Перевірка електродвигуна на нагрів

Цю перевірку виконують із використанням методу номінального режиму роботи. Зведений до вала електродвигуна загальний момент статичного опору повертанню:

(3.23)

Номінальний момент вибраного двигуна:

(3.24)

*Р_ном = 1,7 кВт = 1700 Вт

Коефіцієнт перевантаження електродвигуна при сталому русі:

(3.25)

За графіком (рис. 4.4) при ψ = 0,82 знаходимо відносну тривалість пуску t_п.в.= 2,0. Тривалість пуску приводу під час повертання крана з номінальним вантажем:

(3.26)

де І_зв – зведений до вала двигуна момент інерції мас механізму повертання крана, мас вантажу і обертових частин крана;

ω = ω_ном – кутова швидкість вала електричного двигуна.

Загальний момент інерції мас, зведений до вала двигуна:

І_зв = І_мех + І_в + І_к (3.27)

де І_мех – момент інерції мас обертових частин механізму повороту крана:

І_мех = 1,2(І_р + І_м) = 1,2·(0,021+0,075)=0,115 кг·м² (3.28)

де І_р = 0,021 кг·м² – момент інерції ротора вибраного електродвигуна;

І_м = 0,075 кг·м² – момент інерції муфт із гальмівним шківом (додаток D). Для вибору муфт визначаємо максимальний пружний момент муфти:

(3.29)

– крутний момент на ведучому валу муфти (вал ел. двигуна). Із таблиці (додаток D) приймаємо пружну втулково-пальцеву муфту із гальмівним шківом: Т_ном =700 Н·м, d_в1 = 40 мм, D = 200 мм, І_м = 0,075 кг·м²,

І_в – момент інерції вантажу, зведений до вала двигуна:

(3.30)

=101250 кг·м² – момент інерції вантажу, визначений раніше.

І_к = зведений до вала двигуна момент інерції мас обертових частин крана у період пуску та гальмування:

(3.31)

= 9720 кг·м² – момент інерції маси крана, визначений раніше;

тоді І_зв = 0,115+0,17+0,016=0,301 кг·м²

Тривалість пуску привода:

Прискорення кінця стріли під час пуску:

(3.32)

Це менше за допустиме значення [а] = 0,6…1,0 м/с.

Тривалість робочої операції при середньому куті повороту α = 90⁰(1/4 оберта).

Відношення

За графіком (рис. 3.2) знаходимо Р_е/Р_н.т = 1,22=j

де Р_н.т = М_ст^/·ω = 15,8·88,96 = 1,4 кВт

Еквівалентна потужність двигуна

Р_е = Р_н.г = 1,41,22 = 1,7 кВт

Рис. 3.2. Графіки впливу пускових режимів

на еквівалентну потужність; А- механізм

пересування та повертання; Б- механізм

пересування візка; В- механізму підйому.

Номінальна потужність двигуна

Р_е25 = 0,75 Р_е = 0,751,7 = 1,27 кВт  1,7 кВт

Отже вибраний електродвигун МТF 011-6 задовольняє умову нагріван-ня. У разі перенавантаження електродвигуна має задовольняти умову:

 =

де М_п та М_н – пусковий та номінальний момент двигуна.

Пусковий момент:

М_п = М_ст^ + М_д^ + М_д^ (3.33)

М_ст^ = 15,8 Нм – загальний статичний момент опору повороту (визначений раніше); М_д^ – динамічний момент від обертових мас механізму і крана; М_д^ – динамічний момент від повертання вантажу;

М_д^ + М_д^ = = = 9,56 Нм (3.34)

І_зв = 0,301 кгм² – зведений момент інерції мас механізму, вантажу та крана на валу електродвигуна;  = 88,96 с^-1 – кутова швидкість електродвигуна (визначені раніше).

Тоді:

М_п = 15,8 + 9,56 = 25,26 Нм

Коефіцієнт перевантаження електродвигуна під час пуску

 = = 1,32  [] = 1,67

Вибраний електродвигун працює без перевантажень.