§ 26. Резолюція

Резолюція— це документ, який фіксує рішення, по­станову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, з'їздах, кон­ференціях; її вміщують у кінці протоколу або пишуть окремо й додають до нього.

Резолюція складається із вступної (констатуючої) і директивної частин. У констатуючій частині спочатку відзначають досягнення з питання, що розглядається, а потім указують недоліки. У ди­рективній (резолютивній) частині роблять узагальнені висновки, оцінюють роботу, визначають конкретні заходи з кожного питання, спрямовані на виконання поставлених завдань, усунення виявлених недоліків, зазначають відповідальних осіб.

§ 27. Правопис слів іншомовного походження Правопис й, і, ї

Написання й, і, ї в словах іншомовного походження підлягає фонетичному принципу української орфографії і регулюється та­кими правилами.

І. Буква й пишеться:

1. У загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед літерами, що позначають приголосні звуки:

динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа, трикотаж (правило дев'ятки).

2. У власних назвах:

а) у географічних назвах, що закінчуються на -ика, -ида: Аме­рика, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида;

б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;

в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж, Рига, Рим, Мадрид, Великобританія, Крит;

г) в окремих словах, узвичаєних з й: Єгипет, Єрусалим, Пале­стина, Сизрань, Сицилія, Сирія, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.

II. Буква і пишеться:

1. На початку слова як у загальних, так і у власних назвах:

інститут, ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія, Ібрагім.

2. У середині слів після букв, що позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер.

3. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі.

4. Після приголосних в особових іменах і в географічних на­звах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Шіллер.

5. Після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед на­ступним приголосним: бізнес, вібрація, академія, хімія, література, ніша.

III. Буква Упишеться після букв, що позначають голосні звуки:

мозаїка наївний, атеїст.

Правопис е, є

1. Після літер, що позначають тверді приголосні, пишеться е:

декан, легенда, телефон.

1. На початку слова здебільшого пишеться е: етап, ескадрон, але в деяких словах пишеться є: Єгипет, Європа, Єва.

' 3. Після а, о, у в середині слів пишеться е: поет, силует, фа­етон (але траєкторія).

4. Після апострофа, м'якого знака е, і, й пишеться є: п'єдестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).

5. В іншомовних префіксах де-, ре- завжди пишеться е: де­націоналізація, реконструкція.

Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:

1. Після букв, що позначають губні приголосні б, п, в, м, ф, шиплячі ж, ч, т, задньоязикові г, к, х та після р перед я, ю, є, ї:

інтерн 'ю, прем 'єра, миш 'як, Х'юстон, бар 'єр, кар 'єр.

1. Після префіксів, що закінчуються на приголосний, перед ю, є: ін 'єкція, ад 'ютант, суб 'єкт, кон 'юнктура.

Апостроф не пишеться:

1. Якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього приголос­ного: гравюра, пюре, бюро, кювет.

1. Перед йо: курйоз, серйозний.