6. «Податковий план» президента Обами

З ініціативи президента Барака Обами у 2008 р. розпочато поетапну, трьома хвилями податкову реформу під назвою «податковий план Обами», розрахований до 2018 р. Необхідність рефори обумовлена дефіцитом федерального бюджету. Перша хвиля передбачає:

1) підвищення ставок на доходи фізичних осіб (див. табл. 3.2);

2) скорочення податкового кредиту на дітей з 1000 дол. до 500 дол.;

3) відновлення справляння податку на спадщину за максимальною ставкою 55 % з майна вартістю вище 1 млн. дол.;

4) збільшення податку на приріст капіталу з 15% до 20%, а податку з дивідендів – з 15 % до 39,6 % з 2011 р. і ще на 3,8% – з 2013 р.

Друга хвиля пов'язана з фінансуванням реформи охорони здоров’я, прозваної «Оbamacare». Зокрема вводяться: 2,3%-ний акциз на медичні прилади вартістю понад 100 дол.; 10%-ний акциз на послуги соляріїв (tanning tax); акциз на фірмові ліки (brand name drug tax), скасовується бюджетне відшкодування вартості деяких ліків.

На третій хвилі кількість платників альтернативного податку на доходи має зрости з 4 до 28 мільйонів; підвищується податок на біомоторне паливо («black liguor tax»); скасовуються деякі податкові пільги, зокрема податковий кредит по відшкодуванню затрат бізнесу на дослідження та експерименти.

Загалом у ході податкової реформи тільки у зв'язку з додат­ковими потребами коштів на фінансування охорони здоров'я передбачено провести двадцять заходів по запровадженню нових і посиленню існуючих податків.

Опоненти Обами вважають ці заходи податковим кошмаром, наступом на економічні свободи американців. Опозиція, здебільшого з активістів і прихильників Республіканської партії, організувала так звану Національну федерацію любителів чаювання (National Tea Party Federation), названу в наслідування знаменитого епізоду американської історії (1773 р.) – Бостонського чаювання (Boston Tea Party), з котрого розпочалася Війна за незалежність.

Однією з подій, яка підготовила відокремлення англійських колоній у Північній Америці від метрополії був інцидент, що увійшов в американську історію під назвою Бостонського чаювання (Boston Tea Party). Коли в 1773 р. англійський уряд наклав мито на чай, завезений у Америку Британською Ост-Індською компанією, обурені колоністи в гавані м. Бостон напали на кораблі з вантажем чаю і викинули його в море. З цього моменту почалося найбільш гостре протистояння між колоніями та метрополією, що привело до Війни за незалежність (1775–1783 рр.). Декларація незалежності США була проголошена 4 липня 1776 р.

Лідери руху «чайників» проголосили три мети:

1) фіскальна відповідальність уряду відповідно до принципу: «нижчі податки, менші видатки»;

2) обмеження конституційними нормами державне втручання в економіку та прийняття поправки до Конституції про обов'язкове бездефіцитне збалансування федерального бюджету;

3) забезпечення повного простору вільним ринкам.

Тим самим рух «чайників» перетворився в серйозний фактор внутрішньої політики.

Разом із тим критика «чайників» не зовсім справедлива. Адже у силу унікальної складності й об'ємності законодавства першочергове значення відведено модернізації податкової служби та вдосконаленню адміністрування податків. Обама поставив перед СВД амбіціозні задачі. Справляння податків має бути рішучим чином спрощене і здешевлене за допомогою:

1) консолідації різноманітних податкових кредитів;

2) звільнення малодохідних платників похилого віку від обов'язку подавати податкові декларації;

3) спрощення форм і звітності до такої міри, що дозволить платнику оформити податкові документи без допомоги консультанта протягом п'яти хвилин (!). У результаті 40 мільйонів американців зекономлять на оплаті податкових консультантів 2 млрд. дол. і вивільнять 200 млн. годин часу або 23 роки!