Перевірка сталості напруги джерела живлення

Іноді напруга навантаженого джерела живлення не залишається постійною, а змінюється стрибками або повільно навколо свого середнього значення Якщо постійна складова або середнє значення напруги, що змінюється, значно перевищує перегони напруги або, інакше кажучи, якщо відносні зміни напруги малі, то оцінити їх за допомогою вольтметра, приєднаного до джерела живлення, неможливо - прилад на них не реагує. Перевірити в подібних випадках сталість напруги можна шляхом включення у вимірювальний ланцюг одного або декількох опорних діодів (стабілітронів).

Як видно з рис 10.20, при введенні послідовно з мікроамперметром і резистором R двох опорних кремнієвих діодів типу Д 808--0Д8 мінлива напруга Uист джерела живлення ділиться на дві частини: приблизно постійну, точніше мало мінливу напругу стабілізації Uст і прикладену до мікроамперметра й обмежувального резистора R напругу, що змінюється.

Рис. 10.20

Тепер про сталість Uист можна судити по відхиленнях стрілки мікроамперметра. Чим більше відхиляється вона від свого середнього положення, тим сильніше коливання напруги джерела живлення

Для підвищення чутливості вимірювального ланцюга необхідно підібрати діоди (по напругах стабілізації) так, щоб сумарна напруга Uст стабілізації бути майже дорівнює напрузі джерела живлення. У цьому випадку резистор R можна виключити зі схеми й, прикладаючи в такий спосіб все збільшення напруги (U) до одного мікроамперметра, значно збільшити відхилення його стрілки. Якщо опори приладу й резистора R відомі, то можна орієнтовно (з деяким зменшенням) визначити максимальне значення збільшення напруги (Uмакс) джерела живлення Для цього необхідно помножити максимальне відхилення струму на суму опорів мікроамперметра й резистора.

Покажчик фаз

При випробуванні й використанні асинхронних двигунів часто доводиться визначати напрямок обертання ротора без включення двигуна в мережу. Для цього потрібно знати порядок проходження фаз трифазної мережі Визначити його можна за допомогою двох нормальних освітлювальних ламп потужністю 75-100 Вт кожна й металобумажного конденсатора ємністю 5 мкФ, розрахованого на напругу 500 або 600 В. Лампи й конденсатор з'єднують один з одним і із трифазним ланцюгом зіркою, тобто так, як показано на рис 10.21.

Рис. 10.21

Думаючи, що конденсатор приєднаний до проводу фази А, неважко переконатися, що у випадку симетричності лінійних напруг U_АВ, U_АС, U_ВС напруги на лампах Л1 і Л2 відповідно рівні

і

де - фазна напруга.

Тому якщо лампи світяться так, як показано на рис 10.21. те послідовність фаз - пряма, тобто фази ідуть у порядку А, В, С. Якщо ж лампа Л1 світиться яскравіше лампи Л2, то послідовність фаз - зворотна, тобто фази ідуть у порядку А, С, В.