
- •Практичне заняття №1. Психогенетика як галузь науки
- •Дайте визначення понять:
- •2. Заповніть таблицю: «Історія виникнення психогенетики»
- •3. Заповніть таблицю:
- •4. Опишіть теорію "злитої" спадковості.
- •5. Проаналізуйте представлені таблиці та зробіть висновок: Класифікація людей за їх природними здібностями
- •Кількість знаменитих і видатних людей усіх розрядів (у %) серед родичів геніальних людей (за ф. Гальтоном)
- •6. Поясніть представлену на рисунку закономірність:
- •7. Охарактеризуйте вчених психогенетиків радянської школи:
- •8. Опишіть дослідження вчених проведені в Джексонівській лабораторії
- •Генетика і суспільство.
- •IV. Тестові завдання (виконуються на занятті, вірна відповідь обводиться кружком)
- •V. Запитання для самоконтролю та самостійної роботи (виконується самостійно після заняття у зошитах для домашніх робіт):
- •VI. Висновки (виконуються на занятті): Практичне заняття №2. Основи генетики та селекції.
- •Дайте визначення понять:
- •2. Розгляньте та охарактеризуйте два типи клітинного ділення:
- •3. Заповніть таблицю: «Характеристика генних мутацій та хромосомних аномалій»
- •4. Поясніть представлені на рисунках процеси:
- •5. Розгляньте бібліографічні відомості та діяльність вчених:
- •6. Опишіть основні особливості генетичного коду
- •IV. Тестові завдання (виконуються на занятті, вірна відповідь обводиться кружком)
- •V. Запитання для самоконтролю та самостійної роботи (виконується самостійно після заняття у зошитах для домашніх робіт):
- •VI. Висновки (виконуються на занятті):
- •Дайте визначення понять:
- •2. Розгляньте приклад поєднання материнських та батьківських алелей у нащадків та зробіть висновок спираючись на теорію вірогідності.
- •3. Розгляньте приклад розрахунку коефіцієнтів спорідненості для різних пар родичів та напишіть висновок.
- •4. Проаналізуйте ризик захворювання шизофренією у родичів хворих та зробіть висновок.
- •Ризик захворювання шизофренією у родичів хворих
- •5. Розгляньте приклад обчислення коефіцієнта кореляції та зробіть висновок
- •6. Розгляньте гіпотетичний приклад, який ілюструє можливість виникнення деяких помилок з приводу ролі спадкових і середовищних чинників у виникненні індивідуальних відмінностей. Охарактеризуйте його.
- •Показники інтелекту у прийомних дітей і їх батьків
- •7. Замалюйте схему розташування близнюків в матці та опишіть їх біологію.
- •8. Охарактеризуйте різновиди близнюкового методу та заповніть таблицю:
- •9. Ознайомтесь та проаналізуйте плюси та мінуси методу прийомних дітей
- •10. Замалюйте систему спеціальних символів (запропонована в 1931 р.), якою користуються у сучасній генетиці людини при складанні родоводів
- •11. Розгляньте малюнок та опишіть дослідження родичів в сім'ях
- •11. Розгляньте та проаналізуйте приклади зіставлення результатів, отриманих різними методами
- •Кореляції між парами родичів при різних значеннях спадковості загального середовища (по: Plomin r., 1990), що різниться
- •12. Охарактеризуйте три основні експериментальні підходи, що використовують молекулярні технології при роботі з людьми та методи моделювання на тваринах.
- •IV. Тестові завдання (виконуються на занятті, вірна відповідь обводиться кружком)
- •V. Запитання для самоконтролю та самостійної роботи (виконується самостійно після заняття у зошитах для домашніх робіт):
- •VI. Висновки (виконуються на занятті): Практичне заняття №4. Генотип і середовище в індивідуальному розвитку
- •1. Дайте визначення понять:
- •2. Замалюйте гіпотетичну сферу реакції для інтелекту та серію індивідуальних графіків "норми реакції" для 5 генотипів
- •3. Ознайомтесь та проаналізуйте поняття активного сплайсингу.
- •4. Розгляньте приклад процесів регуляції пов'язана з формою самої хромосоми. Зробіть висновок.
- •5. Замалюйте будову нуклеосоми.
- •6. Розгляньте та проаналізуйте дослідження які показують, що ранній досвід може значно впливати на експресію ранніх генів в клітинах кори головного мозку.
- •7. Проаналізуйте регуляторну роль g -білків
- •8. Заповніть таблицю: «Характеристика розвитку окремої клітини»
- •9. Поясніть, яка роль ембріонального і неонатального досвіду в розвитку поведінки
- •10. Охарактеризуйте впливи матері на фенотип потомства
- •11. Опишіть, користуючись малюнком гіпотезу епігенезу шляхом селективної стабілізації синапсів
- •IV. Тестові завдання (виконуються на занятті, вірна відповідь обводиться кружком)
- •V. Запитання для самоконтролю та самостійної роботи (виконується самостійно після заняття у зошитах для домашніх робіт):
- •VI. Висновки (виконуються на занятті): Практичне заняття №5. Психогенетичні дослідження нормальної варіативності та дослідження порушеної поведінки.
- •1. Дайте визначення понять:
- •2. Розгляньте таблицю та зробіть висновок: «Ризик захворювання шизофренією для родичів хворого (по Gottesman, 1991; цит. По: Mental Disorders and Genetics, 1994.)»
- •9. Ознайомтесь зі злочинністю серед прийомних дітей та зробіть висновок.
- •IV. Тестові завдання (виконуються на занятті, вірна відповідь обводиться кружком)
- •V. Запитання для самоконтролю та самостійної роботи (виконується самостійно після заняття у зошитах для домашніх робіт):
- •VI. Висновки (виконуються на занятті):
3. Ознайомтесь та проаналізуйте поняття активного сплайсингу.
Альтернативний сплайсинг регулюється чинниками клітинного середовища. Прикладом альтернативно сплайсингуємого гена є ген, який кодує або кальцитонін, пептид, включений в регуляцію кальцію, або один з нейрогормонів. Якщо процесинг незрілої мРНК здійснюється в нейронах, то первинний транскрипт перетвориться в мРНК, що кодує нейрогормон. А в клітинах щитовидної залози альтернативний сплайсинг того ж попередника призводить до утворення молекули мРНК, що кодує пептид кальцитонін. Таким чином, специфіка тканини регулює той кінцевий продукт, який синтезується на основі одного і того ж гена. Отже, клітинний фенотип, що виникає в результаті, не визначається однозначно кодом ДНК, а складається під впливом багатьох частин клітинного механізму. Так що формула "один ген – один білок" для багатоклітинних організмів виявилася невірною. Альтернативний сплайсинг призводить до збільшення різноманітності продуктів, які можуть бути закодовані в одному гені.
Регуляція експресії генів на різних етапах
Серед усіх органів тіла мозок займає перше місце по числу активних генів. За деякими оцінками, число різних молекул стабільної мРНК, продукованих в мозку і специфічних для цього органу, може бути близько 150 000 (Changeux J.P., 1997). Проте, незважаючи на таке різноманіття в мозку генів, кількість яка синтезується в клітині мРНК багатьох мозкоспецифічних генів відносно невелика, транскрипція цих генів здійснюється на низькому рівні. Для порівняння можна сказати, що в кришталику ока продукується всього біля 3000 різних мРНК, але кількість кожної з них досить велика, що говорить про високу інтенсивність транскрипції.
Цікаво оцінити чи використовує мозок, при такій високій кількості активних генів усю ДНК, наявну в хромосомах. Відомо, що в заплідненій яйцеклітині миші міститься 6x10-6 мікрограмів ДНК. Якщо довільно порізати цей ланцюг на сегменти (відповідно до кодування білку молекулярною вагою 40 000), то вийде приблизно два мільйони таких сегментів. Максимальне число генів не може бути більше цього числа. Якщо врахувати наявність некодуючих послідовностей і великої кількості послідовностей, що повторюються, то структурні гени виявляться представлені лише невеликою частиною усієї ДНК. На сьогоднішній момент оцінки максимального числа структурних генів дуже приблизні і для миші складають від 20 000 до 150 000. Останнє число порівнянне з різноманітністю мРНК, виявленим в мозку.
Оцінити кількість генів, які експресуються в мозку і неактивні в інших тканинах організму, можна експериментально, створюючи тканиноспецифічні кДНКові бібліотеки. Перші роботи за оцінкою мозкоспецифічних генів були зроблені на щурах. Було показано, що з приблизно 100 000 генів, які складають увесь геном щура, близько 60000 експресують в клітинах мозку, причому близько половини цих генів транскриптуються тільки в мозку, а в інших тканинах ці гени "мовчать". Н. Жао із співробітниками провів аналіз кДНК-біблиотеки мозку людини. Виявилось, що з 2505 випадково вибраних рекомбінантних клонів бібліотеки близько половини мають мозкоспецифічну експресію. Якщо врахувати, що в результаті альтернативного сплайсингу кількість мозкоспецифічних транскриптів ще більше збільшується, то виходить, що майже кожен другий ген в геномі людини пов'язаний із забезпеченням функцій нервової системи.
Висновок: