Випробування ізоляції.

Опір ізоляції - найважливіший показник стану електроустановки.

Перед початком вимірювань необхідно пам'ятати міри до усунення причин, що вносять похибки у вимірювання, тобто поверхня ізоляції, виводи й т.п. повинні бути чистими, сухими. Цей опір вимірюють за допомогою мегаомметра. Варто врахувати, що його значення значною мірою залежить від часу, через який зроблений відлік. Тому за виміряний опір ізоляції приймають стале значення через 1 хв. після прикладання напруги.

Метод абсорбції використовується при оцінці стану опору ізоляції. При цьому порівнюються показання мегаомметра через 15 і 60 с. після прикладання напруги.

Тоді коефіцієнт абсорбції:

При С для не зволожених обмоток він перебуває в межах 1.3-2. Зволожені мають 1.

Нижче наведені схеми мегаомметрів.

Рис. 3.1-а	Рис. 3.2-б

Випрямлення в мегаомметрах необхідне тому, що при випробуванні показання залежать не тільки від опору ізоляції, але й від ємнісного опору ланцюга вимірювань, для кабельних і повітряних ліній, що мають велику ємність.

Прилад а). Вимірювальний механізм – двох рамковий магнітоелектричний логометр. Вимірюваний опір включають між затискачами Л (лінія) і З (земля) і обертають рукою рукоятку якоря генератора. Струм, що генерується генератором, проходить по двох паралельних гілках. Одна частина струму протікає від випрямляча VD через R1 і R2 і одну з обмоток логометра. Величина цього струму не залежить від R ізоляції. Інша частина струму протікає через другу обмотку логометра, вимірюване R ізоляції й , , тобто його значення залежить від . Відхилення стрілки логометра залежить від співвідношення струмів у його обмотках, що дозволяє усунути вплив величини напруги, що наводиться якорем ротора при обертанні ручки.

Схема б). Конденсатори С1С5 і діоди VD представляють собою умножувач напруги. Для зменшення впливу поверхневих струмів витоку, що можуть спотворити результати вимірювання, передбачений вивід Е (екран), приєднаний безпосередньо до виводу генератора. У цьому випадку струми по поверхні зволоженої ізоляції відводяться в землю, минаючи обмотки логометра. Лінійний затискач Л захищений охоронним ізолюючим кільцем.

Визначення міцності ізоляції підвищеною напругою.

Здійснюється за допомогою апарата:

Рис. 3.3.

Перед випробуванням ізоляції повинний бути виміряний опір ізоляції. Іспитова напруга прийнята рівною 1000 В, час прикладання її 1 хв.

Необхідно:

• зняти всі заземлення у трансформаторі струму, що випробовується, й відключити вторинні обмотки трансформаторів напруги;

• закоротити напівпровідникові випрямлячі, конденсатори й проміжні трансформатори, з'єднавши між собою різні обмотки;

• перевірити ізоляцію, повинне бути не менше встановлених значень.

Схема приєднується до іспитової установки рис1. Корпус установки й первинна обмотка іспитового трансформатора заземлюються на випадок пробою ізоляції в іспитовому трансформаторі. Напруга плавно піднімається до 500 В, і схема оглядається на відсутність розрядів, іскор, тління та ін., після чого іспитова напруга доводиться до 1000 В. По закінченні випробування напруга плавно знижується до нуля. Схема випробування розряджається й повторно перевіряється мегаомметром.

Ізоляція вважається такою, що витримала випробування, якщо не виявлені пробої ізоляції, різкі поштовхи струму й напруги, а при повторній перевірці ізоляції мегаомметром її опір не зменшився. Представлена схема випробування ізоляції може бути застосована до вторинних ланцюгів керування електроприводів, силових перетворювальних пристроїв і двигунів напругою до 380 В.