Література

1. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. Учебное пособие.– СПб.: Питер, 2001.–304с.

2. Инновационный менеджмент: Справ, пособие / Под ред. П. Н. Завлина и др. – М: ЦИСИН, 1998. —503с.

3. Грабар І.Г. Лещенко М.І., Малиновський А.С., Ходаківський Є.І. Наукові парки інноваційного підприємництва. Технопарк/ Монографія.-Житомир: Житомирський національний агроекологічний університет, 2009.-301с.

4. Ковалев Г.Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. для вузов /Под ред. проф. В. А. Швандара. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 284 с.

5. Кузьмінський В.О. Інноваційно-інвестиційний потенціал інтегрованих корпоративних структур. – К .:Центр стратегічної підтримки, 2003.– 76 с.

6. Морозов Ю. П. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. – Н.Новгород: ННГУ, 1997.—319с.

7. Мотовилов О. В. Банковское и коммерческое кредитование и финансирование инноваций. — СПб., 1994. — 381 с.

8. Покропивний С. Ф., Новак А. П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Збірник навчально-методичних матеріалів. — К.: КНЕУ, 1997.—216с.

9. Синергетична парадигма економіки: Монографія /Є.І.Ходаківський,, І.Г.Грабар, Ю.І.Цал–Цалко, І.Є.Януль і інш. – Житомир:2007. – 160с.

10. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку: Навч. Посібник. –К.: Вища школа., 2002.– 254с.

11. Управление инвестициями: В 2 т. / В. В. Шеремет, В. Д. Павлюченко й др. – М.: Высш. шк., 1998.–Т. 1. — 402 с.; Т. 2. — 426с.

12. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 1999.—400с.

13. Ходаківський Є.І., Данилко В.К., Цал-Цалко Ю.С. Методологія наукових досліджень в парадигмі синергетики/За ред.. д.е.н. Є.І.Ходаківського.-Житомир: Житомирський національний агроекологічний університет, 2009.-340с.

14. Черваньов Д. М., Нейкова Л. I. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 1999. — 492 с.

Додаток 1

Пропозиції і досягнення технопарків України

(за матеріалами виставки "Екологічні технології й інновації" 3-5 квітня 2008 року, Київ)

1.Технопарк "Інститут електрозварювання

імені Е.О. Патона"

Технопарк «Інститут електрозварювання імені Е.О. Патона» створений у липні 2000 р. на базі науково-технологічного комплексу «Інститут електрозварювання ім. Е.О. Патона» (НТК ІЕЗ) НАН України в м. Києві. У своїй діяльності Технопарк керується Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології й матеріали, оптоелектроніка й сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Е.О. Патона", "Інститут монокристалів"».

Технопарк ІЕЗ є організацією, відкритою для прийому нових членів і співробітництва в нових областях. Його членами можуть стати організації будь-якої форми власності й будь-якої організаційної структури, які володіють інноваційними або інвестиційними проектами, що відповідають пріоритетним напрямкам діяльності Технопарку ІЕЗ.

Рішення про зміну складу Технопарку шляхом включення в його структуру нових учасників (або виключення ) приймає Президент за рекомендацією Науково-технічної ради Технопарку. Організація, що має намір стати учасником Технопарку, звертається до його керівництва із заявою. Науково-технічна рада Технопарку розглядає представлену заяву протягом 45 діб з моменту надходження.

Пріоритетні напрямки діяльності.

Використання новітніх досягнень зварювальної науки й техніки по таких напрямках:

• сучасні енергоефективні й ресурсозберігаючі технології, устаткування й конструкції;

• спеціальна електрометалургія, технології переробки металобрухту, збагачення металургійної сировини, підвищення якості кінцевої металургійної продукції;

• сучасні машини, механізми й нова техніка в ракетно-космічній і авіаційній областях, у суднобудуванні, залізничному й морському транспорті;

• грунтообробна та збиральна техніка із продовженим, завдяки технологіям зварювання й зміцненню робочих органів, ресурсом;

• зварювальні процеси при будівництві, експлуатації й реконструкції доріг, мостів і транспортних систем, включаючи трубопроводи;

• оздоровлення навколишнього середовища й людини, у т.ч. шляхом зниження техногенного впливу зварювального виробництва на аеро-, гідро-, геоекологію, використання зварювання й аналогічних технологій у медицині;

• підвищення кваліфікації й розвиток інноваційної культури розроблювачів і споживачів продукції зварювального виробництва.

Досягнення

Технопарком зареєстровані 13 інноваційних проектів. По 10-ти проектах ведеться дослідницьке і промислове виробництво інноваційної продукції. До виконання проектів притягнуті 6,1 тис. осіб, створено 578 нових робочих місць. Учасники Технопарку - виконавці проектів, постійно нарощують обсяги виробництва й платежі в бюджет як від інноваційної, так і іншої діяльності.

Загальний обсяг реалізації інноваційної продукції за 2000–2003 р. становить 1212780,7 тис. грн., у т.ч. експортовано продукції на 178761,0 тис. грн. Перераховано в бюджети й державні цільові фонди 34433,7 тис. грн., у тому числі в бюджет надійшло 13327,8 тис. грн. З використанням коштів спецрахунку Технопарку до фінансування науково-технічної сфери залучено 26297,4 тис. грн., з яких 93,9% — на створення, модернізацію й реконструкцію науково-технологічних і дослідно-експериментальних ділянок, придбання наукового й виробничого устаткування (тобто створення матеріальної бази інноваційної діяльності); 5,9% —  на проведення НДДКР, підготовку конструкторської й технологічної документації, технічних умов, патентування розробок, придбання прав на об'єкти інтелектуальної власності; 0,2% - на організацію конференцій, семінарів і виставок, публікацію результатів наукових досліджень і інноваційної діяльності.

Державна підтримка інноваційних проектів у вигляді реінвестиції коштів спецрахунку, сформованого завдяки спеціальному режиму, становить не більше 10% всіх витрат на виконання проектів, інше фінансування здійснюється за рахунок власних ресурсів виконавців проектів. Але навіть така незначна підтримка допомагає вирішувати питання, які не розглядалися багато років. От лише деякі з них.

Реалізація спільного проекту Технопарку ІЕЗ і електромашинобудівного заводу «СЕЛМА» дозволила значно обновити й розширити номенклатуру устаткування для дугового зварювання — технології, що широко застосовується в промисловості й будівництві. При цьому забезпечуються потреби у зварювальному устаткуванні не тільки України, але й значно збільшилися обсяги його поставок за кордон. Частка експорту вже сьогодні становить більше 65% від загального обсягу продукції, що випускається підприємством.

Інститут електрозварювання ім. Е.О. Патона разом з Інженерним центром зварювання тиском розробили технології й спроектували машини нового покоління для контактного зварювання рейок. Виготовлені на Каховському заводі електрозварювального устаткування, вони вже сьогодні застосовуються при будівництві швидкісних залізниць і метрополітенів. Проект передбачає до кінця 2005 р. збільшити частку експорту з 20 до 75% від загального обсягу продукції. Уже укладені контракти з Китаєм, Кореєю, Австрією й Росією на поставки новітніх установок для стикового зварювання. Зараз за кошти спецрахунку готується проект трубозварювальної машини нового покоління для прокладання магістральних нафто- і газопроводів.

Інноваційний проект Запорізького заводу зварювальних флюсів і скловиробів спрямований на доведення до промислового рівня й впровадження у виробництво розробленої в Інституті дуплекс-технології виплавки зварювальних флюсів, що дозволяє випускати як традиційні марки флюсів, так і нові високоякісні флюси для зварювання. Вони застосовуються в мосто- і суднобудуванні, трубній промисловості, у тому числі в північних широтах. Удвічі зменшені витрати дефіцитних імпортних компонентів шихти високої вартості, вони замінені шлаки-відходами металургійних і трубозварювальних заводів України.

На Інгулецкому гірничо-збагачувальному комбінаті приступили до реалізації інноваційного проекту по попередньому збагаченню залізної руди методом сухої магнітної сепарації й технології магнітно-флотаційного доведення концентрату. Впровадження цього проекту дозволяє підвищити утримування заліза в концентраті з 64 до 70%, що відповідає показникам світових ГЗК, які працюють на більш багатих рудах. У жовтні 2003 р. введена в дію перша черга комплексу магнітно-флотаційного доведення. Це початок технологічного прориву, що виведе ІнГЗК у першу десятку світових ГЗК.

Базова наукова організація Технопарку - ІЕЗ ім. Е.О. Патона на розвиток своєї науково-лабораторної бази, що застаріла за минулі десятиліття, одержала 3,8 млн. грн. Зараз на кошти централізованого спецрахунку Технопарку готується ряд унікальних науково-інноваційних проектів, на які в держави немає й найближчим часом не буде грошей (наприклад, зварювання м'яких тканин людини й ін.)