6.9. Тепловий розрахунок

У проекті виконують тепловий розрахунок одного виду основного технологічного обладнання періодичної або безперервної дії, де використовується пара. Приклади теплових апаратів періодичної дії наведено у виданнях [7, 26].

За відсутності теплових апаратів періодичної дії для виконання потрібного обсягу курсового проекту слід виконати тепловий розрахунок одного з видів безперервно діючих апаратів (вакуум-випарної установки, теплообмінника, бланшувальної машини, обжарювальної печі [7, 22, 26]).

Тепловий розрахунок складається з розрахунку витрати пари, визначення поверхні нагріву за заданою продуктивністю (або визначення продуктивності апарата за заданою площею поверхні нагріву), розрахунку тривалості окремих фаз роботи (для апаратів періодичної дії), розрахунку діаметра паропроводу, який уточнюють за стандартом.

6.10. Розрахунки потреби тари та допоміжних матеріалів

Ці розрахунки включають в себе потребу в банках, кришках, етикетках та інших матеріалів, які використовуються при виготовленні вибраного асортименту продукції.

Потреби в тарі та тароматеріалах Т, шт/год, розраховуються за формулою

, (32)

де N_ф – кількість банок. шт/год; х – втрати і бій банок або втрати кришок, %.

Втрати для скляних банок становлять 2,85%; для кришок – 1,9 %; для етикеток – 0,5%. При виробництві консервів для дитячого харчування втрати для скляних банок становлять 2,2 %; для кришок – 1,6 %; для етикеток – 0,5%. [15].

Таблиця 7

Потреба у тарі та тароматеріалах

Тара і тароматеріали	Потреба
	шт/год	шт/зміну	шт/добу	тис. шт/сезон
Банки (тип)
Кришки
Етикетки

Якщо консерви фасуються у металеву літографовану тару, етикетки не розраховуються.

6.11. Розрахунок виробничих площ

6.11.1. Розрахунок площі сировинного майданчика

Сировинні майданчики, призначені для короткочасного зберігання плодів і овочів, прилягають безпосередньо до технологічних цехів. Вони можуть бути відкриті або закриті й повинні відповідати певним вимогам.

Площу сировинного майданчика F, м², розраховують за формулою

, (33)

де Т – потреба сировини, кг/год (з табл. 6);  – допустимий термін зберігання сировини, год; G – навантаження сировини на 1 м² площі майданчика, кг; 1,4 – коефіцієнт, що враховує 40 % проходів і проїздів.

Знаючи величину F і приймаючи ширину майданчика такою, що дорівнює ширині проектованого цеху, визначають довжину майданчика, яку уточнюють за найпоширенішими прогонами, кратними 6 м.

6.11.2. Розрахунок площі холодильника(за потреби)

1. Вантажний об’єм камер зберігання, м³,

, (34)

де Е – умовна місткість холодильника, т; – норма завантаження, т/м³.

Е = Т_змGD_д,

де Т_зм – тривалість зміни, год; G – продуктивність лінії, кг/год; D – кількість змін за добу; _д– термін зберігання готової продукції, днів.

2. Вантажна площа камер, м²,

, (35)

де h_ш – висота штабеля, м.

Висоту штабеля в одноповерховому холодильнику завдовжки 6 м згідно з нормами приймають 2,1 м.

3. Будівельна площа камер, м²,

, (36)

де _F – коефіцієнт використання будівельної площі камер.

4. Кількість будівельних прямокутників

, (37)

де f – будівельна площа одного прямокутника, що визначається вибраною сіткою колон, м².

Повний план розташування камер холодильника наводиться в розрахунково-пояснювальній записці на міліметровому папері.