4. Cпособи адаптації до змін у зовнішньому середовищі

Організацією використовуються чотири підходи для адаптації до нестійкості зовнішнього середовища: букерування, вирівнювання, прогнозування і раціонування.

Буферування – це накопичення коштів чи матеріальних запасів для початкових вкладень у виробництво з метою компенсації нестійкості зовнішнього середовища. Буферування у вигляді накопичення коштів для початкових затрат використовується тоді, коли в розпорядженні організації є надійні джерела постачання. А букерування шляхом створення запасів готової продукції – тоді, коли внаслідлк значних коливань ринкового попиту виникають труднощі у виробництві продукції, яка вже замовлена. Буферування (створення резервного запасу) не завжди можливе, тому що при ньому мають місце високі затрати, особливо, коли має місце швидке псування матеріалів або інші перешкоди накопичення. Крім того, існує серйозний ризик, оскільки не вся ця продукція може бути продана.

У той час, як за допомогою букерування організації пристосовуються до ринкових коливань, вирівнювання включає конструктивні дії, що націлені на зменшення впливу цих коливань. Наприклад, ресторани можуть пропонувати талони на знижки, які можна використовувати тільки в будні дні тижня, коли попит на їх послуги знижується; по вівторкам діти їдять безкоштовно; по понеділкам якась визначена страва за зниженою ціною; іменні сертифікати на знижку у визначений день. Такі дії дозволяють різко підвищити результативність використання ресурсів, збільшити період максимального попиту і відповідно значно зменшити період з низьким попитом і рівнем використання ресурсів.

Прогнозування – передбачає систематичні оцінки майбутнього стану майбутніх умов зовнішнього середовища. Кваліфіковане прогнозування може бути здійснене лише при використанні кваліфікованих фахівців, відповідних технічних прийомів та комп’ютерних програм.

Раціонування або нормування – встановлення певних обмежень на продукцію чи послуги, які мають високий попит. Нормування корисне тим, що дозволяє організації уникнути витрат, викликаних прагненням задовольнити попит на продукцію в період його тимчасового знасного зростання, оскільки при подальшому зниженні попиту (в результаті його природнього коливання) ці витрати виявляються невиправданими.

4. Вплив зовнішнього середовища на управлінську практику

Організації не існують самі по собі і не є самодостатніми. Вони тісно взаємодіють з навколишнім середовищем і залежать від нього – як від джерела ресурсів, що використовуються для виробництва продукції і послуг, а також від споживачів. Організаціям доводиться дотримуватись законів й інструкцій і реагувати на діяльність груп суспільного впливу. Постачальники, клієнти, урядові органи, групи суспільного впливу можуть впливати і на діяльність усередині організацій. Цей вплив, наприклад, яскраво проявляється в акціонерних компаніях відкритого типу, акції яких знаходяться у страхових компаній і пенсійних фондів. Коли такі установи володіють значною часткою акцій організації, управлінському персоналу часто доводиться визначати пріоритети, ґрунтуючись у першу чергу на інтересах акціонерів. Вони впливають на рішення ради директорів компанії і побічно – на менеджмент. У результаті вибір менеджерів обмежується. І навіть якщо менеджери організацій не зіштовхуються з такими обмеженнями, то вони мають справу з іншими змінами в зовнішньому середовищі.

Опитування 400 керівників вищої ланки ряду найбільших американських компаній показало, що, на їх думку, зовнішнє середовище змінюється усе швидше і швидше. Переважна більшість керівників відчувають швидкий темп змін на своїх компаніях і передбачають, що він буде зростати. Менше половини опитаних вважають, що їхні компанії здатні швидко й ефективно реагувати на вплив зовнішнього середовища.

Більшість факторів зовнішнього середовища є динамічними і створюють значну нестабільність для менеджменту. Смаки і переваги клієнтів постійно змінюються, уряд приймає нові і нові закони. Постачальникам усе складніше дотримуватись договірних термінів поставок. Конкуренти виводять на ринок нові технології, продукцію і послуги. Чим вище рівень нестабільності зовнішнього середовища, тим більше вона обмежує вибір менеджерів і їхню свободу визначати свою власну долю.

9