«ЗАТВЕРДЖЕНО»

рішенням обласної Експертної комісії

НМЦППСР ІППОЧО

від ___________________ 2011 р.

протокол № _________________

голова Експертної комісії

______________ Д.Д.Романовська

Програма формування

психологічної готовності вихованців ПНЗ

еколого-натуралістичного спрямування

до участі у виставках, конкурсах, олімпіадах, зборах, конгресах, зльотах, конкурсах-захистах

науково-дослідницьких робіт

Розробив практичний психолог Комунального закладу «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Заслонкіна О.П.

Пояснювальна записка

На сьогоднішній день важливим у освітньому просторі, зокрема в позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування, є питання формування психологічної готовності вихованців ПНЗ до участі в конкурсах, виставках, зборах, конгресах, олімпіадах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт (як міських, районних, так і обласного та всеукраїнського рівня), оскільки хвилювання ді­тей, невміння подолати тривожність та справитись зі своїми емоціями може зашкодити їм досягти високих результатів.

Розкриття психологічної сутності поняття «готовність» здійснюється вітчизня­ними та зарубіжними дослідниками з різних позицій.

У низці праць готовність розглядається як інтегративна здібність (комплекс здібностей). У А.Г. Асмолова, С.Л. Рубінштейна, Д.Н. Узнадзе поняття «готовність» визначається через поняття «установка».

Психологічну готовність досліджують В. Дорохін, А. Про­­ску­ра, В. Моляко, С. Ра­віков,; мотиваційну – Е. Томас; морально-психоло­гічну – Л. Кондрашова, С. Ні­ко­ленко, Г. Штельмах; професійну – Д. Мазоха; моральну – Є. Шевчук; професійно-педагогічну – С. Кори­шенко; і в цілому готовність – В. Бондар, А. Капська, І. Пас­тир, О. Ярошенко та інші.

У дослідженнях М.І. Дяченко, Л.А. Кандибовича, А.А. Ух­томсько­го, Н.Д. Леві­то­ва, А.Ц. Пуні поняття «готовність» визначається як особливий психічний стан.

Так, А.Ц. Пуні психологічну готовність відносить до категорії психологічних станів, які характеризуються такими особливостями як впевненість у своїх силах, прагнення до досягнення мети, оптимальне збудження, висока сталість нервових процесів, саморегуляція та самооцінка. Автор вважає, що сутність психологічної готовності складається з можливості сучасного прийняття оптимального рішення у даній конкретній ситуації; у відповідності з висунутими мотивами і завданнями у психологічній спільності діяльності і стану; у можливості безперервного контролю і регуляції результатів кожної дії, яка здійснюється цілеспрямовано.

Психологічна готовність до участі вихованців ПНЗ еколого-натуралістичного спрямування в різноманітних конкурсах звісно не обмежується мотивацією дитини чи її емоційним станом, вона включає в себе комплекс психологічних характе­рис­тик.

Психологічна готовність до участі у виставках, конкурсах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт включає в себе когнітивний компонент (певний обсяг і впорядкованість знань, а також особливості розвитку таких когнітивних функцій як пам’ять, мислення увага), емоційний компонент (особистісні особливості вихованця, його емоційне ставлення до заходу та емоційний стан на самому заході, здатність до емоційної саморегуляції), поведінковий компонент (знання і розуміння вихованцями ПНЗ особливостей проведення конкурсу, виставки), а також рівень розвитку та індивідуальні особливості саморегуляції власне підготовчої діяльності.

Проте, на нашу думку, саме на емоційну складову психологічної готовності варто звернути більшу увагу в нашому випадку, оскільки вона відіграє важливу роль при участі дітей в конкурсах, виставках тощо. Оскільки якою б високою не була мотивація вихованця, його інтелектуальна підготовка, якщо в ситуації стресу (адже виступ перед аудиторією для багатьох є стресом) він не може справитись зі своїми емоціями, заспокоїтись, в нього немає навичок оптимізації психічного стану при виникненні напруги, навряд чи результати його виступу будуть високими, навіть при ідеальній підготовці. До того ж, саме підлітковий вік характеризується емоційною нестабільністю.

Отже, проведення психологічної роботи із підлітками перед їх участю в конкурсах, виставках, тощо допоможе розвитку їх емоційної сфери. Окрім того, необхідно навчити дітей керувати своїм емоційним станом і контролювати їх зовнішні прояви, тому важливою в цьому напрямку також є робота з батьками та керівниками гуртків, педагогами.

Мета:

• формування психологічної готовності вихованців ПНЗ до участі в конкурсах, виставках, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт;

• спонукання особистості вихованця до пошуку внутрішніх ресурсів;

• розвиток навичок самопрезентації.

Завдання:

• забезпечення сприятливих умов поетапного формування психологічної готовності вихованців ПНЗ до участі в конкурсах, виставках, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт;

• підвищення рівня мотивації участі в конкурсах тощо;

• підвищення стресостійкості через ознайомлення вихованців зі способами боротьби зі стресом, підвищення впевненості у собі та власних можливостях.

• формування позитивної «Я-концепції»;

• зниження рівня тривожності, пов’язаної з участю у конкурсах, виставках тощо.

Очікувані результати

Після проходження програми вихованці ПНЗ:

• оволодіють навичками саморегуляції емоційного стану;

• знайдуть внутрішні ресурси для підвищення впевненості у собі;

• розвинуть навички впевненої поведінки;

• досягнуть емоційної реалізації та особистісного зростання.

Форми роботи: індивідуальна або групова залежно від умов конкурсу, олімпіади, збору тощо.

Загальна тривалість – 8 годин.

Етапи програми:

• Діагностичний (заняття з вихованцями) – 1 год;

• Настановчий (робота з батьками та педагогом, керівником гуртка) – 2 год;

• Розвивальний (заняття з вихованцями) – 4 год;

• Робота за наслідками (заняття з вихованцями) –1 год.

Рекомендована частота занять: 1 раз на тиждень (протягом місяця) за місяць до участі в конкурсі, виставці, конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт.

Програма побудована з використанням арт-терапевтичних, релаксаційних та НЛП-технік, а також аутогенного тренування.

Цільова група: програма розрахована на середній (підлітковий (11-15 р.) та старший шкільний (ранній юнацький (15(16)-17(18) р.) вік, тобто, 5-11 класи.

Місце проведення: КЗ ЧОЦЕНТУМ.

Структура програми

Етап	Назва	З ким проводиться	Методики та форми роботи	К-ть годин
І	Діагностичний	Вихованці ПНЗ	Методика «Самооцінка психіч­них станів» (за Г. Айзен­ком) (з 12 р.); Самооцінка характеру методом оціночних шкал (з 14 р.); Набір карток «Креатив» (діагно­сти­ка емоційних станів та мотивації до участі) (без вікових обмежень) (дод. 1); Колірний тест ставлення (моди­фі­­кований тест Люшера) (без вікових обмежень); БОДТ – багатошкальний опиту­вальник дитячої тривожності (7-18 р.); Методика вивчення спрямова­нос­ті особистості «Орієнтовна ан­ке­та» (В. Смекала, М. Кучера)	1
ІІ	Настановчий	Керівник гуртка (педагог)	Консультація, надання рекомен­да­цій	1
		Батьки вихованців	Консультація, надання опорно­го конспекту з рекомендаціями	1
ІІІ	Розвивальний (корекційний)	Вихованці ПНЗ	Індивідуальна або групова форма роботи з використанням арт-терапевтичних, релаксаційних та НЛП-технік, а також аутогенного тренування	4
ІV	Робота за наслідками (оцінка ефективності)	Вихованці ПНЗ	Консультація	1
Загальна кількість годин				8

ІІ етап

Настановчий

Робота з батьками

Опорний конспект

«Підтримка вашої дитини»

Підтримувати підлітка – значить вірити у нього. Іноді бажані уявлення про якості дитини затьмарюють погляд батьків та дорослих на підлітка та ніяк не співвідносяться із його реальними можливостями. Варто уважно придивитись до своєї дитини, щоб побачити те, що їй насправді потрібно.

Підліткам часто буває нелегко долати тривожність, хвилювання особливо в процесі підготовки та перед їх участю в конкурсах, виставках, олімпіадах.

Для того, щоб знизити тривожність у підлітка, необхідно:

• підтримувати в дитині позитивне самосприйняття (підбадьорювати, заохочувати, демонструвати впевненість у її можливостях);

• забезпечувати ситуації з гарантованим успіхом;

• виховувати вміння обгрунтовано ставитись до результатів власної діяльності, не боятись невдач, помилок, сприймати їх в якості корисного особистого досвіду;

• формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших;

• навчити враховувати недосконалість людини та мати з цим справу;

• розширяти і збагачувати навички спілкування із дорослими та однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок, критики та думок інших людей.

Ваша батьківська підтримка – це процес:

а) в якому ви, батьки, зосереджуєтесь на позитивних рисах підлітка з метою зміцнення його самооцінки;

б) який допомагає підлітку повірити у себе та свої здібності;

в) який допомагає уникнути помилок;

г) який підтримує підлітка у невдачах.

Замість того, щоб акцентувати увагу на помилках, вам доведеться вербально і невербально демонструвати свою впевненість у можливостях своєї дитини та підтримувати те, що вона робить.

Охарактеризуйте, будь-ласка, свою дитину 10-ма словами або словосполученнями.

1. ___________________________________________________________________

2. ___________________________________________________________________

3. ___________________________________________________________________

4. ___________________________________________________________________

5. ___________________________________________________________________

6. ___________________________________________________________________

7. ___________________________________________________________________

8. ___________________________________________________________________

9. ___________________________________________________________________

10. ___________________________________________________________________

Образ власного «Я» є в кожної людини. Це система уявлень про себе, що означає установку стосовно самого себе. Вона складається з усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних, моральних якостей, їх самооцінки.

Дитині необхідно мати позитивні уявлення про себе, це неодмінна умова щастя, передумова успішної адаптації в соціальних умовах, що змінюються.

Факторами, що визначають позитивну самооцінку, є:

• переконаність дитини у позитивному ставленні до неї інших людей;

• впевненість у здатності до того або іншого виду діяльності;

• почуття власної значимості.

Важливо, щоб самооцінка була не просто позитивною, а адекватною. Ви, шановні батьки, як найближчі для своєї дитини люди, можете вплинути на формування в неї позитивної самооцінки! Так, недоліки є у всіх, але справа не в тому, що діти свідомо не хочуть визнавати свої недоліки, оскільки вони не в змозі їх побачити навіть під впливом сторонніх людей. Головне завдання вас, дорослих людей, – не змусити дитину привселюдно визнати свої промахи та помилки, а допомогти їй самій переконатись в їхньому існуванні. Правильна оцінка підлітками своїх особистісних переваг і недоліків сприятиме налагодженню відносин і взаєморозумінню з оточуючими людьми, робить дітей більш відкритими до позитивних зовнішніх впливів.

Помічено, що зазвичай ми набагато частіше лаємо своїх дітей, ніж хвалимо їх. Якщо у дітей виникають труднощі у навчанні, наприклад, їм важливо реалізуватись в чомусь іншому. Роль батьків, педагогів полягає в тому, щоб помітити якісь досягнення, гарні вчинки дитини, підтримати її. Уявіть, що ваша дитина вас приємно здивувала. Що ви їй скажете? ______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________