Діагностика рівня розвитку педагогічної діяльності.

Даний варіант методики дозволяє виявити з максимальною об'єктивністю важливі показники педагогічної діяльності вчителя, які складені у відповідності з кваліфікаційними вимогами і можуть бути підставою для його атестації.

Методика діагностування містить в собі вісім показників. Показники I,ІІ, ІІІ, ІV стосуються безпосередньо практичної діяльності вчителя і є предметом експертної оцінки; показники V, VI, VII, VIII- відображають аналітичну діяльність педагога.

Всі показники даного варіанту методики складаються з двох частин: змістовної і оціночної. Змістовна частина включає в себе якісну характеристику діяльності педагога, складену на основі кваліфікаційних вимог. Оціночна частина включає в себе шкалу оцінок за 10-бальною системою і має декілька критерійних рівнів, що дозволяє експерту найбільш об’єктивно оцінити діяльність педагога за кожним показником:

9-10 балів. Діяльність вчителя за даним показником відображає повністю якісну характеристику, яскраво виражена і стабільна. Здійснюється системний, творчий підхід в реалізації діяльності, яка відповідає даному показнику.

5-8 балів. В діяльності педагога в основному відображена дана характеристика і проявляється достатньо стійко, але системність і творчий підхід відпрацьовані не до кінця, хоч учитель і прагне досягнути цього.

3-4 бали. Дана характеристика проявляється в діяльності педагога нестабільно, але в межах допустимої норми. Системність і творчість в діяльності здійснюються епізодично, вчитель ще не досконало оволодів знаннями і методами використання їх у своїй роботі.

1-2 бали. Характеристика діяльності згідно даного показника проявляється недостатньо, нестабільно, рівень розвитку педагога можна віднести до критичного стану.

Максимальне число балів у підсумку може досягнути 80. Виходячи з цього можна визначити рейтинг вчителя, який відповідає певній категорії. Рекомендуємо використати при цьому таку градацію:

­- вища категорія - 65-80 балів;

- перша категорія - 55-64 бали;

- друга категорія - 45-54 бали.

Підсумковою сумою балів є середнє арифметичне значення всіх оцінок членів експертної групи.

Висновки, які може зробити вчитель на основі аналізу отриманих даних: співвіднести самооцінку з оцінками експертів, помітити тенденцію до її заниження чи завищення; визначити напрям у своїй діяльності, з якого дається узгоджена висока оцінка, і описати результати даного виду роботи, шляхи їх досягнення; побачити результати діяльності, яка вимагає особливої уваги і внесення коректив; зафіксувати всі розходження в оцінці діяльності зі сторони з самооцінкою і спробувати знайти причину відмінностей (неадекватна самооцінка чи інші причини).

I. Оцінка викладацької діяльності вчителя щодо стимулювання пізнавальної самостійності учнів

Якісна характеристика

Бали

А. Вчитель глибоко розкриває і реалізує в процесі діяльності основні положення навчального предмета, створює передумови і закладає основи для подальшої самоосвіти, самопізнання і професійної орієнтації учнів. Б. На уроці стимулюється: - активність усіх учнів; - їх захопленість демонстраційними і практичними завданнями; - потреба в самостійному отриманні знань; - потреба в творчому опрацюванні засвоєного. В. Широко практикуються види завдань, які вимагають самостійності і творчості. Г. Забезпечуються стійкі позитивні результати в навчально-виховному процесі. Д. В новій мірі використовуються можливості предмета для морального виховання учнів. Е. Вчитель досконало володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу, досягає максимально можливих результатів. Ж. Оцінка знань учнів вчителем стимулює їх подальшу роботу з вдосконалення знань.

9-10 5-8 3-4 1-2

Примітки: в графі “Бали” підкреслюється оцінка, яку дають члени атестаційної комісії;

- під час оцінювання враховуються насамперед кінцеві результати праці вчителя і лише потім якість його уроків.