3.5. Методи управління вибором інноваційних стратегій підприємства

Однак наскільки швидко підприємство зможе змінити стратегію, перейти від становища імітатора, що користується чужими результатами технологічного розвитку до наступальної стратегії, що ґрунтується на творчих можливостях колективу, багато в чому залежить від політики керівництва.

Єдиної, успішної для всіх підприємств моделі інноваційної стратегії не існує. Вибір стратегії залежить від великої кількості факторів, в т.ч. від ринкової позиції підприємства, динаміки її зміни, виробничого й технічного потенціалу підприємства, продукту чи послуг, що виробляються, стану економіки, культурного середовища та інше.

Оцінка вибраної стратегії здійснюється у вигляді аналізу того, наскільки враховані чинники успіху при її формуванні. Важливим є допоміжний аналіз з метою визначення відповідності обраної стратегії можливостям фірми і вимогам зовнішнього середовища, прийнятності ризику, закладеного в стратегії (реалістичність передбачень, негативні наслідки, наскільки ризик виправданий).

Вибір інноваційної стратегії включає такі етапи:

1) визначаються базові стратегії розвитку та їх інноваційні складові;

2) розробляються й оцінюються альтернативні інноваційні стратегії;

3) здійснюються вибір і обґрунтування інноваційної стратегії, якій віддається перевага.

Інноваційну стратегію розвитку підприємства слід розглядати на кількох рівнях планування та управління. Для її розробки застосовують різні підходи. Так, на корпоративному рівні управління доцільно використовувати, в основному SWOT –аналіз, на бізнес-рівні – GAP-аналіз, стратегічну модель Портера, матрицю Бостонської консультативної групи, матрицю „Мак-Кінсі – Дженерал Електрик”; на товарному рівні – в основному STP-аналіз.

Інноваційна стратегія не буде справді ефективною, якщо вона не враховує ситуації на підприємстві, не створює істотної переваги над конкурентами та не забезпечує розвитку підприємства в довгостроковій перспективі. Після вибору найбільш привабливої інноваційної стратегії приймається рішення про виділення ресурсів на розроблення нових проектів. Таким чином, при визначенні найбільш привабливої інноваційної стратегії організації дотримуються певних критеріїв, серед яких найважливішими є:

• відповідність можливостям і загрозам зовнішнього середовища;

• відповідність цілям організації і сумісність з її місією;

• досягнення конкурентних переваг за рахунок використання сильних сторін фірми і слабкості конкурентів, нейтралізації або компенсації слабких сторін підприємства і сильних сторін (переваг) конкурентів;

• наявність необхідних ресурсів, наукового, технічного, виробничого, кадрового потенціалів;

• досягнення балансу між усіма структурними підрозділами фірми;

• використання ефекту синергізму інноваційної діяльності як єдиної системи.

3.6. Організація інновацій

Поняття «організація інновацій» характеризує способи упорядкування і регулювання дій окремих особистостей і автономних груп працівників, орієнтованих на досягнення деяких цілей по утворенню та реалізації в соціально-культурній, науково-технічній, виробничій, економічній сферах діяльності людей інновації того чи іншого виду спрямування, різного ступеню новизни та складності, практичної цінності та ефективності шляхом спільних і скоординованих дій. При цьому інноваційна діяльність характеризується динамізмом, високими темпами морального старіння отриманих результатів і відповідно появою і реалізацією нових інновацій.

Організацію інновацій можна розглядати з різних позицій, зокрема, як:

1. Внутрішнє упорядкування тієї чи іншої системи і погоджена взаємодія частин.

2. Сукупність процесів або дій, направлених на утворення і досконалість взаємозв’язків між частинами цілого.

3. Об’єднання людей, що спільно реалізують ту чи іншу програму і досягають певних цілей, діючи на основі установлених правил та процедур.

Успішне впровадження науково-технічних нововведень із зазначеними параметрами і строками забезпечується відповідною організацією процесу впровадження на всіх стадіях циклу «дослідження – виробництво - експлуатація». Основними завданнями впровадження результатів НДДКР є:

• забезпечення процесів упровадження прогнозів, комплексних програм, перспективних і поточних планів, оперативного управління;

• збалансованість планів нової техніки з планами капітального будівництва, поставок обладнання і матеріалів;

• вибір таких організаційних форм впровадження, які найбільш відповідають завданням, що вирішуються;

• досягнення раціональних співвідношень виробничих потужностей;

• раціональне використання наукових, конструкторських, проектних, технологічних, випробувальних та виробничих потужностей;

• розвиток і підвищення ефективності роботи експериментальних дільниць, дослідницьких виробництв та дослідницьких баз;

• використання сучасних економічних відносин учасників розробки, дотримання сторонами договірних зобов’язань;

• кадрове забезпечення процесів впровадження;

• широка реклама наукових інновацій у передбачуваних сферах використання;

• створення мережі серісного обслуговування нових інтелектуальних продуктів у споживача.

Використання традиційних і нових форм організації впровадження іновацій визначають можливість, масштаб і строк впровадження, а також технічний, економічний та соціальний ефект від інновації.

Основні терміни і поняття: інноваційна політика підприємства, планування інновацій, стратегічне планування, стратегія, організація інновацій.

Питання до розділу 3:

1. Назвіть складові елементи інноваційної політики підприємства;

2. Особливості інноваційної політики;

3. Охарактеризуйте порядок розроблення інноваційної політики;

4. Вкажіть основні принципи планування інновацій;

5. Класифікація типів інноваційної стратегії за Х. Фріменом.