
- •Випробування ізоляції.
- •Визначення міцності ізоляції підвищеною напругою.
- •Випробування ізоляції силових кабелів підвищеною напругою.
- •Вимір опору ізоляції обмоток електричних машин щодо корпуса й між обмотками.
- •Вимірювання опору ізоляції підшипників ем.
- •Випробування ізоляції обмоток підвищеною напругою промислової частоти.
- •Опір обмоток машин змінного струму.
Вимірювання опору ізоляції підшипників ем.
Цей опір повинний бути не нижче 0.3 МОм для гідрогенераторів, не нижче 1 МОм для турбогенераторів. Для інших машин він не нормується, але практично він повинний бути не менше 0.5 МОм. Перевірку стану ізоляції здійснюють на працюючій машині при холостому ході й при навантаженні методом вимірювання напруги в контурах вал-підшипник-фундаментальна плита, та підшипник-вал за схемою:
Рис. 3.5.
Значення напруги між кінцями вала до 0.5 В не викликає появи великого підшипникового струму; при напрузі вище 0.5 В можливо протікання великого підшипникового струму.
Вимірювання провадять вольтметром зі шкалою 3-10 В з можливо малим внутрішнім опором для виключення наведень від полів розсіювання. Провадять два вимірювання:
а) Визначають напругу між кінцями вала, проводи від вольтметра PV1 за допомогою металевих пластинчастих або сітчастих щіток, які притискають до кінців вала.
б)
Визначають напругу між фундаментною
плитою й корпусом підшипника, причому
вал з обох сторін електрично приєднується
до стійок підшипників гнучким проводом
великого перетину; провод з одного кінця
має пружну металеву щітку, а з іншого
кінця наконечник, щітку притискають до
вала біля підшипника, а наконечник
приєднують болтом до стійки підшипника.
При гарному стані ізоляції підшипника
напруги
й
повинні бути однаковими. Зменшення
більш ніж на 10% відносно
вказує на несправність ізоляції й
необхідність усунення несправності.
Випробування ізоляції обмоток підвищеною напругою промислової частоти.
Схема:
Рис. 3.6.
Випробний трансформатор Т2 вибирають із запасом по напрузі й потужності. Його потужність визначається:
де:
-
іспитова напруга, кВ;
- номінальна напруга вторинної (ВН)
обмотки трансформатора, кВ; С - ємність
ізоляції обмотки, пФ;
-
кутова частота, Гц.
Живлення випробного трансформатора здійчнюють через регульований трансформатор від лінійної напруги мережі трифазного струму. Живлення фазною напругою неприпустимо. Кульовий розрядник для контролю амплітуди випробної напруги включають при випробуванні потужностей Р 2000 кВт і напруг 6000В. настроювання розрядника – не більше ніж на 10% вище .
Величини приводяться в спеціальних довідниках. Результати випробування ізоляції обмоток уважаються задовільними, якщо під час випробування не відбувається пробою ізоляції або перекриття її ковзним розрядом. Явище коронування на поверхні не приймається до уваги. Пробій ізоляції характеризується різким і стійким спаданням , перекриття ковзними розрядами супроводжується нестійкістю зниженням .
Випробування на електричну міцність поміжвітковий ізоляції.
Проводиться
при холостому ході машини шляхом
підвищення напруги (у режимі двигуна)
або генератора (у режимі генератора).
Умови для електричних машин, у яких при
досягненні напругою величини 1.3
струм
перевищує номінальний 1.3
, – 1хв. Для інших машин - 1.3
, 3 хв.
Вимір опорів обмоток машин постійного струму.
Відповідно до вимог ПУЕ обмірювані значення опору постійному струму обмоток збудження не повинні відрізнятися від раніше обмірюваних або заводських даних на більш ніж 2 %. При вимірюванні опори обмотки якоря між колекторними пластинами не повинні відрізнятися більш ніж на 10% (ця різниця може бути більше, якщо вона обумовлена схемою з'єднання обмотки якоря). Вимірюванням опору обмотки між колекторними пластинами перевіряється також якість пайок петушків якоря:
|
Рис. 3.7. |
Відомі труднощі являють собою вибір колекторних пластин, між якими повинне проводитися вимірювання, для різних типів обмоток. Вибір колекторних пластин повинен провадитися після детального вивчення схеми й електричних характеристик об'єкта.