Розділ 2. Особливості розведення коропа в природних умовах.

2.1. Підготовка ставів господарства до проведення нересту.

Організація нерестової компанії в умовах повносистемних господарств чи Спеціалізованих риборозплідників включає систему підготовчих робіт із плід­никами з метою створення оптимальних умов для відкладання ікри і розвитку Потомства у нерестових ставах.

Приступаючи до цієї роботи необхідно насамперед скласти план прове­дення нересту, де визначають, які стави будуть використовувати у першу чергу, яких плідників у них будуть саджати. Нерест може проводитись фронтально і в розтягнуті строки: фронтальний нерест - найчастіше у невеликих гос­подарствах де не дуже багато плідників та обмежена кількість ставів, а розтягнутий - у великих рибгоспах із великою кількісно нерестових ставів, вели­кою кількістю плідників. Звичайно саджають на нерест окремі групи з інтер­валом через 3-4 дні, щоб забезпечити своєчасний вилов личинок і уникнути несподіванок, пов'язаних із погодними умовами, які весною досить примхливі.

До нересту наступного року починають із посадки їх у літньо-маточні ста­ви на нагул після нерестової компанії поточного року, тобто технологічні процеси, пов'язані з утриманням плідників, складається з двох періодів, кож­ний з яких має свої завдання. Перший період - весняний, основні роботи в цей час пов'язані з інвентаризацією маточного поголів'я, розподілом за статтю і розсадженням і для переднерестового утримання, нерестові стави готують для нересту. Після танення льоду із зимувальних ставів спускають воду і ви­ловлюють з них плідників проводиться розвантаження зимово - маточних ставів при температурі води 8-10 °С. При цьому слід врахувати, що недоступ­ним тривале перетримування плідників у зимувальних ставах при виявленні тенденції підвищення температури води. Це особливо небезпечно при спіль­ній зимівлі самців і самок, тому розподіл за статевою визнаною необхідно зробити значно раніше ніж температура води наблизиться до нерестової.

2.2 Відбір та переднерестове утримування плідників.

В переднерестовий період тримати самців і самок необхідно в різних ста­вах. В залежності від погодних умов, переднерестове утримання плідників І може бути різним, частіше триває 20-30 діб. У цей період завдання рибовода І полягає в тому, щоб забезпечити найшвидше відновлення фізіологічних фун­кцій пригнічених в зимовий період, забезпечивши оптимальний перехід організму від голодного обміну взимку до активного функціонування, орієнтованого на підготовку нересту.

Для переднерестового утримання плідників доцільно мати спеціалізовані стави, але такі стави в більшості господарства відсутні. Фактично для переднерестового утримання в більшості господарств використовують зимувальні І стави, звільнені до цього часу від однорічок і відповідним чином підготовле­ні. Виловлених плідників коропа піддають ретельному рибоводно- ветерина­рному огляду, вимірюють і зважують. Матеріали цих робіт є основою інвентаризації стада плідників. При виконанні цієї роботи необхідно вміти розрізняти самців і самок за їх зовнішнім виглядом. Перед нерестом самці-плідники характеризуються такими ознаками: досить тверде невипукле черевце, вузький неприпухлий і блідий статевий отвір. На шкірному покриві голови і зяберних кришок у них досить часто з'являється так званий шлюбний одяг у ви­гляді невеликих горбків, від чого шкіра стає шорсткою на дотик. У самців статеві продукти до цього часу бувають текучими, при легкому натисканні на черевце виділяються молоки (сперма) білого кольору, які мають відносно щільну консистенцію. У самок в зв'язку із розвитком і звільненням маси яєч­ними черевце досить велике, опукле й м'яке, статевий отвір припухлий, червонуватий.

Користуючись інформацією про інвентаризацію плідників, складають, ко­ригують і уточнюють плані проведення нерестової кампанії. Матеріали інвен­таризації і складений план проведення нерестової компанії використовують з Метою обліку маточного поголів'я і контролю за умовами утримання їх під Час нагулу і зимівлі. Проводять цю роботу двічі на рік - весною і восени всіх Плідників піддають інвентаризації (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1. Зведена відомість інвентаризації

Підприємство Область Дата

№	Порода	Стать	Вік	Загальна кількість,	Загальна маса,
п/п				шт	кг

Інвентаризацію проводили:

Головний рибовод

Одночасно з весняною інвентаризацією маточне поголів'я піддають боні­туванню (індивідуальній якісній оцінці), у завдання якого входить не лише розподіл стада на якісно різні групи, які відрізняються за екстер'єром, вираженістю вторинних статевих ознак, тобто готовністю до нересту, а й поліп­шенням продуктивних якостей шляхом формування селекційних гнізд з осо­бин, які відрізняються комплексом господарсько-цінних показників. Щорічне Проведення бонітування є важливим заходом контролю за станом племінного фонду і змінами, що відбуваються в ньому.

При наявності необхідної кількості ставів за підсумками інвентаризації самок розподіляються за екстер'єрними показниками і готовністю до нересту На три групи. До першої групи відносять самок середнього віку (6-8 років) з добре вираженими статевими ознаками, що відзначаються добрими екс­тер'єрними показниками. З цієї групи формують ядро плідників, призначених для проведення селекційно-племінної роботи. До другої відносять молодих і старих. До третьої групи відносять так звану мішанину, яку можна посадити в окремий став.

Усі весняні роботи з плідниками необхідно виконувати з особливою обе­режністю. Плідників доцільно брати «рукавом», переносити у брезентових носилках з сіткою чи брезентовим фартухом, який вшивають з одного боку носилок. В одні носилки розміщують не більше двох самок чи трьох самців.

Плідники дозрівають неодночасно (одні раніше, інші - пізніше), що зале­жить від ступеня готовності відтворної системи до нересту і динаміки терміч­ного режиму. Враховуючи ці обставини, плідників різного ступені готовності до нересту утримують в окремих ставах і, по мірі готовності до нересту, по черзі використовують у нерестовій компанії.

Умови утримання плідників у переднерестовий період повинні відповідати певним вимогам. Щільність посадки слід розраховувати так, щоб на кожну самку припадало не менше 8, на самця -6м площі ставу. Годівлю плідників починають при температурі 10 °С і вище. У перший час повинні переважати корми, багаті на вуглеводи, а перед нерестом протеїнове співвідношення кормової суміші доводять до 1:2-1:1. Як основні інгредієнти слід використо­вувати боєнську кров, люпин, пророслий ячмінь і пшеницю, соняшникову й арахісову макуху з добавками кормових дріжджів або рибного борошна, пас­ту із зеленої рослинності та крейди.

Після настання нерестового періоду слід остерігатися спорадичного під­вищення температури води до 20 С, шо призводить до довільного викидання ікри самками.Тому у ставах, де утримують самок, звичайно збільшують про­точність і періодично змінюють рівень води, що стримує можливість довіль­ного нересту.