- •Розділ 1 генеза післядипломної педагогічної освіти в греції
- •Характеристика післядипломної педагогічної освіти в Греції
- •Історичні періоди розвитку системи післядипломної педагогічної освіти в Греції
- •Навчальна програма підвищення кваліфікації вчителів у Педагогічному інституті (1965 – 1967 рр.)
- •Висновки
- •Розділ 2 сучасна система післядипломної педагогічної освіти в греції
- •2.1. Структура системи післядипломної педагогічної освіти в Греції
- •Внутрішньошкільне підвищення кваліфікації.
- •Дистанційне підвищення кваліфікації.
- •Дистанційна перепідготовка.
- •Атестація професійної діяльності вчителів в організації післядипломної педагогічної освіти в Греції
- •Суб’єкти атестації професійної діяльності вчителя в Греції
- •Вибір загальних критеріїв атестації.
- •Вибір методів атестації.
- •Підготовка до відвідування школи та заняття, відвідування заняття та спостереження шкільного консультанта.
- •Визначення проблеми.
- •Перетворення визначених проблем на цілі підвищення кваліфікації вчителів.
- •Організаційні форми післядипломної педагогічної освіти в Греції
- •Навчальні програми підготовчих курсів підвищення кваліфікації вчителів початкової та середньої ланки освіти в оцпк
- •Напрями модернізації післядипломної педагогічної освіти України на основі врахування позитивного досвіду Греції
- •Висновки
- •Загальні висновки
- •Список використаної літератури
Суб’єкти атестації професійної діяльності вчителя в Греції
-
Назва посади (педагогічний працівник, який атестується)
Назва посади (педагогічний працівник, який проводить атестацію)
1.Вчитель.
1.Директор школи та шкільний консультант.
2.Директор школи.
2.Начальник відомства або управління освітою
3.Начальник відомства.
3.Начальник управління освітою (щодо адміністративної роботи),
начальник відділу наукового та педагогічного керівництва (щодо науково-педагогічної роботи).
4.Директор управління освітою.
4.Обласний директор управління освітою (щодо адміністративної роботи), консультант або його штатний заступник, який визначається за рішенням директора Педагогічного інституту після рекомендації координаційної ради (щодо науково-педагогічної роботи).
5.Шкільний консультант.
5.Директор обласного управління освітою (щодо адміністративної роботи), начальник відділу наукового та педагогічного керівництва (щодо науково-педагогічної діяльності).
6.Начальник відділу наукового та педагогічного керівництва обласного управління освітою
6.Директор обласного управління освітою (щодо адміністративної роботи), консультант Педагогічного інституту, який визначається за рішенням Директора Педагогічного інституту після рекомендації Координаційної ради (щодо науково-педагогічної роботи).
На думку К.Касімати та В.Яламаса важливо враховувати три рівні, які передують процесу атестації вчителів:
Вибір форми атестації.
Вибір повинен коливатися між трьома значними категоріями відомих форм атестацій:
Управлінські форми атестації. У цьому випадку особи, які атестують вчителів, є незалежними дослідниками, вірогідність результатів оцінювання базується на їх високому рівні професіоналізму у своїй галузі та незалежності від будь-яких державних установ або осіб (політичної влади, думки вчителя тощо).
Демократичні форми передбачають участь громадськості у процесі атестації вчителів та публічне ознайомлення з її результатами.
Колегіальні форми визначаються як процеси вирішення педагогічних проблем у колективі [157].
Вибір загальних критеріїв атестації.
відповідність цілей атестації потребам педагогічних кадрів;
результативність методів реалізації цілей;
Використання результатів;
Щодо предмета атестації слід зупинитися на:
дидактичних цілях, які вчитель ставить на уроці;
педагогічних методах, які вчитель використовує для реалізації поставлених цілей;
науковій підготовці вчителя щодо предмета викладання;
поведінці вчителя відносно учнів протягом уроку;
результативності використання дидактичних засобів на уроці.