15

Тема: основи конституційного права україни.

Мета: проаналізувати конституційні норми, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства як цілісної соціальної системи, ознайомити студентів із основами конституційного права України, загальними засадами конституційного ладу, народовладдям та формами його здійснення, сформувати у студентів поняття Конституції як Основного закону держави, познайомити студентів з державними символами України, народовладдям та формами його здійснення; охарактеризувати види виборів та головні принципи виборчого права.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Правонаступництво України.

2. Народовладдя в Україні. Види референдумів. Виборча система в Україні.

Список літератури, для підготовки до питань, що виносяться на срс

Нормативні джерела:

1. Конституція України від 28 червня1996 року.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.

3. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.

4. Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 року.

5. Закон України «Про вибори народних депутатів» від 17 листопада 2011 року.

6. Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року (в редакції від 18 березня 2004 року).

7. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року.

Основна:

1. Правознавство: Підручник/ А.І. Берлач, С.С. Бичкова, Д.О. Карпенко, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, В.І. Осадчий. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – с.182-186, 223-235.

2. Погорілко В.Ф., Шпиталенко Г.А. Правознавство: Підручник. – К.: Каравела, 2013. – с. 212-219.

3. Основи правознавства України: Навчальний посібник/ Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. – Х.: Одіссей, 2013. – с. 102-104, 136-137.

4. Ратушняк С.П. Правознавство: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – с. 111-113, 179-185.

5. Молдован В.В., Чулінда Л.І. Правознавство. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – с. 92-94.

6. Основи правознавства/ Раденко Т.В., Раденко В.Б., Кравчина І.Б., Лихачов Р.Б. – Х.: ФОП Співак В.Л., 2013. – с. 111-114, 148-153.

7. Осауленко О.І. Основи правознавства: Навчальний посібник для абітурієнтів. – К.: КНТ. 2008. – с. 137-139, 159-161.

8. Правознавство: Підручник/ за ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – с. 186-189, 195-208.

Додаткова:

1. Основи права України/ за ред. В.Л. Ортинського. – Львів: Оріяна-Нова, 2005. – с. 45-48.

2. Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Правознавство: Навчальний посібник для студентів денної та заочної форми навчання всіх спеціальностей. – Житомир: ЖДТУ, 2003. – с. 57-59, 76-82.

Електронні джерела:

1. Кунченко-Харченко В.І. Правознавство, 2011. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/pravo.

2. Погорілко В.Ф. Конституційне право України. Підручник, 2010. - – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/pravo.

3. Совгиря О.В. Конституційне право України. Навчальний посібник, 2012. - – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/pravo.

4. Шаптала Н.К. Конституційне право України. Навчальний посібник, 2012. - – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/pravo.

1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Правонаступництво України.

Декларація про державний суверенітет України

Події, що відбувалися в СРСР в другій половині 80-х років XX ст., призвели до його розпаду. Саме на фоні цих подій і відбулося утворення незалежної держави Україна.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

Декларація — офіційне проголо­шення державою, політичною партією, міжнародними організаціями головних принципів діяльності, програмних позицій.

Декларація проголошувала державний, народний та національний суверенітет.

Суверенітет — верховенство, повнота і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Національний суверенітет - це повновладдя нації, її можливість вільно вирішувати всі питання свого національного життя, в тому числі й щодо створення самостійної держави.

Народний суверенітет — повновладдя народу, здійснення ним своєї неподільної влади самостійно і незалежно від інших соціальних сил, визнання народу єдиним джерелом влади.

Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці. «Повновладдя народу України реалізується на основі Конституції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад...»

Державний суверенітет — повновладдя і незалежність держа­ви, що полягають у її праві самостійно вирішувати свої внутрішні та зовнішні питання без втручання інших держав.

Влада держави розповсюджується на всі організації, на всіх осіб, що знаходяться у країні. На міжнародній арені держава самостійно приймає рішення щодо напрямків зовнішньої політики, вступу до міжнародних організацій, встановлення політичних та економічних зв’язків з іншими державами.

Декларація про державний суверенітет України містить такі компоненти державного суверенітету та проголошувала:

• верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території;

• громадянство України;

• недоторканність території України;

• право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством;

• самостійність України в організації охорони природи та вико­ристання її природних ресурсів;

• самостійність у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації і всіх національностей, що проживають на її території;

• право України на власні збройні сили, внутрішні війська та органи державної безпеки;

• Україну суб’єктом міжнародного права.

Декларація мала статус конституційного акту, складалася з 10 розділів, відкривала шлях до незалежності, була покладена в основу Конституції 1996 р.

Структура Декларації про державний суверенітет України:

Розділ І. Самовизначення української нації. Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення.

Розділ II. Народовладдя. Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.

Розділ III. Державна влада. Україна є самостійною у вирішенні будь-яких питань свого державного життя.

Розділ IV. Громадянство Української РСР. Українська РСР має своє громадянство... Усі громадяни мають гарантовані права та свободи, передбачені Конституцією України і міжнародним правом. Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх громадян Республіки.

Розділ V. Територіальне верховенство. Українська РСР здійснює верховенство на всій своїй території. Територія Української РСР в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Розділ VI. Економічна самостійність. Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах. Народ України має виключне право на володіння, користування та розпорядження багатством України.

Розділ VII. Екологічна безпека. Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території Республіки та порядок використання природних ресурсів.

Розділ VIII. Культурний розвиток. Українська РСР є самостійною у вирішенні питань науки, освіти, культурного та духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку.

Розділ IХ. Зовнішня і внутрішня безпека. Українська РСР має право на власні Збройні Сили. Українська РСР має власні внутрішні війська та органи державної безпеки...

Розділ X. Міжнародні відносини. Українська РСР як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, бере участь у діяльності міжнародних організацій... Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування... Українська РСР визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

3 серпня 1990 р. був прийнятий Закон «Про економічну самостійність України», який визначив зміст економічної самостійності як необхідної умови державного суверенітету.