КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

Кафедра китайської, корейської та японської філології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

З навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

Робоча програма навчальної дисципліни Вступ до перекладознавства

для студентів

ОКР “Бакалавр”

напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки

спеціальності 8.020303 Філологія

спеціалізації Мова та література (східна) і переклад

КИЇВ – 2013

Робоча програма дисципліни “Вступ до перекладознавства” для студентів напряму підготовки 0203 – гуманітарні науки, спеціальності 8.020303 – філологія.

«____» ______________ 2013 року. – 16 с.

Розробник: к. філол. н., доцент Комісаров Костянтин Юрійович

Робоча програма дисципліни “Вступ до перекладознавства” затверджена на засіданні кафедри китайської, корейської та японської філології

Протокол № ______ від «_____» ________________ 20___ року

Завідувач кафедри __________________________ Бондаренко І.П.

«_____» ___________________ 20___ року

Схвалено науково-методичною комісією Інституту філології

Протокол від «____» _____________ 20___ року №____

Голова науково-методичної комісії ____________________ Ситдикова І.В.

«_____» _________________ 20___ року

© Комісаров К.Ю., 20___ рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Вступ до перекладознавства” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань «філологія» з напряму підготовки 0203 – гуманітарні науки, спеціальності 8.020303 – філологія.

Дана дисципліна нормативна за спеціальністю (спеціалізацією) «східна мова та література».

Викладається у першому семестрі на 2-му курсі, в обсязі – 54 год., з них: лекцій 17 год., семінарів 17 год., самостійна робота студента – 7 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи. Підсумкова форма контролю – залік.

Мета дисципліни – розглянути засадничі питання загальної теорії перекладу на сучасному етапі та забезпечити студентів необхідними теоретичними знаннями, що стосуються особливостей перекладу текстів різних типів, а також навичками теоретичного осмислення перекладацького процесу взагалі та його окремих ланок, необхідними для майбутнього кваліфікованого перекладача східної мови.

Завдання курсу полягає, з одного боку, у повідомленні студентам необхідної сукупності теоретичних знань, а з іншого – у закладенні підвалин для подальшої підготовки з них висококваліфікованих фахівців, здатних виконувати переклад на професійному рівні. Тому лекційна частина курсу присвячена переважно висвітленню засадничих питань загальної теорії перекладу, а семінарська – різносторонньому розгляду та обговоренню практичних проблем, що так чи інакше пов’язані з конкретною парою мов, які беруть участь у процесі перекладу.

Курс складається з двох змістових модулів. Перший присвячений розгляду перекладу як об’єкта лінгвістичного дослідження, а також основам перекладознавства.

Другий змістовий модуль охоплює коло питань, пов’язаних із загальною характеристикою теорії перекладу на сучасному етапі.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: ключові поняття перекладознавства; про лінгвістичні методи дослідження перекладу; різні основи перекладознавства; мати уявлення про головні віхи історії розвитку перекладознавства та визначні досягнення у цій галузі на сьогоднішній день.

вміти: здійснювати аналіз східномовних та україномовних текстів різних типів та стильових різновидів з позиції перекладача; обґрунтовувати вибір тих чи інших мовних засобів при перекладі; свідомо ставитися до відповідних елементів перекладацької стратегії й техніки.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців-японістів: навчальна дисципліна “Вступ до перекладознавства” є дисципліною спеціалізації, логічно необхідною на початковому етапі циклу підготовки зі східної мови освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, що систематизує та поглиблює попередні знання студента із загального мовознавства та спецфілології, а також закладає фундамент для подальшого вивчення східної мови та перекладу.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Навчальна дисципліна “Вступ до перекладознавства” пов’язана з циклом дисциплін спеціальності, таких як “Вступ до мовознавства”, “Практичний курс східної мови”,“Теорія і практика перекладу”, “Лексикологія східної мови”, “Теоретична граматика східної мови”, “Стилістика східної мови” .

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1-4, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 5-8. Обов’язковим для іспиту/заліку є написання модульних контрольних робіт на позитивну оцінку, а також виступи на семінарських заняттях.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1		ЗМ 2
	Min. – 18 балів	Max. – 30 балів	Min. – 18 балів	Max. – 30 балів
Усна відповідь	„1” х 1 = 1	„1” х 1 = 1	„1” х 1 = 1	„1” х 1 = 1
Доповнення	„0.5” х 2 = 1	„0.5” х 2 = 1	„0.5” х 2 = 1	„0.5” х 2 = 1
Семінарська доповідь	„0.5” х 2 = 1	„1.5” х 2 = 3	„0.5” х 2 = 1	„1.5” х 2 = 3
Модульна контрольна робота* 1	„15” х 1 = 15	„25” х 1 = 25
Модульна контрольна робота 2			„15” х 1 = 15	„25” х 1 = 25
„1” – мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент. 1 – мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань. * – усі модульні контрольні роботи (МКР) мають розрахунково-аналітичний характер.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів для одержання іспиту/заліку обов’язковою є підготовка рефератів на визначені лектором теми.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 31 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	іспит / залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	18/___	18/_____	24 /____	60
Максимум	30/_____	30/______	40/___	100

При цьому, кількість балів:

• 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

• 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

• 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

• 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

• 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

• 85 - 90 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

• 91 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту)

Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	не задовільно
1 – 34