О дяг гетьмана:

• 1. Каптан, жупан, делія .

• 2. Зимою носили кожухи.

• 3. Пояс.

• 4. Чоботи.

• 5. Шаровари (не надто широкі).

• 6. Шапка з суконним верхом, обшита хутром.

• 7. Шабля при боці.

Парадний одяг гетьманського полковника

• 1 . Шуба лисяча або соболева з прорізаними рукавами покрита оксамитом і оздоблена золотими шнурами та кутасами

• 2. Жупан яскравих кольорів, часто з вильотами, які защіпались на малі гудзики з перлів, туркисів або інших коштовних каменів.

• 3. Зимові кунтуші були суконі, а літні атласові

• 4. Шаровари були також яскравих кольорів

• 5. Шапки обшиті соболем з оксамитовим верхом, на шапці була золота брош з коштовним камінням

• 6. Пояс був дуже дорогий шовковий або шкіряний покритий золотими або срібними пластинками

• 7. Чоботи носили тільки червоні з сап’янової шкіри кримського виробництва, зі срібними підковами, гаптовані шовком, золотом і сріблом.

Одяг, як правило, полковники завжди отримували в подарунок.

Їжа: у кожному курені стояли столи, а довкола них лави, на які сідали козаки. Кухарі насипали їжу у великі дерев’яні миски і ставили на кожному столі, а поруч з їжею всякі напої у великих відрах, на яких вішали дерев’яні черпаки. Отаман сідав на першому місці, козаки довкола.

Страви: галушки, риба, свиняча голова до хріну, локшина, гречана та пшоняна каші, житній хліб, коржі, молоко. Вживали тетерю - тісто з житньої муки, розведене молоком або водою з медом. Від татар козаки перейняли вживання часнику й цибулі.

Ш коли: при церквах існувало 16 шкіл. Дві з них – спеціалізувалися на фізичному та військовому навчанню. Також була школа для писарів, військових канцеляристів, керівників паланок та куренів, музична школа (вокальна музика та церковний спів).

Н а Січі жили кобзарі - вони ходили в походи, складали пісні та думи. Їх ніхто не чіпав, кордони для них були відкриті. Вони офіційно входили до складу війська, разом з довбишами та сурмачами грали козацьку полкову музику. Бандуру вони носили поряд з шаблею та списом. Бандуристами ставали козаки, які втратили зір, але були обдаровані поетично та музично.

Козаки мали свій календар

III. Військове мистецтво

Більшість життя козаків проходило в боях та в походах. Їх воєнне мистецтво в усі часи було на високому рівні. В чому його суть?

1. Блискучий військовий вишкіл козаків.

2. Дотепні вигадки. Козаки перебували по декілька годин під водою, дихаючи через очеретину. На березі річки міг стояти ворожий табір , а в річці, чекаючи темряви, козаки. Наступала ніч, вони виходили з води й кидалися на ворога.

3. Сторожова служба: на високому кургані в степу стояли на чатах пильно вдивляючись у далечінь, молоді зіркоокі вартові. Забачивши десь ворога, вони швидко запалювали в котлі смолу. Стовп чорного диму здіймався в небо, помітивши його, запалювала смолу сторожа з іншого кургану. І коли в українських степах з’являлася орда, до дніпрових порогів ішли чорні димові стовпи. Козаки вже були готові до відсічі. Вміли запорожці зробити зі свого табору неприступну фортецю, місце, де вони зупинилися, оточували возами й міцно зв’язували між собою. Далі викопувався глибокий рів і насипався вал. Ворожа кіннота вже не могла ніяким способом увірватися в табір. Ховаючись за прикриттям, козаки вели прицільний вогонь по нападниках. Відомо багато випадків, коли вони тижнями висиджували у цих своєрідних фортецях і ворог не міг нічого з ними вдіяти. Козацькі гармаші дивували всіх влучністю пострілів. Інженери – фортифікатори козаків значно випередили свій час у будівництві оборонних споруд, і про мореплавців, котрі на своїх легких човнах –чайках добиралися до берегів Туреччини, вступали в бій з великими галерами і брали їх на абордаж…

Розвідка козаків

Р озвідувальний загін

Козацька «фігура»

Пост спостереження

Бій козацьких чайок з турецькими галерами

4 . Козацькі чайки завдовжки понад 12 м, шириною 3-5 м. На кожну сідало по декілька невтомних веслярів, розсікаючи воду чайка летіла мов на крилах. До 60 –ти озброєних осіб часто навіть з гарматами поміщалося в ній. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило. При появі турецької галери козацькі чайки шикувалися у формі півмісяця, щоб галера не могла втекти. Прицільний вогонь із рушниць запорожці вели по ворожому судну, змітаючи все з палуби за допомогою рукопашного бою. Інколи козаки перевертали чайки догори та наближалися до здивованого ворога. Також козаки створили підводний човен, який раптово міг з’явитися поряд із ворогом. Запорозький флот мав до 100 чайок. Перші згадки про морські походи припадають на часи Дмитра Вишневецького.

Не маючи державності, українські козаки створили регулярні збройні сили, що є неодмінною ознакою державності.