Місце правознавства в системі суспільних наук

Правознавство досить тісно пов'язане з іншими суспільними науками, адже і держава, і право існують у системі суспільних явищ (економічних, політичних, ідеологічних, моральноCкультурних та ін.), які

тісно взаємодіють між собою. Всі вони більшою або меншою мірою мають вплив на державу і право, та, в свою чергу, відчувають їх вплив на собі. Тому дослідники, які вивчають ті чи інші суспільні процеси та явища (соціологи, політологи, філософи, психологи), віддаючи перевагу своїй галузі наукового знання, так чи інакше звертаються до проблематики, яка складає основу предмета правознавства.

Перш за все, правознавство має зв'язок з історією. Так, з'ясовуючи причини походження держави і права, досліджуючи їх розвиток, правознавство спирається на конкретні дані історичної науки — про первісне суспільство, умови виникнення держав та їх існування на різних етапах розвитку цивілізації. У той же час, історична наука, звертаючись до питань держави і права, користується відповідними положеннями і поняттями, виробленими правознавством.

Нерозривний зв'язок існує також між правознавством і економічною теорією. Спираючись на положення економічної теорії, правознавство розглядає різні державноCправові явища в органічному взаємозв'язку з економічними умовами життя суспільства. Особливо тісний зв'язок правознавство має з політологією, що вивчає політику, політичні явища і процеси, політичні системи сучасного суспільства. Базуючись на політологічних даних про політичну систему суспільства, правознавство розглядає її з погляду місця і ролі в ній держави, її взаємовідносин із політичними партіями, рухами і т.п.

В свою чергу, політологія використовує положення і висновки правознавства з питань політичної влади, функцій і механізму держави, форм державного правління і національноCдержавного устрою, політичного

режиму, законності та правопорядку. Очевидний взаємозв'язок між правознавством і філософією. За допомогою філософії виробляються світоглядні позиції правової науки, саме філософія дає загальну методологію пізнання державно-правової дійсності. Правознавство ж, в свою чергу, надає конкретний матеріал для широких філософських узагальнень.

Тісне співвідношення правознавства з іншими суспільними науками (такими, як соціологія, культурологія, релігієзнавство та ін.) також збагачує його зміст, привносить у правознавство ті або інші методи дослідження, засоби аналізу, форми виразу.

Основні поняття та категорії теми: правознавство, юриспруденція, держава і право, соціальні норми, правові норми, соціологічний метод, системний метод, структурно-функціональний метод, історичний метод, формально-юридичний метод, метод порівняльного правознавства, аналіз і синтез, індукція і дедукція.

Взаємозв'язок теорії держави і права з іншими суспільними науками

Теорія держави і права належить до системи соціогуманітарних наук, які вивчають людину в її суспільних відносинах, і тому вона безпосередньо чи опосередковано взаємодіє з іншими суспільними науками.

Важливе значення для теорії держави і права має її взаємозв'язок з філософією, яка є наукою про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ, місце в ньому людини, загальні принципи буття і пізнання, досліджує пізнавальне, ціннісне, соціальнополітичне, моральне, естетичне ставлення людини до світу. Філософія формулює лише найзагальніші положення про державу і право, в той час як теорія держави і права вивчає державноправові інститути багатогранно, використовуючи при цьому її наукові досягнення та філософські категорії (сутність, зміст, форма, метод, система, структура та ін.). Теорія держави і права озброює філософію матеріалом, який дозволяє робити узагальнення і формулювати загальні принципи соціального прогресу та виробляти загальнометодологічні принципи дослідження окремих наук.

Тісний зв'язок теорії держави і права з філософією привів до формування на їх стику філософії права, яка зосереджується на мето­ дологічному аспекті пізнання правових явищ і процесів, вивчає їх з філософських позицій. Філософія права — це система знань про фун­ даментальні принципи буття права, про онтологічну природу права, його соціальну сутність.

Теорія держави і права має тісні взаємозв'язки з соціологією — наукою, об'єктом дослідження якої є поведінка людей, практика окремих суспільних структур і груп, усі соціальні процеси, що відбуваються у суспільстві. За допомогою соціології теорія держави і права досліджує певні державноправові категорії, використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціальної ефективності норм права, засобів удосконалення державного апарату, пізнання причин і умов правопорушень, вивчення рівня правової свідомості та правової культури тощо.

У межах соціології виник новий науковий напрям — соціологія права, яка розглядає правову систему з точки зору її тісного взаємозв'язку з життям, суспільною практикою.

Особливо тісно теорія держави і права пов'язана з політологією — наукою, яка досліджує політику, політичні процеси та політичні системи світу. Політологія розглядає державу і право у практичному плані як результат боротьби за владу і як засоби її завоювання. Ґрунтуючись на політологічних даних про політичну систему суспільства, теорія держави і права розглядає її з точки зору місця та ролі у ній держави, характерних ознак і особливостей, що відрізняють її від партій, громадських організацій та інших ланок політичної системи, правових форм виникнення і діяльності держави.

На стику теорії держави і права та політології сформувалась по­ літологія права, яка розглядає широке коло питань державної правової політики, напрямки політичного розвитку держави і права, що ґрунтуються на об'єктивних закономірностях цього процесу.

Нерозривний зв'язок існує між теорією держави і права та еко­ номічними науками, які вивчають систему виробничих відносин та економічні закони, аналізують ринкові відносини та ринкове госпо­ дарство. Спираючись на положення і висновки економічної думки теорія держави і права розглядає усі державноправові явища в органічному зв'язку з економічними умовами життя людей, розкриває їх активний зворотній вплив на економіку. Інститути держави і права, виникаючи у відповідь на економічні потреби, виступають важливим фактором формування соціальноекономічних відносин.

Також тісний зв'язок теорія держави і права має з історичними науками, які вивчають історію розвитку людської цивілізації у всій її різноманітності, досліджують конкретні факти державноправового життя народів, констатують етапи розвитку суспільства. Спираючись на дані історичних наук, теорія держави і права досліджує найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування державноправових явищ.

Отже, тісно взаємодіючи з іншими галузями наукових знань, теорія держави і права формулює наукові закони, поняття та визначення державноправових явищ, які дозволяють не тільки пізнати сутність, зміст та форми існування держави і права, а й використовувати дер­ жавноправові інститути для здійснення прогресивних суспільних реформ.