4. Насінництво зернових та зернобобо-

ВИХ КУЛЬТУР

4.1. Загальні положення

Згідно із Законом України "Про насіння і садивний мате-

ріал" оновлення елітного насіння та його розмноження орга-

нізовано за такою схемою:

Первинне насінництво (виробництво оригінального на-

сіння), як правило, ведеться безпосередньо оригінатором

або власником сорту. В окремих випадках цим можуть за-

йматись й інші науково-дослідні установи, але обов'язково за

згодою й методикою автора-оригінатора сорту і під його кон-

тролем, про що зазначається у відповідному договорі. Реалі-

зація насіння розсадників розмноження, супереліти не оригі-

наторами сортів регламентується ліцензійною угодою. Пер-

винне насінництво складається з добору вихідного матеріалу

кращих типових рослин, оцінки за потомством та поперед-

нього розмноження. До ланки первинного насінництва вхо-

дять розсадники випробування потомств першого і другого

року та насіння розсадника розмноження першого року.

Елітне насінництво (розсадник розмноження другого і

третього років, супереліта, еліта), як правило, ведеться нау-

ково-дослідними установами та їх дослідними господарства-

ми, окремими учбовими господарствами сільськогосподарсь-

ких навчальних закладів та деякими іншими суб'єктами гос-

подарювання, яким за результатами атестації надано право

на виробництво й реалізацію такого насіння.

Репродукційне насінництво (перша, друга, третя та від-

повідні наступні репродукції) ведуть у спеціалізованих та то-

варних господарствах з метою отримання насіння для забез-

печення товарних посівів, а також у тих господарствах, що

пройшли відповідну атестацію і отримали право на виробни-

цтво й реалізацію репродукційного насіння. До цієї категорії

також відноситься насіння сорту або гібриду, які проходять

державне випробування і не занесені до "Реєстру сортів ро-

слин України".

Залежно від коефіцієнта розмноження насіння, обсягу

робіт та можливостей установи, що виробляє насіння еліти,

схема насінницького процесу деяких культур може бути ско-

рочена (просо, рис, сорго та ін.), а також продовжена (зерно-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

203

бобові, гречка, яра тверда пшениця та ін.) за рахунок розса-

дника розмноження третього року.

Обсяги виробництва у ланках первинного і елітного на-

сінництва визначають з розрахунком потреб на ринку і пода-

льшого розмноження сорту таким чином, щоб товарні посіви

були забезпечені насінням зазначених вище репродукцій, а

впровадження у виробництво нових сортів здійснювалось

протягом 3-4 років з моменту його реалізації.

4.2. Методи, схеми т а заходи з виробництва

НАСІННЯ ВИСОКИХ ГЕНЕРАЦІЙ

Насінництво в первинних ланках повинно здійснюватися з

найбільш ретельним дотриманням усіх вимог методики та

технології. Усякі порушення, що можуть призвести до змін

генетичних параметрів сорту, обов'язково вплинуть на сор-

тові якості насіння у всіх наступних ланках елітного та репро-

дукційного насінництва.

Насіння еліти повинно бути вирощене з використанням

спеціальних селекційно-насінницьких методів та заходів, ма-

ти добру виповненість, вирівняність, велику масу 1000 зерен,

відповідати сортовим та посівним вимогам державних стан-

дартів, мати типові для сорту ознаки та властивості.

При вирощуванні насіння еліти повинно бути забезпече-

но:

- підтримання всіх цінних господарсько-біологічних власти-

востей та ознак сорту, які послужили підставою для його ра-

йонування;

- збереження високої чистоти та типовості;

- одержання фізіологічно повноцінного насіння з високими

посівними якостями та врожайними властивостями;

- оздоровлення насіння від хвороб;

- дотримання обсягів виробництва згідно маркетингових

досліджень щодо потреб ринку;

- виконання планів виробництва і реалізації насіння еліти

та створення в необхідних обсягах страхових і перехідних

фондів;

- якнайшвидше розмноження насіння нових сортів для

прискорення сортозміни.

При виробництві насіння еліти застосовують,

здебільшого, метод індивідуально-родинного добору. Метод

масового добору або інші методи використовують за

рекомендацією установи-оригінатора, а також షа приско-

реного розмноження насіння еліти перспективних і

дефЦіці имтентиохд сио претірве. дбачають такі основні заходи підтримання

морфологічних особливостей та продуктивності сорту:

- відбір кращих, тобто найбільш продуктивних, здорових і

типових для сорту рослин (колосся, волоті);

- створення в процесі насінницької роботи оптимальних

умов для рослин, з яких формується насіння з високими

посівними якостями та врожайними властивостями;

- вилучення маловрожайних нетипових, уражених хворо-

бами та шкідниками рослин (потомств);

- проведення видових і сортових прополювань,

запобігання механічному та біологічному засміченню;

- ретельне очищення та сортування насіння з доведенням

його до високих посівних кондицій.

Високу типовість посівів перехреснозапильних культур

забезпечують за дотримання таких норм просторової ізоляції

між різними сортами даної культури і різними репродукціями

одного сорту:

- жито, гречка, вика озима, чина – 200 м;

- люпин багаторічний, боби, сорго – 500 м.

Посіви розсадників первинного насінництва генетично

вирівняних сортів самозапильних культур доцільно розміщу-

вати в одному масиві з чистосортними посівами даного сор-

ту. Розсадники випробування потомств поліморфних сортів

озимої пшениці короткостебельного типу, схильних до спон-

танної гібридизації, слід розміщувати в масивах цього ж сор-

ту або дотримуватись просторової ізоляції від посівів інших

сортів цієї культури (не менше 100 м). Щоб запобігти можли-

вому біологічному та механічному засміченню, ураженню

хворобами та пошкодженню шкідниками, первинні ланки на-

сінництва самозапильних культур розміщують в окремій сіво-

зміні.

Сорти твердої та м'якої озимих пшениць висівають не

ближче 200 м один від одного.

Метод індивідуально-родинного добору використову-

ють за виробництва насіння еліти як самозапильних, так і пе-

рехреснозапильних культур. Він дозволяє зберегти тип сорту

шляхом індивідуального відбору кращих, тобто найбільш

продуктивних, здорових і типових рослин (колосся, волоті),

кожне з яких потім окремо оцінюється за потомством протя-

гом одного-двох років.

Схема виробництва насіння еліти за цим методом (рис.1)

повинна, як правило, складатись із таких ланок: розсадників

випробування потомств першого і другого років, розсадників

розмноження 1 і 2 років, супереліти, еліти.

Залежно від коефіцієнта розмноження насіння, обсягів

робіт та можливостей установи, яка виробляє насіння еліти,

схема насінницького процесу може бути скорочена (просо,

рис, сорго), або подовжена (зернобобові, гречка за рахунок

розсадника розмноження 3-го року).

Добір елітних рослин. У зернових колосових культур

відбирають непошкоджені хворобами рослини з типовими

ознаками колоса та зерна; з прямостоячою та компактною

формою куща без підгонів; високою кущистістю, вирівняним

(одноярусним) розташуванням добірного, добре озерненого

колосся, характерними для сорту u1074 висотою, загальним габіту-

сом та архітектонікою.

При доборі рослин гречки враховують крупноплідність,

розміщення першого суцвіття на стеблі, архітектоніку росли-

ни (ознаки скоростиглості). При цьому візуально оцінюють

озерненість суцвіть стебла з подальшою лабораторною оцін-

кою продуктивності по господарському коефіцієнту та інших

показниках.

Елітні рослини зернобобових культур відбирають за ти-

повістю, скоростиглістю, урожайністю, імунністю, висотою

стебла, кількістю міжвузлів до нижнього бобу, кількістю бобів,

насіння в бобі, крупністю бобів, масою 1000 зерен та ін. Для

відбору рослин сої аналізують їх висоту, тип куща, висоту

прикріплення нижніх бобів. Типовість сорту забезпечує колір

квітки, опушення стебла й стулок бобів, наявність антоціано-

вого пігменту на підсім'ядольному коліні, ураження рослин

патогенними мікроорганізмами.

При аналізі насіння особлива увага звертається на фор-

му та колір рубчика. Кращі рослини збирають з корінням,

зв'язують в снопи, підсушують, а потім в лабораторних умо-

вах кожну з них знову оцінюють за типовістю по комплексу

морфологічних ознак, визначають загальну та продуктивну

кущистість. Нетипові та хворі рослини бракують. Кожну рос-

лину (колос, волоть) з тих, що залишились, індивідуально

обмолочують, одержане зерно очищають та оцінюють за

продуктивністю.

Після очищення насіння проводять органолептичну оцін-

ку за його морфологічними ознаками: кольором, виповненіс-

тю, формою, крупністю, скловидністю та ін. Насіння вівса пе-

реглядають в ультрафіолетовому промінні для виділення не-

типових за кольором форм, а у кормового люпину за допомо-

гою індикаторів виділяють алкалоїдні домішки.

Для подальшої роботи залишають насіння високопродук-

тивних та типових для сорту рослин. З метою підвищення

ефективності відбору елітних рослин доцільно мати спеціа-

льний розсадник добору, в якому рослини вирощуються на

оптимальній площі живлення, що дозволяє підвищити проду-

ктивність кожної рослини і сформувати повноцінне насіння.

Маючи такий розсадник, можна прискорити та u1087 полегшити ві-

дбір високопродуктивних вихідних рослин, не подовжуючи

при цьому схеми виробництва насіння еліти.

Розсадник відбору закладають одночасно з розсадником

випробування потомств 1-го року. В розсаднику відбору до-

пускається проведення додаткових заходів для покращання

сорту. Протягом вегетаційного періоду тут спостерігають за

ростом та розвитком рослин. Перед збиранням проводять ві-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

204

дбір типових для сорту рослин (волотей), які мають комплекс

цінних ознак і властивостей.

Розсадник випробування потомств першого року (РВ-1)

закладають насінням з кращих відібраних рослин (колосся,

волотей), які залишались після лабораторного бракування

(рис. 4.1). Кількість потомств (не менше 100) встановлюють з

урахування плану-замовлення на виробництво насіння еліти,

створення страхових фондів в розмірі 100%, коефіцієнта ро-

змноження сортів, рівня браковки. Насіння кожної з кращих

рослин (колосся, волотей) залежно від його кількості висіва-

ють на одному або декількох рядках довжиною 1-5 метрів ка-

сетною або ручною сівалкою.

Схема посіву повинна забезпечувати оптимальну площу

живлення кожної рослини, що залежить від біологічних особ-

ливостей культури та сорту, а також від грунтово-кліматичних

умов зони вирощування. Для культур з високою енергією ку-

щіння більш ефективним є широкорядний та стрічковий посі-

ви, в яких ширину міжрядь та загущення в рядках встанов-

люють експериментально.

Гречку висівають з міжряддям 30-60 см та інтервалом в

рядках 2-5 см і більше, а зернобобові культури – на одноряд-

кових ділянках довжиною 1-15 м з міжряддям 45-60 см та ін-

тервалом в рядках 2-2,5 см. Родоначальне насіння та необ-

молочене колосся можна сіяти гніздами.

Всі потомства, які відхиляються за морфотипом та фе-

нофазами від типовості сорту, вибраковують на пні. У перех-

реснозапильних культур бракування проводять до цвітіння.

Кращі сім'ї збирають та оцінюють кожну окремо в такій послі-

довності: зібрані рослини зв'язують у снопи з етикетками, пі-

дсушують (за необхідності), u1086 окремо обмолочують і після

очищення насіння оцінюють його типовість за формою та ко-

льором, визначають (за масою насіння) продуктивність, потім

насіння сортують і зважують для визначення виходу.

Потомства оцінюють за середньою продуктивністю. Кращі

залишають для посіву в розсад-

никах випробування потомств

другого року. Загальний обсяг

бракувань (польових та лабора-

торних) залежить від особливос-

тей сорту, умов року тощо.

Специфічні заходи вирощу-

вання зернобобових культур (на-

явність підтримуючої культури,

розділення потомств рядками ві-

вса або ячменю) застосовують за

необхідності.

Розсадник випробування по-

томств другого року (РВ-2) приз-

начений для добору кращих по-

томств. У ньому доцільно висіва-

ти і частину кращих потомств з

розсадника випробування друго-

го року минулих років (контроль-

ний пересів).

Кількість закладених по-

томств повинна забезпечувати

виконання плану-замовлення по

виробництву насіння еліти.

Польові спостереження, облік та

оцінювання проводяться за схе-

мою, аналогічною РВ-1. Техніка

збирання, обробка та оцінка по-

томств уніфіковані при деякій

своєрідності окремих елементів

технології по культурах (сортах).

У гетерогенних сортів кожну

кращу лінію збирають окремо

малогабаритним комбайном,

одержане насіння очищують та

зважують. Кращі потомства об'є-

днують, насіння сортують та

зважують.

У генетично однорідних сортів після оцінювання потомств

на пні та бракування нетипових ліній залишені кращі потомс-

тва збирають комбайном (об'єднано), якщо немає необхідно-

сті оцінки по зерну. Потім зерно сортують. Загальний обсяг

бракувань у розсаднику випробування потомств другого року

залежить від кількості нетипових форм, уражених хворобами

і пошкоджених шкідниками. Біоморфологічно вирівняні сорти

самозапилюваних культур після 1-2 циклів індивідуально-

родинного добору розмножують простим пересівом.

Особливості первинного насінництва сучасних сортів

озимої пшениці. Для добору рослин, на базі яких створю-

ються насіннєві розсадники, потрібно використати лише u1074 ви-

нятково типовий для даного сорту посів. За своїми генетич-

ними характеристиками він повинен повністю відповідати то-

му насінню, яке було передане в держсортовипробування.

Тобто, у виробництво повинно надійти таке насіння, завдяки

якому сорт зможе реалізувати всі свої позитивні якості, вияв-

лені ним в держсортовипробуванні. Для сортів, незанесених

до Реєстру, по яких насінницькі розсадники закладаються

вперше, кращим посівом для індивідуальних доборів може

бути селекційна ланка "попереднє розмноження нового сор-

ту". У випадках повторного закладання розсадника випробу-

вання потомств першого року індивідуальні добори доцільно

здійснювати на посіві розсадника розмноження першого року

і, як виняток, на посіві розсадника розмноження другого року

або супереліти.

В окремих установах оригінатори сортів для добору ро-

доначальних елітних рослин використовують спеціальний

посів розсадника добору, в якому рослини вирощують, зі

зменшеною нормою висіву (1,5-2 млн. шт./га), що, крім усьо-

го, підвищує і продуктивність кожної рослини. Для розсадни-

ків добору може використовуватись насіння із страхових фо-

ндів розсадників розмноження урожаю різних років.

Відбирати доцільно не цілу рослину, а лише окремі нор-

мально розвинені колосся, ти-

пові за морфологічними озна-

ками сорту. Таким чином мож-

на уникнути помилок, які вини-

кають при доборах цілої рос-

лини (куща). Навіть при розрі-

дженому посіві декілька рослин

можуть мати вигляд одної рос-

лини.

Загальна кількість доборів

повинна забезпечити потреби

виробництва залежно від цін-

ності сорту і попиту на нього.

Не виключається застосування

відбору і цілих рослин, що за-

стосовується у первинному на-

сінництві багатьох наукових

установ

Вирощені лінії після рете-

льної окомірної оцінки та виб-

раковки усіх нетипових геноти-

пів збираються вручну і обмо-

лочуються окремо.

За нормальних умов виро-

щування урожай потомства

одного колосу в більшості ви-

падків сягає 200-270 г. Цієї кі-

лькості достатньо для посіву

лінії в наступній ланці – у роз-

саднику випробування u1087 по-

томств другого року. Крім того,

із урожаю кожної лінії частину

насіння (15-20 г) доцільно ви-

користати для аналізу на пока-

зник седиментації та для конт-

ролю генетичної чистоти та ти-

повості методами біохімічної

генетики (електрофорезу гліа-

Рис. 4.1. Схема виробництва насіння еліти методом індивідуаль-

но-родинного добору

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

205

динів).

Після аналізування та окомірної оцінки для посіву розса-

дника випробування потомств другого року відбирається не

менше 500 ліній. Цю кількість ліній бажано збільшувати зва-

жаючи на те, що при цьому зростає коефіцієнт розмноження

в процесі вирощування оригінального насіння. Особливо не

бажано зменшувати кількості ліній у гетерогенних сортів та

сортів короткостеблового типу.

Сівбу слід здійснювати в оптимальні строки суцільним

способом з оптимальною нормою висіву насіння по кращих

попередниках, забезпечених вологою. При можливості, у по-

сівні відомості та польові журнали по кожній лінії окремо за-

писують її характеристику (формулу) за результатами аналі-

зу методами біохімічної генетики.

У розсаднику випробування потомств другого року обо-

в'язково повинен висіватися для порівняння стандарт – еліта

того ж сорту. Фенологічні спостереження повинні здійснюва-

тися регулярно з урахуванням усіх фаз. Це дає змогу своєча-

сно виділити лінії нетипові та генетично не однорідні. Їх ба-

жано скосити і видалити до цвітіння, щоб запобігти утворен-

ню спонтанних гібридів на лініях властивих даному сорту. З

цією ж метою під час прополювання видаляються випадкові

домішки на стандарті (еліті) до початку цвітіння.

Після повного дозрівання ліній у розсаднику випробуван-

ня потомств другого року збирання здійснюється тільки селе-

кційними комбайнами з застосуванням усіх засобів, що да-

ють змогу запобігти сортовому засміченню. Ділянки стандар-

тів бажано збирати першими.

Після визначення врожайності проводять бракування та

добір ліній за результатами фенологічних спостережень і ге-

нетичних аналізів. Для здійснення подальшого u1085 насінницького

процесу залишаються лише типові лінії. При методично ви-

сокому рівні виконання усіх робіт такі лінії складають біль-

шість, а їх загальна врожайність забезпечує не тільки посів в

достатніх обсягах наступної ланки розсадника розмноження

1-го року, але й створити відповідні страхові фонди. Крім то-

го, урожаю насіння у більшості випадків буває достатньо,

щоб частину його залишити для посіву в наступні 1-2 роки,

не застосовуючи повторного вирощування цього сорту в по-

передніх розсадниках.

Очищення насіння ліній розсадника випробування по-

томств другого року слід проводити окремо на малогабарит-

них сортувальних машинах. Очищення і збереження насіння

ліній розсадника випробування потомств другого року бажа-

но здійснювати окремо тому, що в деякі роки доводиться до-

пускати повторний посів ліній в тому ж розсаднику. При до-

триманні усіх вимог, щодо вирощування ліній в насіннєвих

розсадниках, такий прийом не знижує генетичних якостей

оригінального насіння.

Вирощування насіння в розсаднику розмноження 1-го ро-

ку з агротехнічної точки зору повністю співпадає з загально

відомою інтенсивною технологією для озимої пшениці, яка

розроблена для конкретної грунтово-кліматичної зони. Тобто,

розміщення таких посівів обов'язкове по кращих попередни-

ках, забезпечених елементами ґрунтового живлення, пере-

важно по чистих парах. Сівбу слід проводити тільки протрує-

ним насінням у кращі агрономічні строки, з обов'язковим вне-

сенням основного удобрення і підживленням рослин. Особ-

ливу увагу потрібно приділяти заходам боротьби з бур'яна-

ми, шкідниками та хворобами.

Крім того, при вирощуванні пшениці в розсаднику розм-

ноження 1-го року обов'язковими є сортові та видові пропо-

лювання. Для зручності їх проведення сівбу слід здійснювати

з доріжками шириною 45 см. Це дає змогу при проході по них

ретельно оглянути посів і видалити сортові та видові доміш-

ки, а також нетипові для даного сорту рослини.

При прополюванні сортів-напівкарликів слід враховувати,

що вони більш схильні до спонтанної гібридизації, тому їх

слід проводити двічі: першу – до цвітіння, а другу – після

прояву ознак забарвлення колосу та остюків.

Стосовно кількості і часу проведення сортових прополю-

вань в розсаднику розмноження можуть бути і додаткові ре-

комендації залежно від індивідуальних особливостей сорту.

Наприклад, деякі сорти мають рідкісну сортовідрізнювальну

ознаку – світло-зелений колір листків та стебла через майже

повну відсутність на них воскового нальоту. У зв'язку з цим

сортове прополювання на цих сортах бажано проводити в

період, коли різниця в забарвленні рослин найбільш чітко

спостерігається – зразу ж після колосіння. Під час такого

прополювання легко видаляються сортові домішки, тобто усі

рослини з восковим нальотом. Варто зазначити, що причина

змін складу в сортах-популяціях може полягати і в порушенні

технології вирощування та сортування насіння. Так, при зна-

чному відхиленні строків сівби від оптимальних як в один, так

і в інший бік, склад популяції може суттєво порушиться. Цей

склад може змінитися і за неправильного машинного сорту-

вання насіння, або роздільного використання крупної і дріб-

ної його фракцій.

Метод масового добору. За використання цього методу

схема вирощування насіння еліти включає, як правило, такі

ланки: розсадники розмноження 1-го та 2-го років, суперелі-

ту, еліту. Родоначальні рослини (колосся, волоті) відбирають

на високоврожайних чистосортних посівах розсадників розм-

ноження.

У більшості сортів перехреснозапильних культур масовий

добір проводять за схемою: розсадник розмноження 1-го ро-

ку → розсадник розмноження 2-го року → супереліта → елі-

та. Розсадник добору з оптимальною площею живлення рос-

лин (20×20; 60×20 см та ін.) використовується як аналізуючий

фон для виділення з популяції найбільш продуктивних рос-

лин, збільшення виходу родоначального насіння та збере-

ження чистоти сорту.

Для культур та сортів з високим коефіцієнтом розмно-

ження схему масового добору скорочують на 1-2 ланки.

Відібрані елітні рослини ретельно аналізують за типовіс-

тю по морфологічних u1086 ознаках, окремо обмолочують, візуаль-

но оцінюють за якістю насіння та продуктивністю, потім на-

сіння кращих рослин (колосся, волотей) об'єднують та за-

кладають як розсадник розмноження. Число рослин (колосся,

волотей), відібраних для закладки розсадника розмноження,

встановлюють з урахуванням коефіцієнта розмноження куль-

тури (сорту), інтенсивності бракування, потреби в насінні елі-

ти. При необхідності збільшення обсягів еліти, насіння роз-

садника розмноження 1-го року пересівають на Р-2. Розсад-

ники розмноження розміщують по кращих попередниках, на

полях з оптимальним агрофоном. Допускається сівба і ряд-

ковим способом зі зменшеною нормою висіву або широкоря-

дним (з доріжками для прополок). Протягом вегетації прово-

дять всі агротехнічні заходи по догляду та боротьбі зі шкідни-

ками, хворобами й бур'янами, видові та сортові прополюван-

ня, польове інспектування (апробацію) посівів.

Після збирання очищене й відсортоване насіння затаро-

вують у мішки з внутрішніми та зовнішніми етикетками. На-

сіння розсадника розмноження використовують на посів су-

переліти, яку потім пересівають на еліту.

За результатами досліджень, проведених у Селекційно-

генетичному інституті, масовий відбір не поступається перед

індивідуально-родинним за врожайними властивостями ви-

рощеного насіння еліти, але не забезпечує повне збережен-

ня чистосортності. Тому для підтримання чистоти сорту

більш гарантованим є індивідуально-родинний метод добо-

ру.

Метод половинок забезпечує одержання насіння еліти

за схемою: розсадник добору → розсадник випробування по-

томств першого року → розсадник випробування потомств

другого року → розсадники розмноження → супереліта →

еліта. Для культур з високим коефіцієнтом розмноження

схему скорочують до 3-4 ланок. Суть методу полягає в тому,

що в РВ-1 висівають половину насіння кожної елітної росли-

ни з розсадника добору, а другу половину залишають у ре-

зерві. На наступний рік в РВ-2 використовують резервне на-

сіння, але тільки тих сімей, які показали кращі результати в

РВ-1.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

206

У розсаднику добору використовують оптимальну площу

живлення для одержання з кожної елітної рослини максима-

льної кількості зерен (наприклад, озимого жита – не менше

400-500 шт.). Завдяки цьому з популяції відбирають більше

кращих генотипів сорту, ефективніше реалізовуючи спадкові

можливості кожної елітної рослини, контролюють генотип не

тільки по материнській, але й по батьківській лінії, виключа-

ють перезапилення кращих родин гіршими. Метод половинок

ефективний для перехреснозапильних культур, особливо

для диплоїдного озимого жита, гречки та ін.

Основою первинного насінництва є рекомендації науко-

во-дослідних установ, які є оригінаторами, що враховують

біологію сортів і включають перелік способів збереження чи-

стосортності та підтримання їх цінних властивостей. Це зу-

мовлює велику різноманітність методів і заходів виробництва

насіння еліти, які застосовуються у практиці.

У ряді науково-дослідних установ для озимої пшениці за-

стосовують також безперервний масовий відбір, при якому

насіння еліти вирощують за 3-ланковою схемою: розсадник

збереження сорту та оновлення насіння → супереліта → елі-

та.

Для сортів озимого жита з домінантним генетичним конт-

ролем короткостебельності в первинному насінництві засто-

совують парні аналізуючі схрещування та розсадник гомози-

готних короткостебельних потомств для зменшення в попу-

ляції числа довгостеблових рослин до мінімального рівня (не

більше 1%) .

Метод контрольованого пересіву передбачає висіван-

ня у розсаднику випробування потомств другого року 70-80%

родин однойменного розсадника урожаю минулих років та

щорічне поновлення решти потомств з числа кращих родин

розсадника випробування потомств першого року. Завдяки

цьому накопичується і багаторазово використовуються кращі

потомства врожаю різних років, зменшуються обсяги най-

більш трудомістких робіт у первинному насінництві (відбір та

аналіз елітних рослин, закладка потомств тощо) та приско-

рюється одержання насіння еліти. У лінійних сортів кращі ро-

дини РВ-2 збирають комбайном після проведеного заздале-

гідь відбору від кожної з них необхідної кількості насіння для

контрольованого пересіву.

Метод генетичного контролю. В основу його покладено

метод генетичних маркерів – спосіб підтримання сортів-

популяцій шляхом постійного контролю їх біотипового складу

за електрофоретичними спектрами запасних білків. У пер-

винному насінництві відбір елітних рослин (колосся, волоті)

та потомств супроводжується перевіркою їхньої типовості за

білковими маркерами, визначається справжність (істинність)

сорту в усіх ланках виробництва еліти.

Для прискореного одержання насіння еліти первинне на-

сінництво можна вести за скороченою схемою: розсадники

розмноження → супереліта → еліта (за високими темпами

розмноження насіння).

Цей метод широко використовується в первинному насін-

ництві озимої пшениці Селекційно-генетичного інституту та в

деяких інших науково-дослідних установах. Він дуже перспе-

ктивний, оскільки дає можливість значно скоротити схему

створення еліти і прискорити поширення нових сортів у ви-

робництві.