Тема 2. Правовідносини у сфері інтелектуальної власності

2.1. Поняття правовідносин інтелектуальної власності. Елементи правовідносин інтелектуальної власності;

2.2. Об’єкти права інтелектуальної власності;

2.3. Суб’єкти права інтелектуальної власності;

2.4. Зміст права інтелектуальної власності.

2.1. Поняття правовідносин інтелектуальної власності. Елементи правовідносин інтелектуальної власності

Правовідносини інтелектуальної власності – такі суспіль­ні відносини які врегульовані нормами законодавства про ін­телектуальну власність і їх учасники виступають носіями осо­бистих немайнових та майнових прав інтелектуальної влас­ності.

Такі відносини виникають з приводу створення, вико­ристання та охорони об'єктів інтелектуальної власності і є во­льовими, тобто їх учасники приймають самостійне рішення про вступ у такі відносини, оскільки є рівноправними та неза­лежними. Винятком є створення об'єктів інтелектуальної власності на підставі трудового договору, де існують елементи підпорядкування творця роботодавцю.

Відносини права інтелектуальної власності складаються із учасників, суб'єктів цих відносин, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, держава Україна, АР Крим та органи місце­вого самоврядування; об'єктів, тобто того з приводу чого вини­кають такі відносини, прав та обов'язків учасників відносин.

2.2. Об’єкти права інтелектуальної власності

Результатами інтелектуальної діяльності, а отже, об'єктами права інте­лектуальної власності, є такі результати творчої діяльності, що відповідають вимогам закону, встановленим щодо них і яким внаслідок цього надається правова охорона.

Відповідно до ст.. 420 ЦК об'єктами права інте­лектуальної власності, зокрема, вважають:

• літературні та ху­дожні твори;

• комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних);

• виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

• наукові відкриття;

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

• сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Цей перелік є відкритим. Тобто, якщо у зв'язку з розвитком науки та техніки виник­нуть нові об'єкти права інтелектуальної власності навіть і не передбачені у законодавстві, вони зможуть отримати правову охорону. Будь-який твір літератури, науки і мистецтва, суміжні права підпадають під охорону права, якщо вони відповідають вимогам закону.

Науково-технічним результатам правова охорона надається лише на підставі відповідної кваліфікації спеціальним державним органом управління і видачі охоронного документа. Правова охорона об'єктів права інтелектуальної власності обмежується лише територією України. Охорону прав об'єкти права інтелектуальної власності на території інших держав здійснюють лише на підставі відповідних міжнародних конвенцій і договорів.