4. Місце змін у діяльності організації та їх змін.
Місце змін у діяльності організації.
Останніми роками складність ведення бізнесу постійно зростає, загострюється боротьба за споживача і технології, відбувається глобалізація ринків збуту і чинників виробництва. Посилюється також вплив великих міжнародних організацій і геополітичних трансформацій. Культурне змішування в масштабах країн і континентів спричиняє сильний вплив на політику, право і характеристики робочої сили. Суттєвий вплив на бізнес спричиняє і науково-технічний прогрес, інформаційна революція, зокрема, Інтернет і досягнення в області комунікацій. Внаслідок складності і турбулентності зовнішнього ділового середовища збільшується кількість змін, які необхідно впроваджувати підприємствам для того, що підтримувати інноваційний характер розвитку. Інноваційні орієнтири підвищують вимоги і до якості здійснюваних перетворень: вони повинні впроваджуватись швидше, більш результативно, з меншою кількістю збоїв, маючи при цьому більше охоплення і глибину.
Отже, проблематика планування і впровадження змін з умовах формування інноваційного суспільства набуває стратегічної значущості для будь-якого сучасної організації.
У даний час багато організацій здійснюють стратегічні перетворення, але тільки частина з них є успішними, тобто дозволяють досягти цілей і дають заплановані результати, виправдовуючи витрати. Неефективне здійснення змін призводить до провалу в адаптації до поточної ситуації, не дозволяє розвивати і використовувати інноваційний потенціал організації, що значно послаблює його конкурентну позицію.
Області проведення змін визначаються стійкими станами функціонування організації: чим ближче вона виявляється до границі стійкого стану і далі від стану рівноваги, тим більше виникає передумов до здійснення змін (рис. 1.2).
Рис. 1.2 – Обґрунтування областей проведення змін
Як видно з рис. 1.2, організація:
- зіштовхнувшись з принципово новими зовнішніми змінами й усвідомивши їх характер, насамперед, намагається змінити стратегію (Уф1 - Уф2), не змінюючи внутрішніх систем і структур управління. Система намагається виробити адекватну реакцію без кардинальної перебудови внутрішньої структури. З практичної точки зору це здійснюється у вигляді пошуку нових областей діяльності (Уф2 - Уф3), у яких традиційна продукція й послуги залишалися б ефективними;
- після досягнення зовнішніми змінами критичного рівня починається внутрішня реорганізація (Уф4 - Уф5). Залежно від глибини змін реорганізація може обмежитися формуванням нового рівня системи управління, а може вилитися в перебудову всієї організації. Тому, переходячи в новий стійкий стан, система спочатку може знайти таку структуру, яка віддалена від рівноваги, але адекватно відображає складність зовнішнього середовища, коли за реакцію на кожне стабільне джерело зовнішніх флуктуацій відповідає один з елементів системи.
Значення змін в організації:
1. Користь від управління змінами різноманітна і пов’язана зі зменшенням ризику та покращенням якості надання послуг.
2. Управління змінами може підвищити ефективність комунікацій, бо найкраща комунікація між користувачами та організаціями приносить вищий ступінь розуміння потреб і пріоритетів обох сторін, підкреслюючи те, що компоненти бізнес-процесу не працюють ізольовано один від одного.
3. Створення серії методів аналізу, які можна застосовувати для зниження вартості продукту/послуги. Це допоможе організації збільшити і планувати виручку і доходи. До таких способів аналізу відносять аналіз витрат і аналіз робочих витрат, адже обидва вони корисні в процесі прийняття рішень. Ці способи також включають в себе вирівнювання фактичних та очікуваних витрат, прямий аналіз використання робочої сили та виправні методи і заходи.