величини енергетичних коефіцієнтів (ЕК) і картлей (ПК).
Результати занести в таблицю (зразок табл. 2.2), розташувавши йони в таблиці в порядку зменшення радіусів.
За величинами картлей встановити групу і форму перебування в літосфері даного йона; відзначити його положення на
графіку ПК = Ї(ТІ.) (рис. 2.2) відповідно до групи йонного показника (ПК).
Я,
А
1
N
ІІ
оо
о
!
гр /
катіони
Н g2y
11 гр.
1,0
(розчин)
/ Комплексні йони, осади.
/
гідролізати
0.8
_
7
/фе2+
г/Кі=9.5
Мі/
Амфоліти
0.6
_
/
^-'''Розчинні
/
комплекси
0,4
/
12
/
^—-—' тПгр.
0.2
с°з2
—
Оксигеновмісні
аніони
1
т
р,
12 3 4 5 Т\
Рис. 2.2. Величини йонних потенціалів (ПК) і хімічний характер йонів (за В. О. Алексеєнко)
Встановити хімічний характер йонів у залежності від ПК: лужний, основний, амфотерний, комплексний, кислотний.
а) У графі 7, табл. 2.2 вказати стрілками напрямок зростання йонних радіусів і збільшення величин ЕК; б) зробити висновок щодо посилення міграційних властивостей йонів і віддаленості їх міграції. Порівняти ряди. У випадку невідповідності внесіть корективи і поясніть їх.
За табл. 2.1 встановити кларк даних елементів у живій речовині і співвіднести елементи за їх функціональністю до мікро-, макро- або ультра-мікроелементів (табл. 2.2, графа 8)
Визначити біофільність (КД даних елементів. Результати всіх завдань зафіксувати в таблиці.
Приклад виконання завдання
Розглянемо міграцію йонів №2+, Hg2+, Мо4+. Ці елементи можуть перебувати у вигляді вільних йонів; запишемо ці йони і їх радіуси (див. додаток №1) у табл. 2.2 у порядку зниження.
Таблиця 2.2. Результати розрахунків фізико-хімічних і біогенних характеристик йонів хімічних елементів у літосфері і
