§ 23. Зміни приголосних при словотворенні

При творенні нових слів та їх форм певних фонетичних змін зазнають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі.

1. Перед суфіксами -ськ(ий). -ств(о) змінюються приголосні [г], [ж], [з], [к], [ч], [ц], [х], [ш], [с]:

а) х, ш,с+ -ськ(ий), -ств(р) = -ськ(цй), -ств(о): птах — пта­ство, товариш — товариський, товариство, Одеса — одеський; б) г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Париж — паризький, Ладога —ладозький, боягуз — боягузтво, Кавказ — кавказький;

в) к, ч, ц + -ськ(цй), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о); козак — ко­зацький, викладач — викладацький, молодець —молодецький, мо­лодецтво.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) зазнають змін лише у вимові, а на письмі зберігаються: брат — братський.

Примітка. У деяких прикметниках, утворених від іменників іншомовно­го походження, приголосні [г], [к], [х], [ш} перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) не змінюються: казах — казахський, Карабах — карабахський, тюрк — тюркський.

2. При творенні іменників із суфіксом -ин(а) змінюються:

а) групи приголосних -цьк- — на -чч-: козацький — козаччина, донецький—Донеччина (але: галицький—Галичина);

б) групи приголосних -ськ-, -ск; -сок- — на -щ-: полтавський

—Полтавщина, віск—вощина, пісок—піщина.

3. При творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан-групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-(\шч\): віск — вощаний, вощанка; дошка — дощаний.

4. При творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни групи при­голосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-([шч\), а -зк- на -жч- вереск

— верещати, простити — прощати, брязк — бряжчати.

5. При творенні форми вищого ступеня прикметників та при­слівників за допомогою суфікса -ш(ий) приголосні [г], [ж], [з] змінюються на [жч], а приголосний с — на [шч\ (орф. щ); дорогий

— дорожчий, дужий — дужчий, високий — вищий (вище); але:

легкий — легший (легше). Це стосується також дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: вужчати, дужчати.

6. Приголосні основи [к], [ц] перед суфіксом -н- змінюються на -ч-: вік — вічний, вічність, вічно; молоко— молочний; місяць

— місячний; пшениця — пшеничний.

Примітка. Виняток становлять слова: торішній, дворушник, соняшник. Рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), мірошник.

§ 24. Розділові знаки при уточнювальних членах речення

Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов'язані однією син­таксичною функцією і пов'язуються лише інтонацією або інтона­цією й пояснювальними словами тобто, або, цебто, а саме тощо.

Комою відокремлюються:

1) означення, що уточнюють попередні означення: Море синє, аж чорне, тільки білою піною б 'є об берег (Коц.); Вода в такий час була майже гаряча, значно тепліша від ранкового повітря, бо серпень ранками вже давав знати свій характер... (Збан.).

Уточнювальні означення можуть відокремлюватися також ти­ре: У неї в хаті завелось багато всяких вузликів із насінням — великих і малих — і раз у раз щось сушилося на вікнах (Коц.);

2) обставини (місця, часу та ін.), виражені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередні обставини: Ще мить — і вибух десь тут, зовсім поруч. На спину летять грудки землі, в лице б'є туга повітряна хвиля... (Коз.); Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Мал.); Се було літом, у жнива (Коц.);

Примітка. Часто відокремлення таких обставин залежить від бажання автора інтонаційно підкреслити їх уточнювальний характер. Якщо такої інтонації немає, обставини комами не виділяються.

3) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомо­гою слів або, тобто, себто, а саме, наприклад: Родичами польо­вого жайворонка є посмітюха, або чубатий жайворонок, і джур-бай, або степовий жайворонок (Смог.); На Поліссі трапляються «вижари», тобто болота, які ніколи не

замерзають (Дем.);

4) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допо­могою слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо: У деяких міс­тах Японії, зокрема у містах Удзумі, влаштовують свято про­водів журавлів (3 журн.); Приємно було всім, особливо перемож­цям конкурсу.

Уточнювальні члени речення слід відрізняти від однорідних.

Вправа 112. Напишіть доповідну записку проректорові з навчальної роботи з пропозицією внести зміни до навчального плану.

Вправа 113. Напишіть доповідну записку про виконану роботу під час 111 трудового семестру.

Вправа 114. Напишіть пояснювальну записку про порушення трудової дисципліни студентами вашої групи.

Вправа 116. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ{ий), -ств{о}.

Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, Воронеж, таджик, Волинь, Черкаси, киргиз, Козелець, Владивосток, товариш, Бахмач, Золотоноша, Рига, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, тюрк, гігант, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, декабрист, студент, казах, ткач, Случ, багач, Балхаш, Прилуки, інтелігент, Іртиш, матрос, Гаага, волох, чех, Галич, Санкт-Петербург.

Вправа 117. Перекладіть російські слова українською мовою, залишіть і поясніть їх правопис. Перевірте написання за словником.

Миргородский, калужский, острожский, уральский, волжский, измаильский, гадячский, одесский, узбекский, кременчугский, чер-кесский, французский, персидский, мозамбикский, запорожский, сивашский, тюркский, ужгородский, сузцкий, овручский, иракский, арзамасский, кагарльїкский.

Вправа 118. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою Афікса -ин(а). З'ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, га­лицький, Хмельницький, солдатський, рекрутський, козацький,

львівський, житомирський, уманський, канцелярський, обива­тельський, партизанський, мадярський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.

Вправа 119. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, висо­кий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, короткий, швид­кий, низький, товстий, поганий, рідкий.

Вправа 120. Поставте замість крапок пропущені літери ч або ш. Поясніть правопис слів.

Торі...-ній, півні..ний, соня..ник, соня..ний, пшени...-ний, да..ник, синтети-...ний, гусени...-ний, одиничний, серде..ний, двору..ник, врані..ній, ру..ниця, рудний, міся-ний, рі..ний, нару..ники, сма..ний, ні..ний.

Вправа 121. Перепишіть речення, поставте замість крапок пропущені букви у словах, поясніть правопис цих слів.

1, Давньою україн..кою мовою написані коза-.кі державні до­кументи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох — від Івана Вишенського до Григорія Сковороди (Павл.). 1. У ба-тра.-кій вбогій хаті народився я на світ (Нех.). 3. Живучи в па-ри..кому кварталі, мріючи про битву в чужині, він згадав завол..кі( сині далі і свої дитячі милі дні (Мол.). 4. У дитячому серці жила? Україна — материн..кі веселі та журні пісні, та за мову мужи..ку;

не раз на коліна довелося у школі ставати мені (Павл.). 5. Згари­щем сіл і руїнами міст грабіжни..кий шлях свій позначив фашист (Баж.). 6. Каштани пра.-кі в цвіті не важко уявити (Ющ.). 7. У бій з фашист..кими танками незабаром вступили артилеристи (Гонч.). 8. Перебуваючи на засланні, Тарас Григорович Шевченко близько ознайомився з життям кирги..кого і казах-.кого народів, їх усною творчістю, звичаями (3 газ.). 9. Нові часи народжували нові пісні, в яких чувся відгомін старих коза..ких дум і водночас билося тре­петне серце нового революційного віку Щюпа). 10. Ніхто не забуде матро-...ких імен, укриється квітом могила зелена, їх подвиг шу­мітиме в славі знамен (Нех.).

Вправа 122. Перепишіть речення, вставляючи замість крапок літери ч або ш(щ). Поясніть правопис цих слів.

1. Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торі..ні хазяї (Рил.). 2. Ві-.на слава народові, трудівнику й герою, що мостить міст у майбутнє золотий (Рил.). 3. Довкола, скільки кинеш оком, слався безмежний моло.-ний сніг (Гуц).4. В серде-.нім співі та розмові щирій як непомітно відпливає час (Ющ). 5. Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах, і увесь рік пахне во..иною, медом і травами (Стельм.). 6. Другий ранок навколо гармати грим­лять, і серде..на земля корінням вивертається, застеляється трупом (Стельм.).

Вправа 123. Перепишіть речення, поставте необхідні розділові знаки. Підкресліть уточнювальні члени речення.

1. Край берега у затишку прив'язані човни (Гл.). 2. Лелеки або чорногузи прилітають до нас навесні з півдня. 3. Великої шкоди суднам завдають айсберги тобто плавучі крижані гори (3 підруч­ника). 4. Щось промайнуло в сутіні за мостом під вербою (Довж.). 5.1 голос його щирим відгуком забринів у селянських серцях особ­ливо в серцях молоді (Стельм.). 6. Від мами я позаписував і ви­вчив напам'ять немало пісень в тім числі також повний весільний цикл (Фр.). 7. Є сотні мов, а правда лиш одна. На всій землі від краю і до краю (Рил.). 8. Хлопець досить успішно склав екзаме­ни з усіх предметів у тому числі з української мови (Тют.). 9. Ста­немо тут на узліссі і послухаємо пташиних пісень (Коп.). 10. Кві­ти особливо пальми і аспарагуси відразу навіяли життя у мертві кімнати (Вільде). 11. Корнієва хата край села на пагорбі (Самч.). 12. Я повний приязні до сонця і йду просто на нього лице в лице (Коц.). 13. А там на Україні, в холонучих садах ще світяться жор­жини з крижинками в очах (Серд.). 14. Перед дуплом на порозі своєї хижі сич струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувате пробрався на постіль з пір'я та сухого листя (Тют.).

Вправа 124. Складіть речення, використовуючи подані словосполучення в ролі уточнювальних членів.

До сходу сонця; на березі Чорного моря; найближчою дорогою;

особливо пшениця; тобто наука про Всесвіт; навіть у посушливі роки.

Вправа 125. Випишіть речення з відокремленими членами, що мають Угочнювальне значення і вводяться в речення за допомогою слів тобто, зокрема, наприклад, у тому числі із «Науково-практичного коментаря Кри­мінально-процесуального кодексу України».

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке доповідна записка?

2. Які типи доповідних записок розрізняють?

3. Що таке пояснювальна записка?

4. Які реквізити містять доповідна й пояснювальна записки?

5. Які приголосні і як змінюються при творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств ?

6. Які суфікси з'являються у новоутворених словах?

7. Які звуки перед суфіксами -ськ, -ств- не змінюються?

8. Які приголосні звуки та за якої умови змінюються при творенні ступеневих форм прикметників і прислівників? Як вони позначаються Цд на письмі?

9. Які зміни відбуваються при творенні іменників за допомогою суфікса -ин- від прикметників?

10. Які члени речення бувають уточнювальними?

11. Коли при уточнювальних означеннях і прикладках ставиться кома, а коли —тире?

12. Які розділові знаки ставляться при уточнювальних обставинах?

13. Запишіть тексти під диктовку. Визначте, в яких словах відбулися фонетичні зміни при словотворенні, та поясніть розділові знаки при уточнювальних членах речення.

І. Соняшник — сонях — солноворот. Яке гарне ім'я у нього! У ньому є «сонечко» в усіх європейських мовах: одні кажуть «со­нячна квітка», другі «повернутий до сонця», треті «той, що ди­виться на сонце». Росіяни кажуть под-солн-ух, білоруси — вороти-сонце, українці — соняш-ник, а це — сонях, солноворот,

Ім'я у нього й справді сонячне, а до того ж — прозоре, зро­зуміле кожному.

Іспанці привезли соняшник в Європу як дивовижну квітку, яка повертає голову за сонцем. У 1510 році його посіяли в Мадрид­ському ботанічному саду серед інших квітів і милувалися ним. Його дарували вельможам і світським дамам, ставили у дорогоцінні вази, прикрашали ним сади і палаци.

Цар Петро І навчався в Голландії корабельної справи, коли побачив соняшник. Він надіслав соняшника до Петербурга, нака­завши вирощувати цю «заморську квітку» в квітниках. Так «за­морська квітка» потрапила спочатку на панські клумби, а потім і на селянські квітники та городи. У 1841 році доля соняшника була вирішена. А сталося це так. Селянин-кріпак із села Олексіївка Воронезької області на прізвище Бокарєв посіяв на своєму городі соняшники, а восени з насіння спробував збити олію на ручній олійниці. До цього олію робили з конопляного насіння. Олія з соняшника виявилася дуже смачною, сподобалася всім, хто її у Бокарєвих їв. Цей день у житті соняшника можна вважати пере­ломним: він став з квітки-забавки солідною олійною рослиною (З підручника).