Випробування контактних з'єднань на нагревостойкость

Випробуванню на нагревостойкость піддають контактні з'єднання в складі виробу або окремі блоки лінійних з'єднань після виміру опору ізоляції. Нагрівання можливо як постійним так і змінним струмом, при цьому лінійні контактні з'єднання для випробування збирають у послідовний ланцюг. Стала температура з'єднань повинна відповідати вимогам ДСТ або стандартів і технічних умов.

Випробуванню в режимі циклічного нагрівання піддають контактні з'єднання після виміру електричного опору й випробування на нагрівання номінальним струмом. Воно полягає в попеременном циклічному нагріванні контактних з'єднань струмом до 120±10°С с наступним охолодженням до температури навколишнього середовища, але не вище 30 °С. Таких циклів повинне бути не менш 500.

Струм для випробування встановлюють дослідним шляхом з розрахунку часу нагрівання протягом 3 - 10 хв. Після кожного циклу допускається прохолоджувати випробовуване з'єднання обдувом. Через кожні 50 циклів вимірюють опір ізоляції контактних з'єднань і визначають середній опір групи однорідних з'єднань.

Випробування контактних з'єднань на стійкість при наскрізних струмах

Випробуванню на стійкість при наскрізних струмах піддають з'єднання після виміру електричного опору. Контактні з'єднання вважають витримавшими такого випробування, якщо вони відповідають вимогам Дст.

Кліматичні випробування контактних з'єднань

Необхідність кліматичних випробувань, види й значення кліматичних факторів впливу зовнішнього середовища встановлюються стандартами й технічними умовами. Після випробувань на контактних поверхнях не повинне бути вогнищ корозії й росту опору вище припустимого.

Випробування контактних з'єднань на надійність

Випробування на надійність здійснюють нагріванням контактних з'єднань номінальним струмом в умовах і режимах, близьких до експлуатаційного. Його тривалість звичайно не менш 1500 год під струмом, при цьому періодично, через кожні 150 год, вимірюють температуру контактних з'єднань