1.2. Умовна система координат 1963 року

Умовна система координат 1963 року була розроблена відповідно до постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 14 лютого 1963 року № 208-76 і відмінена постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 25 березня 1987 року № 373-85.

Умовна система координат СК-63 ґрунтується на триградусних зонах Гаусса-Крюгера, є відкритою системою і відповідно до діючих нормативно-технічних документів була рекомендована як основна для кадастрових знімань. Практичне застосування СК-63 ускладнюється можливістю розташування великих об'єктів картографування у кіль-

10

Рис. 1.1. Розташування районів СК-63

кох зонах, а також "таємністю" параметрів переходу ("ключів") від державної системи координат СК-42 до СК-63 при відкритості безпо-середньо координат у СК-63.

Це була спеціально спотворена система координат, яка базувалася на проекції Гаусса-Крюгера і системі координат 1942 року.

За математичною сутністю — це та ж проекція Гаусса-Крюгера, тільки розграфка номенклатур базових карт масштабу 1:100 000 побу-дована по-іншому. Проекція топографічних карт масштабу 1:10 000 у СК-63 використовує 3-градусні зони замість стандартних 6-градусних у СК-42.

Прив'язуються топографічні карти СК-63 до стандартної системи СК-42, виходячи з того, що обидві системи ґрунтуються на проекції Гаусса-Крюгера. Рамки аркушів розбиті по географічній сітці, а зміщення сітки кратні числу мінут (одна мінута вздовж меридіана дорівнює 1 морській милі = 1852 м, довжина мінути уздовж паралелі зменшується в напрямку на північ і на наших середніх широтах становить приблизно половину милі).

При використанні сучасних методів визначення місцеположення (GPS) необхідно вносити відповідні поправки у результати вимірювань для переходу в систему СК-63.

Перерахунок координат із системи СК-42 в систему координат

СК-63 виконують відповідно до нормативного документу Воєнно-топо-графічного управління Генерального Штабу (Москва, 1964) "Таблицы

11

для преобразования плоских прямоугольных координат из системы координат 1942 года в систему координат 1963 года".

Таблиці призначені для перетворення плоских прямокутних коор-динат із шестиградусних зон системи 1942 року в триградусні зони системи координат 1963 року районів X, С, Р, Т.

Перетворення координат виконують із похибкою, що не перевищує 2-3 мм. При цьому всі величини вибирають із таблиць без інтерполяції.

Таблиці забезпечують можливість обчислення координат для сму-

ги перекриття між сусідніми триградусними зонами шириною до 1˚.

Перетворення координат кожного пункту виконують від двох вуз-лових точок, найближчих до пункту. Збіжність результатів у межах

3-4 мм служить контролем правильності обчислень.

Редукування виміряних напрямків на площину триградусних зон системи координат 1963 року. Для приведення виміряних напрямів на площину триградусних зон системи координат 1963 року необхідно користуватися такою формулою:

(1.1)

де — поправка за приведення виміряного напряму на площину

триградусної зони системи координат 1963 року (завжди алгебраїчно додають до виміряного напрямку);

Тут X₁, Y₁, X₂, Y₂ — координати пунктів 1 і 2 в системі 1963 року, в кілометрах.

Редукування довжин ліній (базисів) із поверхні еліпсоїда на площину триградусних зон системи координат 1963 року.

Редукування довжин ліній із поверхні еліпсоїда на площину триградусних зон системи координат 1963 року виконується за формулою:

(1.2)

де S — довжина лінії на площині триградусної зони системи кординат 1963 року; l — довжина лінії на еліпсоїді;

^{, — масштабний коефіцієнт на кінцях лінії 1-2;}

— масштабний коефіцієнт в середній частині лінії.

Масштаб у кожній із точок обчислюється за формулою:

(1.3)

де С_0'С₁, С₂,С₃,С₄ — коефіцієнти, які вибирають із відповідної таблиці за аргументом X у системі координат 1963 року; Y — ордината точки, для якої визначають масштаб, у системі координат 1963 року.

12